Рішення

від 27.02.2014 по справі 362/663/14-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/663/14-ц

Провадження № 2/362/836/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2014 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Дрозденко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на житловий будинок, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із заявою, в якій, посилаючись на придбання нерухомого майна під час шлюбу із відповідачкою за кошти, отримані 23.10.2013 року за Договором дарування грошей, просить визнати за ним право особистої приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1200 га, що розташована АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи належно повідомленою про день, час та місце розгляду справи, заяв про слухання справи за її відсутності не надіслала, причини неявки не повідомила.

У зв'язку з зазначеним, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 10 та ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положення ч.1 ст.316, ч.1 ст. 317, ст. 318, ч.1, 3, 6, 7 ст.319, 325, 328, 334, Глави 26, 379, 383, 386, 391 ЦК України та ст.ст.60, 61 СК України визнають право спільної сумісної власності подружжя на майно, яке нажите ними у шлюбі.

У відповідності до положень п.п.23 і 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час придбання зазначеного майна. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданого 8.08.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, сторони, починаючи з 8.08.2009 року, перебувають у зареєстрованому шлюбі, актовий запис № 902. (а.с.9)

За витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 11438279 від 23.10.2013 року, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 11438047 від 23.10.2013 року, позивачу на праві приватної власності належать житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 234,4кв.м., житловою площею 125,4кв.м., та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1200га, кадастровий номер 3221483301:05:020:0020.(а.с. 7-8)

Згідно Договору дарування грошей, укладеного 23.10.2013 року між ОСОБА_3 (дарувальником) та позивачем ОСОБА_1 (обдарованим), посвідченого 23.10.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 1954, дарувальник подарував, а обдарований, маючи намір витратити на придбання нерухомості, а саме: житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, прийняв у дар гроші в сумі 1 100 000 грн. 00 коп.(а.с. 4)

Відповідно до договору купівлі -продажу житлового будинку, зареєстрованого в реєстрі за № 1956, та договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за № 1959, укладених між ОСОБА_5 (продавцем) та позивачем ОСОБА_6 (покупцем), посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, 23.10.2013 року позивач прийняв у власність житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 234,4кв.м., житловою площею 125,4кв.м., розташований на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1200га, кадастровий номер 3221483301:05:020:0020, яку позивач також прийняв у власність за вищевказаним договором купівлі-продажу.

При цьому, загальна вартість набутого позивачем за договорами купівлі-продажу майна становить 1 064 652 грн., з яких 936780 грн. 00 коп. - вартість придбаного житлового будинку та 127872 грн. 00 коп. - вартість земельної ділянки (а.с. 5 - 6). Крім того, позивачем сплачено 1% внеску до Пенсійного Фонду України, що становить 9367,8 грн. від суми Договору купівлі-продажу житлового будинку.

Вказане дає суду підстави вважати належне позивачу спірне нерухоме майно таким, що придбане за особисті кошти останнього, отримані 23.10.2013 року від ОСОБА_3 за договором дарування.

За таких обставин, суд, на підставі вивчених та досліджених доказів, приходить до обґрунтованого висновку про те, що набуте позивачем як одним із подружжя за час шлюбу нерухоме майно, яке є предметом спору, не належить до спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбане ним за гроші, отриманні на підставі договору дарування та є його особистою власністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 208, 209, 212, 214, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 234,4 кв.м., житловою площею 125,4 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1200га, кадастровий номер 3221483301:05:020:0020, що розташована АДРЕСА_1, .

Рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача поданою до Васильківського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Корнієнко С.В.