Рішення

від 27.02.2014 по справі 920/155/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.2014 Справа № 920/155/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська кріпильна метизна компанія», м.Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамейя», м.Суми

про стягнення 8849 грн. 24 коп.

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Пігарєвій І.О.

Представники:

Від позивача: Третьяков С.М., довіреність б/н від 09.12.2013 року

Від відповідача: Ватула В.І., довіреність б/н від 03.05.2013 року

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просив суд стягнути з відповідача 8849 грн. 24 коп. заборгованості за поставлений товар на підставі видаткових накладних, 252 грн. 66 коп. - пені, 92 грн. 89 коп. - інфляційних витрат, 58 грн. 31 коп. - 3% річних, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Відповідач подав відзив на позовну заяву б/н від 25.02.2014 року, в якому проти позову заперечує і просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, при цьому зазначає, що договір поставки було укладено у спрощений спосіб, строк виконання зобов'язань не настав, оскільки вимоги про сплату боргу відповідно до ст. 530 ЦК України від позивача не отримували. Факт поставки товару відповідачем не заперечується.

Представник відповідача подав письмові пояснення б/н від 26.02.2014 року, в яких вказує на те, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують розумність та співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2000 грн. 00 коп. Також відповідач не погоджується з нарахуванням пені, оскільки нарахування пені можливо лише за умови, якщо це передбачено договором або законом.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав з урахуванням часткової сплати відповідачем суми боргу. Відповідач надав суду копію претензії № 57 від 23.10.2013 року з вимогою про сплату боргу в сумі 8445 грн. 38 коп. протягом десятиденного строку, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та Акт звірки взаєморозрахунків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумська кріпильна метизна компанія» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Керамейя» товарно-матеріальні цінності на підставі видаткових накладних: № 6786 від 01.08.2013р. на суму 3215,78 грн., № 6788 від 01.08.2013р. на суму 2700,00 грн., № 7205 від 13.08.2013р. на суму 1580,30 грн., № 7363 від 16.08.2013р. на суму 738,54 грн., № 7926 від 03.09.2013р. на суму 1144,22 грн., на загальну суму 9378,84 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково, в зв'язку з чим на дату звернення позивача з позовом мав заборгованість за отриманий товар в розмірі 8445 грн. 38 коп., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та актом звірки взаємних розрахунків, підписаним повноважними особами позивача та відповідача та скріпленого печатками підприємств.

Зобов'язанням відповідно до ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на коритись другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до норм ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання божником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, 23.10.2013 року позивачем на адресу ТОВ «Керамейя» була направлена претензія № 57 від 23.10.2013 року з вимогою сплатити в десятиденний термін заборгованість за поставлений товар в сумі 8445 грн. 38 коп., яка відповідачем залишена без задоволення. Як вбачається з рекомендованого повідомлення, поштове відправлення отримано відповідачем 14.11.2013 року

Видаткові накладні, на підставі яких відбулася поставка відповідачу товару підписані повноважними особами сторін. Представник відповідача факт поставки товару не заперечує, проте зазначив, що відповідачем було здійснено часткову сплату боргу у розмірі 3455 грн. 88 коп., тому на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 4989 грн. 50 коп. Представник позивача в судовому засіданні вказав, що заборгованість відповідача за поставлений товар з урахуванням його проплат дійсно становить 4989 грн. 50 коп., що підтверджується і матеріалами справи.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3455 грн. 88 коп. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт заборгованості відповідача в сумі 4989 грн. 50 коп. підтверджено первинними бухгалтерськими документами та не заперечується відповідачем. За таких обставин вимога позивача в частині стягнення з відповідача 4989 грн. 50 коп. боргу визнається судом правомірною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов'язання відповідача щодо погашення заборгованості мали бути виконані до 30.10.2013 року. За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що становить 252 грн. 66 коп.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Суд відмовляє позивачеві у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 252 грн. 66 коп., оскільки поставка вчинена у спрощений спосіб, між учасниками господарських відносин не було укладено договору, умовами якого було б передбачено обов'язок відповідача сплатити пеню у разі прострочки виконання зобов'язань щодо оплати вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу 58 грн. 31 коп. - 3% річних, 92 грн. 89 коп. - інфляційних збитків.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимога позивача щодо сплати відповідачем 58 грн. 31 коп. - 3% річних, 92 грн. 89 коп. - інфляційних збитків є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32 - 34 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд дослідивши матеріали справиё прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 5140 грн. 70 коп., а саме: 4989 грн. 89 коп. - основного боргу, 58 грн. 31 коп. - 3 % річних, 92 грн. 89 коп. - інфляційних втрат. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі не надав.

Позивачем також заявлено до стягнення 2000 грн. 00 коп. - витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно зі ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч.7 ст.28 ГПК України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученнями органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Позивачем на підтвердження витрат на оплату послуг адвоката надано договір про правову допомогу від 03.12.2013 року, укладений між адвокатом Третьяковим Сергієм Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумська кріпильна метизна компанія», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Третьякова С.М. № 181 від 24.02.2002 року, платіжне доручення № 133 від 12.02.2014 року про сплату позивачем за послуги адвоката згідно договору від 03.12.2013 року 2000 грн. 00 коп.

Враховуючи, що позов судом задоволено частково, тому і витрати на послуги адвоката підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 1772 грн. 19 коп. та 1940 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамейя» (40020, м.Суми, вул.Курська, 18; код 34327895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська кріпильна метизна компанія» (40022, м.Суми, вул.Воровського,21-А; код 37053079) 4989 грн. 89 коп. - основного боргу, 58 грн. 31 коп. - 3 % річних, 92 грн. 89 коп. - інфляційних втрат, 1772 грн. 19 коп. - витрат по сплаті судового збору та 1940 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3.Провадження у справі в частині стягнення 3455 грн. 88 коп. припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

4. В частині стягнення 252 грн. 66 коп. пені - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 04.03.2014 року.

Суддя О.Ю. Соп'яненко