Постанова

від 24.02.2014 по справі 813/569/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року м. Львів № 813/569/14

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М. В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Миколаївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до приватного підприємства «Захід-Логістик» про стягнення коштів з рахунків платника податків у сумі 2040,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Миколаївська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Миколаївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Захід-Логістик» (далі - ПП «Захід-Логістик») про стягнення коштів з рахунків платника податків у сумі 2040,00 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, нарахованої згідно актів перевірок, на підставі яких було винесено податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 24.01.2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У зазначений в ухвалі строк відповідач заперечень на адміністративний позов або заяви про визнання позову не подав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

ПП «Захід-Логістик» 30.08.2011 року зареєстроване в Жидачівській райдержадміністрації як юридична особа та записане в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 30.08.2011 року за № 13971020000000949 з присвоєнням ідентифікаційного коду - 37828644, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.12.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового боргу ПП «Захід-Логістик» станом на 23.12.2013 року становить 2040,00 грн по податку на додану вартість, а саме недоїмка по акту перевірки (фінансові санкції), нараховано згідно актів перевірок «Про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності» від 27.11.2012 року № 812/15-00/37828644 та від 19.03.2013 року № 144/15-00/37828644, на підставі яких винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 12.12.2012 року № 0004691501 та від 29.03.2013 року № 0000321500.

Дана заборгованість підтверджується довідкою Жидачівського відділення Миколаївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 23.12.2013 року № 6936/2030/189.

З метою погашення боргу Миколаївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 25.12.2012 року за № 57/7670, яка була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ПП «Захід-Логістик».

Докази, які б підтверджували, що згадані податкова вимога та податкове повідомлення - рішення відповідачем оскаржувались в справі відсутні, відповідно, визначені по них зобов'язання є узгодженими.

Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованості у справі також відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.п. 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим же Кодексом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 цього ж Кодексу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом п. 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що виник після надіслання йому податкової вимоги.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

За вищезазначених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 2040,00 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з банківських рахунків приватного підприємства «Захід-Логістик» (ЄДРПОУ 37828644, с. Заліски, Жидачівський район, Львівська область) до Державного бюджету кошти в сумі 2040 (дві тисячі сорок) грн 00 коп.

3. Зобов'язати приватне підприємство «Захід-Логістик» виконати постанову негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 24.02.2014 року.

Суддя (підпис) Кедик М.В.

З оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя Кедик М.В.