Рішення

від 27.02.2014 по справі 121/10174/13-ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/10174/13-ц

2/121/469/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Цалко А.А., при секретарі Сьомченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялті цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави до Ялтинської міської ради, ОСОБА_2, третя особа: Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення та державного акту, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 2 ст. 45 ЦПК України прокурор, звернувся до суду в інтересах держави, з позовною заявою до Ялтинської міської ради та ОСОБА_2, де просив суд визнати недійсним |скасовувати|рішення Ялтинської міської ради|поради| № 147 від 13.10.10 «Про надання ОСОБА_2 згоди на складання проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0725 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, |дому|на землях|грунтах| Ялтинської міської ради|поради|»;

визнати недійсним |скасовувати|рішення Ялтинської міської ради|поради| № 135 від 19.09.12 «Про затвердження проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки площею 0,058 га (кадастровий номер 0111900000:01:004:0205), яку передано ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, |дому|на землях|грунтах| Ялтинської міської ради|поради|» та

визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 017654, виданого ОСОБА_2 Ялтинською міською радою|порадою| 28 грудня 2012 року.

Вимоги мотивовані тим, що спірними рішеннями міська рада порушила діюче законодавство, у зв'язку з чим ОСОБА_2 незаконно отримав державний акт на спірну земельну ділянку.

В судовому засіданні прокурор підтримав свої позовні вимоги.

Представник відповідача Ялтинської міської ради у судове засідання не з'явився та надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника та прийняти рішення суду відповідно до Закону.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав, які вказані у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Представник третьої особи Державної інспекції сільського господарства в АРК в судове засідання не з'явилася, надала суду письмові пояснення, які були оголошені судом.

За таких обставин, суд вважає за можливим розглянути дану цивільну справу за відсутності представника відповідача Ялтинської міської ради та представника третьої особи Державної інспекції сільського господарства в АРК, котрі про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухав сторони та їх представників, з'ясував письмові докази, встановивши усі необхідні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав:

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Незаконна передача у власність спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України. Однак, зазначеним Законом, а також Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011, у Держсільгоспінспекції України не передбачено повноважень щодо звернення до суду.

Судом встановлено, що рішенням Ялтинської міської ради № 147 від 13 жовтня 2010 року відповідачу ОСОБА_2 була надана згода на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0725 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Ялтинської міської ради від 19 вересня 2012 № 135 затверджено проект землеустрою з відведення у власність земельної ділянки площею 0,058 га (кадастровий номер 0111900000:01:004:0205), яку передано ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1.

Пізніше, на підставі вказаного рішення ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 017654 від 28 грудня 2012.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України (яка діяла на момент прийняття рішення), - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, - земельні відносини регулюються Конституцією України, дійсним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 5 Земельного кодексу України,- земельне законодавство базується на принципі забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень міської ради, в області регулювання земельних відносин на території міста, відноситься здійснення контролю за використанням й охороною земель комунальної власності, дотримання земельного, екологічного законодавства, надання земельних ділянок у користування, передача їх у власність із земель комунальної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, - земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Судом також встановлено, що на підставі рішення № 20 Ялтинської міської ради від 30 січня 2002 року ОСОБА_2 отримано у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаража земельну ділянку, площею 0,0045 га за адресою: АДРЕСА_1 (державний акт серії КМ № 003518 від 25 квітня 2003, а.с.12).

На вказаній земельній ділянці відповідачем було збудовано гараж (2 поверхи), право власності на який було визнано рішенням Ялтинського міського суду АРК від 07 жовтня 2005 року (справа № 2-1746-2005) та ухвалою Ялтинського міського суду АРК від 12 січня 2006 року, якою усунена описка, зроблена в рішенні суду від 07 жовтня 2005 року стосовно адресу розташування спірного об'єкту (а.с.13-16).

Пізніше ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на гараж з надбудовою 2 поверху, розташований за адресою: АДРЕСА_1, а після збільшення загальної площі об'єкту на 42,5 м2, що зазначено у рішенні виконкому Ялтинської міської ради №1205 від 09 липня 2009, отримав нове свідоцтво про право власності вже на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19-25).

Суд не може погодитись з доводами прокурора, що Ялтинська міська рада всупереч діючому законодавству не припинивши права власності на земельну ділянку в порядку, визначеному законом щодо цільового призначення, знову розпорядилась нею та надала ту ж саму земельну, збільшив розмір, ОСОБА_2 вже під будівництво житлового будинку .

Як вбачається з оригіналів державних актів, які з'ясовані судом та копії яких долучені до матеріалів справи прокурором (а.с.12,30) та з оригіналу затвердженого Проекту відводу на спірну земельну ділянку, копії з якого також долучені до матеріалів справи, земельна ділянка, яка була надана під будівництво гаражу та земельна ділянка, яка надана згідно держакту від 28 грудня 2012 року, розміром 0,058 га - це різні земельні ділянки, які мають різне цільове призначення. Згідно до пояснень представника відповідача, які підтверджені долученими до матеріалів справи фото - на земельній ділянці, яка була надана під гараж - дійсно знаходиться гараж, в якому зберігається автомобіль відповідача, а ділянка використовується з метою заїзду то виїзду.

Також судом встановлено, що на спірній земельній ділянці, яка віддана під будівництво домоволодіння, дійсно збудований житловий будинок, загальною площею 103,7 кв.м., який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2.

Прокурор не надав суду інших доказів з цього приводу.

Суд також вважає, що прокурор не надав також жодного допустимого доказу того, що рішення Ялтинської міської ради від 13 жовтня 2010 року № 147 та від 19 вересня 2012 року № 135 прийняті з порушенням ч. 4 ст.116 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що рішенням Ялтинської міської ради від 30 травня 2001 року № 26 затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки, технічний звіт та передано у спільну часткову приватну власність земельні ділянки гр. гр. ОСОБА_3 - 94/1000 часток; ОСОБА_4 - 184/1000 часток; ОСОБА_5 49/1000 часток; ОСОБА_6 - 58/1000 часток; ОСОБА_7 - 80/1000 часток; ОСОБА_2 - 113/1000 часток; ОСОБА_8 - 56/1000 часток; ОСОБА_9 - 51/1000 часток; ОСОБА_10 - 47/1000 часток; ОСОБА_11 - 47/1000 часток; ОСОБА_12 - 72/1000 часток; ОСОБА_13 - 85/1000 часток; ОСОБА_14 - 64/1000 часток від загальній площі 0,2098га в спільну часткову приватну власність в тому числі по угіддям: забудовані землі під одно - та двоповерховим житловим будівництвом (графа 34.35 форма 6-зем) - 0,2098га (із нього площею - 0,0072га без права забудови в межах «червоної лінії»), для обслуговування житлового будинку та господарчих будівель за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8-10).

Прокурор вказує суду, що на підставі вказаного рішення ОСОБА_2 видано державний акт на право спільної сумісної власності серії КМ № 052245 від 15 липня 2005. Представник відповідача категорично заперечує проти цього та вказує суду, що дійсно таке рішення ради приймалось у 2001 році на підставі діючого на той час Земельного кодексу України. Але ж потім рішення неодноразово змінювались та відповідач не отримував державного акту.

Відповідно до ст. 10,11,60 ЦПК України, - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд вважає, що прокурор не надав суду доказів того, що ОСОБА_2 отримав раніше державний акт на 113/1000 частки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2. Суд вважає, що надання суду рішення ради № 26 від 30 травня 2001 року не може бути єдиним доказом цього, оскільки з введенням в дію у 2002 році нового Земельного кодексу України почали діяти норми Закону про надання для обслуговування земельних ділянок багатоквартирного будинку - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку.

Розгляд справи судом відкладався тричі, у тому числі і по клопотанню прокурора. Суд вважає, що у позивача було достатньо часу для прийняття заходів для витребування доказів, на які він посилається. Ніяких клопотань суду з цього приводу прокурор не заявляв. Суд не може вважати допустимим доказом цих обставин надану суду копію листа (а.с.11).

Таким чином, суд вважає, що позивачем - прокурором на надано суду допустимих доказів того, що Ялтинська міська рада незаконно розпорядилася земельною ділянкою, яка з 2003 року вже перебувала у власності відповідача ОСОБА_2 на підставі державного акту серії КМ № 003518 від 25 квітня 2003 року з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування індивідуального гаража, та того, що ОСОБА_2 у 2005 році вже скористався своїм правом на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», - акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що законних підстав для скасування оскаржуваних рішень та визнання недійсним державного акту, виданого ОСОБА_2 у суду не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14, 19 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.ст. 3, 5, 12, 116 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В позові Заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави про визнання недійсним |скасовувати|рішення Ялтинської міської ради|поради| № 147 від 13.10.10 «Про надання ОСОБА_2 згоди на складання проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0725 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, |дому|на землях|грунтах| Ялтинської міської ради|поради|»;

про визнання недійсним |скасовувати|рішення Ялтинської міської ради|поради| № 135 від 19.09.12 «Про затвердження проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки площею 0,058 га (кадастровий номер 0111900000:01:004:0205), яку передано ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, |дому|на землях|грунтах| Ялтинської міської ради|поради|» та

про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 017654, виданого ОСОБА_2 Ялтинською міською радою|порадою| 28 грудня 2012 року - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційному суду АРК через Ялтинський міський суд в порядки та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.

СУДДЯ: