Ухвала

від 19.02.2014 по справі 2а-1670/763/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/55204/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

судді - доповідача Мироненка О.В.

суддів - Черпіцької Л.Т.

Чумаченко Т.А.

провівши попередній розгляд справи за позовом ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтави про стягнення коштів за касаційною скаргою Управління пенсійного фонду в Київському районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2011 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтави про стягнення коштів.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухваливши нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-плюс"(ідентифікаційний код 34612067) 06 жовтня 2006 року зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради. В період з 2008 року по 2010 рік товариство перебувало на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Київського району м. Полтаві.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі Закон) товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - плюс" в період з 2008 по 2010 роки було страхувальником платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебувало на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтава, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Пунктом 13 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Зі справи вбачається, що 27 жовтня 2010 року між ТОВ "Компанія "Приват - плюс" та УПФУ в Київському районі в м. Полтаві складено акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 7) відповідно до якого станом на 27 жовтня 2010 року, за даними картки особового рахунку позивача у останнього наявна переплата за страховим внеском 33,2%, в сумі 6364,76 грн. Зазначений акт звірки взаємних розрахунків підписаний сторонами без заперечень, крім того, в засіданні представник відповідача зазначила, що борг вказаний у акті від 27 жовтня 2010 року управлінням під сумнів не ставиться.

Листом від 26 жовтня 2010 року №198 ТОВ "Компанія "Приват плюс" звернулося до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві з вимогою повернути надлишково перераховані страхові внески в сумі 6364,76 грн.

Позивачу 01 грудня 2010 року листом №17627 надано відповідь, якою відмовлено у поверненні надлишково сплаченого податку в зв'язку із тим, що зазначені кошти були сплачені у складі єдиного податку, а тому повернути частину сплаченого єдиного податку неможливо.

Відмова у поверненні надлишково сплаченого податку в сумі 6364,76 грн., мотивована УПФУ Київського району в м. Полтаві тим, що вказані кошти сплачені в складі єдиного податку, а тому обрана позивачем їх частина не можуть бути повернута.

Матеріалами справи підтверджено наявність переплати позивачем (страхувальником) страхових внесків у сумі 6364,76 грн., а право позивача на їх повернення передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, на звернення до суду позивач мав шість місяців з дня коли дізнався по порушення прав товариства, тобто з 02 грудня 2010 року (день отримання позивачем листа №17627 з відмовою у перерахунку страхових внесків).

З тексту вище зазначеного листа вбачається, що позивач тільки просить перерахувати надлишково сплачені ним страхові внески, оскільки таке повернення здійснюється на підставі заяви страхувальника п.7.2 "Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку нарахування платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів"(в редакції діючій на момент спірних правовідносин).

Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на користь позивача помилково сплачених страхових внесків у сумі 21 827,62 грн.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду в Київському районі Полтавської області залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді