Ухвала

від 26.02.2014 по справі 6-40007св13

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О. Суддів:Кафідової О.В.,Коротуна В.М., Ступак О.В., Штелик С.П. розглянувши в судовому засіданні справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Промінь» до ОСОБА_6, треті особи: відділ Держкомзему в м. Ірпені Київської області, ОСОБА_7, товариство з обмеженою відповідальністю «Земрасбілд», товариство з обмеженою відповідальністю «Голд Терра Білд», про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Промінь» (далі - СТОВ «Агрофірма «Промінь») звернулась до суду із позовом до ОСОБА_6, треті особи: відділ Держкомзему в м. Ірпені Київської області, ОСОБА_7, товариство з обмеженою відповідальністю «Земрасбілд» (далі - ТОВ «Земрасбілд»), товариство з обмеженою відповідальністю «Голд Терра Білд» (далі - ТОВ «Голд Терра Білд»), про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,4608 га, серія ЯМ № 317010, видано ОСОБА_6 з порушенням земельного законодавства, а тому просило суд визнати недійсним та скасувати вказаний державний акт.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2013 року, позов задоволено.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,4608 га, серія ЯМ № 317010, виданого на ім'я ОСОБА_6.

Зобов'язано відділ Держкомзему в м. Ірпені Київської області скасувати державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку площею 1,4608 га, серія ЯМ № 317010, виданого на ім'я ОСОБА_6.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 червня 2013 року та ухвали апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2013 року і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами встановлено, що відповідно до витягу із протоколу №4 загальних зборів членів КСП АК «Бучанський» від 23 грудня 2001 року було затверджено розподіл господарських дворів (по відділенню Гостомель): за СТОВ АФ «Промінь» - територія /огорожена/ поливної бригади, 50% великого складу зберігання мін. добрив, одне приміщення /від траси/ для зберігання отрутохімікатів, навіс біля нижнього складу зберігання мін. добрив, по території, обмеженій вул. Леонтовича, Леніна, Червоноармійській, садом /УШ-квартал/; дерев'яний склад для зберігання /горище/ із під'їздною територією 50%; вся інша територія, включаючи пилораму, приміщення гуртожитку за магазином, табір праці та відпочинку, дитсадок, теплиці, склади, зберігання с/г продукції, зернотік, СБ-1,5, склад ПММ, тракторна бригада, водонапірна башня.

Згідно акту передачі ділянок КСП ЛК «Бучанський» під нерухоме майно та санітарну зону для обслуговування нерухомого майна, переданого СТОВ ЛФ «Промінь» під об'єкти для погашення боргів КСП АК «Бучанський» станом на 01 червня 2000 року було передано СТОВ АК «Промінь» таке нерухоме майно: склад ЛТО (0,07 га), павільйони (0,63 га), СБ-1,5 (2,74 га), склад матеріалів (0,12 га), теплиці (9,01 га), битові теплиці (0,23 га), свинарник (1,6 га), територія (огорожена) поливної бригади (3,9 га), всього - 18,3 га. 31.01.2012 р.

ОСОБА_6 отримала державний акт Серія ЯМ №317010 на право власності на земельну ділянку на підставі розпорядження Бородяиської районної державної адміністрації №1157 від 31 грудня 2010 року площею 1,4608 га, яка розташована: Київська область, Гостомельська селищна рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

Перевіркою Прокурора Київської області від 20 лютого 2012 року встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки площами 0,25 га та 1,4608 га для ведення особистого селянського господарства на території Гостомельської селищної ради встановлено порушення вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Крім того, перевіркою встановлено, що під час розробки технічної документації ОСОБА_6 було замінено частки отримані нею в ході розпаювання земель КСП АК «Бучанський» на земельні ділянки під господарськими дворами КСП АК «Бучанський», які не підлягали розпаюванню та згідно протоколу загальних зборів членів КСП АК «Бучанський» №4 від 25 грудня 2001 року були надані СТОВ «Агрофірма Промінь». Земельні ділянки надані ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства та згідно висновків відділу Держкомзему в м. Ірпінь надані за рахунок пасовищ. В той же час, перевіркою з виїздом на місце встановлено, що на зазначених земельних ділянках наявні об'єкти нерухомого майна, що не перебувають у власності ОСОБА_6, що унеможливлює надання земельної ділянки ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства.

Розпорядженням № 61 Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 06 лютого 2012 року, розглянувши протести Прокурора Бородянського району від 18 січня 2012 року, скасовано розпорядження Голови райдержадміністрації, а саме: 1.1. від 31 грудня 2010 року №1157 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку власниці земельної частки (паю) ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства на території Гостомельської селищної ради Київської області»; 1.2. від 31 грудня 2010 року №1158 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку власниці земельної частки (паю) ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства на території Гостомельської селищної ради Київської області».

Крім того, судом встановлено, що 14 лютого 2012 року між ТОВ «Земрасбілд» та ОСОБА_6 було укладено договір міни спірної земельної ділянки площею 0,2500 га, з кадастровим №3210945900:01:085:4721, належної ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності па земельну ділянку серії ЯМ № 317009.

Судом встановлено, що 06 лютого 2012 року між ТОВ «Голд Терра Білд» та ОСОБА_6 було укладено договір міни спірної земельної ділянки площею 1,4608 га, з кадастровим № 3210945900:01:085:4720, належної ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №317010.

Згідно з Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23 березня 2012 року, виданого на підставі Рішення виконкому Гостомельської селищної ради № 91 від 06 липня 2011 року, СТОВ АФ «Промінь» стало власником об'єкту - конюшня, за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, 213-в. форма власності - колективна.

Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності па жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що розпорядження голови райдержадміністрації від 31 грудня 2010 року №1157 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту па право власності па земельну ділянку власниці земельної частки (паю) ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства на території Гостомельської селищної ради Київської області», на підставі якого було видано спірний державний акт було скасовано, а тому державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,4608 га, серія ЯМ № 317010, виданий на ім'я ОСОБА_6 необхідно визнати недійсним. При цьому, суди дійшли висновку про зобов'язання відділу Держкомзему в м. Ірпені Київської області скасувати державну реєстрацію спірного державного акта.

Проте, з такими висновками судів повністю погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивачем зазначено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ Держкомзему в м. Ірпені Київської області. При цьому, позивач просив суд зобов'язати вказаний відділ Держкомзему скасувати державну реєстрацію спірного державного акта на право власності на земельну ділянку.

Процесуальний статус учасників цивільного процесу визначений главою 4 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Згідно з частиною 1 статті 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до частини 1 статті 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Системний аналіз положень цивільного процесуального законодавства дає підстави вважати, що треті особи в цивільному судочинстві - це особи, які вступили до участі у справі для захисту своїх суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, відмінних від прав, свобод чи інтересів позивача та відповідача.

При цьому, цивільне законодавство не передбачає можливості захисту прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання до вчинення певних дій третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не може погодитись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про зобов'язання відділу Держкомзему в м. Ірпені Київської області скасувати державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку площею 1,4608 га, серія ЯМ № 317010, виданого на ім'я ОСОБА_6.

Також, пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

У цій частині рішення має міститися обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у порушення статей 213, 214 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не перевірив та не спростував доводи ОСОБА_7 відносно укладення 06 лютого 2012 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Голд Терра Білд» договору міни спірної земельної ділянки та укладення 29 лютого 2012 року між ТОВ «Голд Терра Білд» та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки, а тому дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 та дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Крім того, ухвала апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2013 року не відповідає вимогам, які встановлені статтею 315 ЦПК України.

Відповідно до статті 315 ЦПК України зміст ухвали суду апеляційної інстанції включає, зокрема, узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; у разі відхилення апеляційної скарги зазначаються мотиви її відхилення.

Таким чином, у судовому рішенні апеляційний суд зобов'язаний дати відповіді на всі доводи апеляційної скарги, в іншому разі буде порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як мотивування судового рішення судом, який має право за певних обставин на дослідження нових доказів та переоцінку доказів.

Разом із тим, на порушення зазначених положень закону апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, обмежився лише узагальнюючою фразою про те, що рішенням суду першої інстанції правильно встановлені обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, а тому підстави для його скасування відсутні.

Проте, у порушення вказаних вимог процесуального закону, суд апеляційної інстанції узагалі не перевірив як доводів апеляційної скарги, так і законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не навів ніяких мотивів ухваленого ним судового рішення та обставин, які б спростовували доводи апеляційної скарги.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 червня 2013 року та ухвала апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2013 року підлягають скасуванню з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна Судді:О.В. Кафідова В.М. Коротун О.В. Ступак С.П. Штелик