Рішення

від 24.02.2014 по справі 901/2642/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.2014Справа №901/2642/13

За позовом фізичної особи-підприємця Капітонова Максима Володимировича (вул. Леніна, 21, кв. 53, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Рейтингова Система" (вул. Г. Аджимушкая, 6/13, оф.1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Лесейко Тетяни Володимирівни (вул. Репіна, 86, місто Сімферополь, АР Крим, 95000; вул. Спартака, 4, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання права власності.

Суддя І.І. Дворний.

Представники від сторін:

від позивача - Дюкар Є.С., довіреність №б/н від 14.08.2013, представник;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

Суть спору : 09 серпня 2013 року фізична особа-підприємець Капітонов Максим Володимирович звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Рейтингова Система" у якій просить суд розірвати договір підряду від 18 квітня 2013 року, що укладений між Капітоновим Володимиром Володимировичем, права та обов'язки якого переведені на фізичну особу-підприємця Капітонова Максима Володимировича, з товариством з обмеженою відповідальністю "Єдина Рейтингова Система". Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 193 Господарського кодексу України, статей 204, 328, 331, 509, 526, 610, 628, 651, 875, 876, 882 Цивільного кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані неправомірною відмовою відповідача підписувати акт приймання-передачі майна за договором підряду, укладеним між сторонами 18 квітня 2013 року, який необхідний для реалізації права позивача на реєстрацію права власності на новозбудоване нерухоме майно у відповідному органі реєстрації, що є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання договору. Вважаючи, що права позивача порушені, він звернувся з відповідною позовною заявою до суду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2013 року судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову з урахуванням якої позивач просив суд в порядку приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на статтю 193 Господарського процесуального кодексу України, статті 11, 204, 328, 331, 509, 526, 628, 875, 876, 882 Цивільного кодексу України не змінюючи суті спору визнати за фізичною особою-підприємцем Капітоновим Максимом Володимировичем право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: провулок Спартака, 4 в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, що складається з двоповерхового житлового будинку, літ. «А», загальною площею 340,7 кв.м, житловою площею - 162,6 кв.м., цокольного поверху «під літ. «А», загальною площею 74,5 кв.м, мансарди «над літ. «А», загальною площею 57,0 кв.м, прибудови, літ. «А1», загальною площею 89,6 кв.м. Також вказано ухвалою у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- на якій стадії завершеності будівництва знаходиться об'єкт розташований за адресою: провулок Спартака, 4 в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, що складається з: двоповерхового житлового будинку, літ. «А», загальною площею 340,7 кв.м, житловою площею - 162,6 кв.м., цокольного поверху «під літ. «А», загальною площею 74,5 кв.м, мансарди «над літ. «А», загальною площею 57,0 кв.м, прибудови, літ. «А1», загальною площею 89,6 кв.м.?

- чи відповідає об'єкт будівництва розташований за адресою: провулок Спартака, 4 в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, що складається з: двоповерхового житлового будинку, літ. «А», загальною площею 340,7 кв.м, житловою площею - 162,6 кв.м., цокольного поверху «під літ. «А», загальною площею 74,5 кв.м, мансарди «над літ. «А», загальною площею 57,0 кв.м, прибудови, літ. «А1», загальною площею 89,6 кв.м., нормам діючого законодавства та Державним будівельним нормам?

Проведення експертизи доручено експерту товариства з обмеженою відповідальністю "Судова експертна палата" Костур Світлані Вікторівні, провадження у справі зупинялось.

19 грудня 2013 року на адресу суду від експертної установи надійшов висновок експерта №211/545-2013 від 18 грудня 2013 року та матеріали господарської справи, у зв'язку з чим, суд ухвалою від 23 грудня 2013 року провадження у справі поновив.

14 січня 2014 року від позивача до суду надійшла заява в якій він у зв'язку із арифметичними помилками, допущеними у прохальній частині уточненої позовної заяви, просить суд позовні вимоги вважати у наступній редакції (з врахуванням технічного паспорту та висновку судової експертизи): "Визнати за фізичною особою - підприємцем Капітоновим Максимом Володимировичем право власності на житловий будинок розташований за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пров. Спартака, 4, що складається з двоповерхового житлового будинку літер "А" (з цокольним поверхом та мансардою), прибудови з терасою літер "А1", навісу літер "Б" та споруд, загальною площею домоволодіння - 472,2 кв.м, загальною площею житлового будинку - 388,3 кв.м, житловою площею - 164, 6 кв.м". Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Через неявку представника відповідача у судове засідання суд в порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладав, про що 14 січня 2014 року виніс відповідну ухвалу.

04 лютого 2014 року сторони у судове засідання не з'явились, витребувані документи не надали, у зв'язку з чим, суд за письмовим клопотанням позивача продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та розгляд справи відклав.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 лютого 2014 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Лесейко Тетяну Володимирівну та розгляд справи через неявку відповідача відклав.

У судове засідання, що відбулось 24 лютого 2014 року, з'явився представник позивача, який наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням поданих 27 серпня 2013 року та 14 січня 2014 року заяв. Третя особа до суду не з'явилась, про причини неявку суд не повідомила.

Представник відповідача позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов не скористався, у судове засідання за викликом повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи проінформований рекомендованою кореспонденцією.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Рейтингова Система" є адреса: вул. Г. Аджимушкая, 6/13, оф.1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, лист на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Рейтингова Система" з ухвалою суду про порушення провадження у справі, залишений в абонентській поштовій скриньці одержувача. По закінченні терміну зберігання та неявки адресата за одержанням, вищезазначений лист повернувся на адресу відправника з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 86-89). Тобто, відповідач ухилився від отримання ухвали суду. При цьому, неотримання відповідачем зазначеного листа з ухвалою, обумовлено виключно ігноруванням листа останнім.

Ухвали суду про призначення судової експертизи, зупинення провадження у справі, поновлення провадження у справі та відкладення розгляду справи повернулись на адресу суду з посиланням на відсутність (вибуття) адресата.

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином сповіщенні судом про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради народних депутатів Кримської АРСР від 22 травня 1992 року за №605 гр. Лесейко Тетяні Володимирівні відведено земельну ділянку площею 608 кв.м. (поз. по ГП № 4) (а.с. 16).

Матеріали справи свідчать про те, що у 1992 році гр. Лесейко Тетяна Володимирівна отримала дозвіл від виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради народних депутатів на виконання будівельно-монтажних із будівництва індивідуального житлового будинку (2 поверхи) (а.с. 17).

Житлово-експлуатаційним об'єднанням Київського району Держкомітету з житлово- комунального господарства Криму у 1998 році виконано виконавчий проект двоповерхового житлового будинку по пров. Спартака, 4 у місті Сімферополі (а.с. 38-47).

Згідно відомостей, зазначених в копії технічного паспорту від 21 березня 2008 року та повідомлення СМБРТІ, спірне нерухоме майно складається з двоповерхового житлового будинку літер «А» (також цокольного поверху та мансарди), прибудови з терасою літер «А1», навісу літер «Б» та споруд. Загальна площа домоволодіння складає 1,2 кв.м., загальна площа житлового будинку складає 388,3 кв.м., житлова площа - 164,6 кв.м. Житловий будинок літ. «А» та прибудова літ. «А1» є самочинними. Надлишки земельної ділянки вдають 112 кв.м. (а.с. 19-25).

В подальшому, Лесейко Тетяна Володимирівна (за договором продавець) та Капітонов Володимир Володимирович (за договором покупець) 20 жовтня 1996 року уклали договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцю двоповерховий житловий будинок, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Спартака, 4, а покупець зобов'язався прийняти житловий будинок і сплатити ціну відповідно до умов, визначених у цьому договорі (а.с. 163).

Житловий будинок, розташований на земельній ділянці площею 608 м.кв., відведеній продавцю під будівництво індивідуального житлового будинку рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради народних депутатів №605 від 22 травня 1992 року.

Кількість поверхів - 2 і цокольний поверх, загальна площа будинку 310,5 м.кв., житлова площа - 99 м.кв., площа забудови складає 136 м.кв. Внутрішня і зовнішня обробка будинку відсутня. Ціна продажу об'єкта становила 36000,00 грн. (пункти 1.2-1.3 договору).

Відповідно до приписів статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

18 квітня 2013 року Капітонов Володимир Володимирович (за договором замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Єдина Рейтингова Система» (за договором підрядник) уклали договір підряду, відповідно до пункту 1.1 якого, підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити наступну роботу: реконструкція двоповерхового житлового будинку за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пров. Спартака, 4 (а.с. 13-14).

Ціна договору, відповідно до розділу 2 складає 70000,00 грн. та включає в себе будівельні матеріали. При цьому, сторони домовились, що вказана у пункті 2.1 ціна є попередньою. Остаточна ціна договору визначається за проектно-кошторисною документацією, представленою підрядником. Ціна договору може бути змінена внаслідок інфляції, підвищенням цін на матеріали і т.п. Оплата витрат, пов'язаних з підвищенням ціни договору, здійснюється замовником в порядку, передбаченому пунктом 3 цього договору.

У розділі 4 договору сторони узгодили, що підрядник виконає роботи, передбачені розділом 1 цього договору, в строки, встановлені календарним планом робіт. Терміни будівництва складають: початок з19 квітня 2013 року, а закінчення 20 червня 2013 року.

Відповідно до пункту 5.1 договору підрядник зобов'язався своїми силами і засобами виконати усі роботи в обсязі і в строки, передбачені цим договором і здати роботи замовнику в стані, відповідному проектної документації, а також у відповідності до ДСТ, ТУ, ДБН, поставити на об'єкт необхідні матеріали, згідно доданої до договору відомості ресурсів та здійснити їх приймання, розвантаження, складування і зберігання, забезпечувати виконання необхідних заходів з техніки безпеки, пожежної безпеки та передати замовнику об'єкт в обсязі і в строки, встановлені даним договором.

Замовник, у свою чергу, відповідно до пункту 5.2 договору зобов'язався оплатити підряднику роботу, передбачену розділом 1 договору в розмірах і в строки, встановлені договором, прийняти об'єкт протягом 3-х днів з моменту отримання повідомлення підрядника, надати підряднику складські приміщення для зберігання матеріалів, побутові приміщення для робітників, надати необхідну для виробництва робіт енерго і теплоенергію, а також забезпечити охорону об'єкта в період виробництва робіт.

Додатковою угодою від 31 липня 2013 року, укладеною між Капітоновим Володимиром Володимировичем, товариством з обмеженою відповідальністю «Єдина Рейтингова Система» та фізичною особою-підприємцем Капітоновим М.В. були переведені права та обов'язки Капітонова Володимира Володимировича за договором підряду від 18 квітня 2013 року на фізичну особу-підприємця Капітонова Максима Володимировича (а.с. 15).

Як вбачається з пояснень представника позивача, відповідач, як підрядна організація, відмовляється оформити акт приймання-передачі об'єкту та повернути об'єкт будівництва у володіння позивача, що і послугувало підставою для звернення фізичної особи-підприємця Капітонова Максима Володимировича до господарського суду з вимогами про визнання права власності на спірне майно.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Договір, на який посилається позивач, як на підставу позовних вимог, за правовою природою є господарським договором підряду, загальні положення про який встановлені статтею 837 Цивільного кодексу України.

Так, згідно статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, на підставі наявних у справі доказів, за договором підряду від 18 квітня 2013 року відповідачем за рахунок позивача було здійснено реконструкцію житлового будинку розташованого на земельній ділянці за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пров. Спартака, 4 що складається з двоповерхового житлового будинку літер «А» (з цокольним поверхом та мансардою), прибудови з терасою літер «А1», навісу літер «Б» та споруд, загальною площею домоволодіння - 472,2 м 2 , загальною площею житлового будинку - 388,3 м 2 , житловою площею - 164,6 м 2 .

Статтею 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до статті 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Іншими словами, договори про набуття права власності на нерухоме майно (глава 54-55 Цивільного кодексу України), за власною правовою природою відносяться до групи зобов'язань про передачу майна у власність (договір купівлі-продажу, договір міни, договір дарування тощо), в той же час договір підряду, його різновиди відносяться до групи зобов'язань про виконання робіт (глава 61-62 Цивільного кодексу України).

Проте, відповідач ухилився від підписання актів приймання-передачі майна за договором, які необхідні для реалізації права позивача на реєстрацію права власності у відповідному органі реєстрації, що не спростовано самим відповідачем.

Таким чином, позивач отримав за даним договором усі права та обов'язки як нового власника реконструйованого майна.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На думку господарського суду, для вирішення спору між сторонами по суті, слід дослідити питання, яке має суттєве значення для розгляду справи: чи побудовано спірний об'єкт у відповідності до законодавства на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці, чи не є він об'єктом самовільного будівництва, чи не порушує будівництво зазначеного об'єкту інтересів відповідної територіальної громади, держави, Автономної Республік Крим, юридичних та фізичних осіб.

Так, 27 серпня 2013 року суд у справі призначив судову будівельно-технічну експертизу, згідно висновку №211/545-2013 якої, у результаті огляду та співставлення відомостей, зазначених в копії технічного паспорту від 21 березня 2008 року встановлено, що на земельній ділянці за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пров. Спартака, 4, яка надана для будівництва житлового індивідуального будівництва, розташовано двоповерховий житловий будинок літер «А» (з цокольним поверхом та мансардою), прибудова з терасою літер «А1», навіс літер «Б» та споруди. Загальна площа домоволодіння складає 472,2 м2, загальна площа житлового будинку складає 388,3 кв.м, житлова площа - 164,6 кв.м.

При співставленні даних, що вказані у технічному паспорту БТІ, натурних обмірів та вказаних в питаннях ухвали про призначення експертизи, встановлено, що фактичні площі приміщень житлового будинку співпадають з даними, що вказані у технічному паспорті БТІ.

Так, експерт дійшов висновку про те, що спірний житловий будинок являє собою завершений будівництвом об'єкт та відповідає вимогам державних будівельних норм.

Отже, спірний об'єкт нерухомого майна зведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинне виконуватися належним чином.

Суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язання відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно висуваються (стаття 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається з підстав, не заборонених законом, зокрема, з правочинів.

Так, частина 2 статті 331 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Проте, в порушення вимог зазначених норм Цивільного та Господарського кодексів України, домовленостей між сторонами, відповідач не вчинив дії щодо передачі вищезазначеного майна позивачу, що підтверджується вищенаведеними доказами, наявними у матеріалах справи, у той час, як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору підряду від 18 квітня 2013 року в частині здачі робіт замовнику в стані, відповідному проектної документації у відповідності до ДСТ, ТУ, ДБН в обсязі і в строки, встановлені даним договором. Докази того, що будівництво спірного об'єкту порушує інтереси відповідної територіальної громади, держави, Автономної Республік Крим або юридичних та фізичних осіб сторонами надані не були та на момент розгляду спору в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, вимоги позивача визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Господарські витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24 лютого 2014 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 03 березня 2014 року.

Керуючись ч. 3 ст. 50, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за фізичною особою-підприємцем Капітоновим Максимом Володимировичем (вул. Леніна, 21, кв. 53, місто Сімферополь, АР Крим, 95000, код 3306522435) право власності на завершений будівництвом об'єкт - житловий будинок розташований за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, пров. Спартака, 4 що складається з двоповерхового житлового будинку літер «А» (з цокольним поверхом та мансардою), прибудови з терасою літер «А1», навісу літер «Б» та споруд, загальною площею домоволодіння - 472,2 м 2 , загальною площею житлового будинку - 388,3 м 2 , житловою площею - 164,6 м 2 .

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Рейтингова Система" (вул. Г. Аджимушкая, 6/13, оф.1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, код 36070569) на користь фізичної особи-підприємця Капітонова Максима Володимировича (вул. Леніна, 21, кв. 53, місто Сімферополь, АР Крим, 95000, код 3306522435) 1147,00 грн. судового збору та 10036,80 грн. витрат на проведення судової експертизи.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний