Рішення

від 27.02.2014 по справі 901/62/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.2014Справа № 901/62/14

За позовом: Заступника прокурора Автономної Республіки Крим

(вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, АР Крим, 95015)

в інтересах: Державного підприємства Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами

(вул. Геологічна, 2, м. Феодосія, АР Крим, 98107)

до Феодосійської міської ради

(вул. Земська, 4, м. Феодосія, АР Крим, 98100)

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафа-Терминал»

(вул. Чкалова, 99, м. Феодосія, АР Крим, 98112, ідентифікаційний код 32511379)

про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та про зобов'язання повернути земельні ділянки

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - Царьова Г.Л., довіреність від 24.01.2014 № 165, дійсна до 31.12.2014;

Від відповідача - Феодосійської міської ради - не з'явився;

Від відповідача - ТОВ «Кафа-Терминал» - не з'явився;

За участю прокурора прокуратури АР Крим Приймака А.О.

Суть спору:

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державного підприємства Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Автономної Республіки із позовом до Феодосійської міської ради (далі - Відповідач 1), та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафа-Терминал» (далі - Відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди землі від 30.12.2003, укладеного між Феодосійською міською радою та Українсько-російським підприємством з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Кафа», який зареєстровано у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі Феодосійської міської ради 04.02.2004 за № 000301900666; про визнання недійсним договору оренди землі від 11.11.2011, укладеного між Феодосійською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кафа-Терминал», який зареєстровано відділом Держкомзему у м. Феодосія АР Крим, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 10.02.2012 за № 011160004000258; про зобов'язання ТОВ «Кафа-Терминал» повернути у користування Державному підприємству Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами земельні ділянки загальною площею 9,2033 га (ділянка № 1 - площею 0,3980 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «г», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0063; ділянка № 2 - площею 4,5591 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «д», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0064; ділянка № 3 - площею 1,8744 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «е», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0065; ділянка № 4 - площею 2,3718 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «ж», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0066).

11.01.2014 ухвалою суду порушено провадження у справі, та призначено її розгляд на 28.01.2014.

Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 28.01.2014 до 11.02.2014, від 11.02.2014 до 27.02.2014.

Ухвалою суду від 11.02.2014 замінено відповідача Товариство з обмеженою відповідальність «Кафа-Термінал» на належного відповідача Товариство з обмеженою відповідальність «Кафа-Терминал».

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі від 30.12.2003 та від 11.11.2011, із посиланням на частину другу статті 90, статті 116, 151, 152 Земельного кодексу України, частину першу статті 203, частину першу статті 215 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що їх зміст суперечить законодавству, оскільки рішення Феодосійської міської ради щодо розпорядження земельною ділянкою та які були підставою для укладення договорів прийняті із порушенням законодавчих вимог, що встановлено постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2013 у справі № 801/7377/13-а, якою визнано протиправним та скасовано підпункт 1.24 пункту 1 рішення Феодосійської міської ради від 31.10.2003 № 1054 «Про дозвіл складання проектів відведення земельних ділянок», рішення Феодосійської міської ради від 31.10.2033 № 1049 «Про надання земельних ділянок українсько-російському підприємству з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства «Кафа», пункт 1 рішення Феодосійської міської ради від 28.11.2003 № 1102 «Про внесення змін у рішення сесій міської ради», підпункти 1.7 та 1.7.1 пункту 1 рішення Феодосійської міської ради від 24.12.2010 № 87 «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою по складанню документів, які посвідчують право на земельну ділянку і проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок», рішення Феодосійської міської ради від 28.10.2011 № 546 «Про затвердження технічної документації».

Позовні вимоги про зобов'язання ТОВ «Кафа-Терминал» повернути у користування Державному підприємству Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами земельні ділянки загальною площею 9,2033 га, із посиланням на частину другу статті 90, частини другу та третю статті 152 Земельного кодексу України, обґрунтовані порушенням прав Позивача як землекористувача вказаної земельної ділянки.

Відповідач - Феодосійська міська рада явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно /а.с. 125/. Надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на те, що, на його думку, прокурором не обґрунтовано наявність порушення інтересів держави, а спірні договори не порушують інтересів Позивача. Окрім того, Феодосійська міська рада, із посиланням на статті 388, 396 Цивільного кодексу України, зазначає, що ТОВ «Кафа-Терминал» є добросовісним набувачем, а прокурором та Позивачем не наведено жодних встановлених законом підстав для витребування в нього набутого майна - орендованих земельних ділянок /а.с. 59-60/.

Відповідач - ТОВ «Кафа-Терминал» явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно /а.с. 118/. Надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на те, що, на його думку, прокурор не мав права подавати позов в інтересах держави в особі ДП Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами. Окрім того, Відповідач 2, із посиланням на статтю 349 Цивільного кодексу України, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства», вказує на те, що повернення земельної ділянки можливе лише за умови знищення об'єктів нерухомості, які розташовані на цих ділянках, що призведе до позбавлення його права власності на ці об'єкти.

Позиція відповідача - ТОВ «Кафа-Терминал» також полягає в тому, що відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України наслідки недійсності правочину можуть бути застосовані виключно до його сторін, а оскільки Позивач не є стороною оспорюваних договорів, такі наслідки не можуть поширюватись на нього.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши прокурора, представника Позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 20 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради «Про дозвіл на складання проектів відведення земельних ділянок» від 31.10.2003 № 1054, у підпункті 1.24 пункту 1, ЗАТ «Кафа», правонаступником якого є Позивач (а.с.53-55) надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки, розташованої у м. Феодосії, вул. Геологічна, 2, площею 9,2 га для будівництва та обслуговування технологічного комплексу з перевальці мазуту та темних нафтопродуктів /а.с. 46/.

31.10.2003 рішенням 20 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради «Про надання земельних ділянок українсько-російському підприємству з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Кафа»» № 1049, вилучено у державного підприємства Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Геологічна, 2, загальною площею 9,2 га, а саме: ділянка №1 площею 0,3981 га; ділянка № 2 площею 4,5593 га; ділянка № 3 площею 1,8744 га; ділянка № 4 площею 2,3719 га. Також вказаним рішенням затверджено проект відведення земельної ділянки українсько-російському підприємству з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Кафа» для будівництва та обслуговування технологічного комплексу з перевальці мазуту та темних нафтопродуктів, код цільового використання - 1.14.10, та передано в оренду в строк до 31.10.2013 земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Геологічна, 2, загальною площею 9,2 га, а саме: ділянка №1 кадастровий номер 0111600000000120063 площею 0,3981 га; ділянка № 2 кадастровий номер 0111600000000120064 площею 4,5593 га; ділянка № 3 кадастровий номер 0111600000000120065 площею 1,8744 га; ділянка № 4 кадастровий номер 0111600000000120066 площею 2,3719 га, в тому числі за угіддями: забудовані землі, які використовуються для транспорту та зв'язку 9,2 га за рахунок земель підприємств транспорту та зв'язку (Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами), що входять до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетиці, оборони та іншого призначення у межах м. Феодосії /а.с. 47-48/.

Рішенням 21 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради «Про внесення змін в рішення сесій міської ради» від 28.11.2003 № 1102 внесено зміни в пункт 2 рішення 20 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради «Про надання земельних ділянок українсько-російському підприємству з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Кафа»» від 31.10.2003 № 1049 в частині зміни строку оренди земельних ділянок до 31.10.2052 /а.с. 45/.

На підставі вказаних рішень між Феодосійської міської радою та Українсько-російським підприємством з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Кафа» укладено Договір оренди землі від 30.12.2003 реєстровий номер 6381, зареєстрований у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі Феодосійської міської ради 04.02.2004 за № 000301900666 (далі - Договір оренди землі від 30.12.2003) /а.с. 39-40/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 Договору оренди землі від 30.12.2003, орендодавець (Відповідач 1) передає, а орендар (Відповідач 2) приймає у термінове платне володіння та користування (оренду) на строк до 31.10.2052 земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Феодосія, вул. Геологічна, 2, а саме: ділянка №1 кадастровий номер 0111600000000120063 площею 0,3981 га; ділянка № 2 кадастровий номер 0111600000000120064 площею 4,5593 га; ділянка № 3 кадастровий номер 0111600000000120065 площею 1,8744 га; ділянка № 4 кадастровий номер 0111600000000120066 площею 2,3719 га, в тому числі за угіддями: забудовані землі, які використовуються для транспорту та зв'язку за рахунок земель підприємств транспорту та зв'язку (Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами), що входять до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетиці, оборони та іншого призначення у межах м. Феодосії. Цільове призначення земельних ділянок - будівництво та обслуговування технологічного комплексу з перевальці мазуту та темних нафтопродуктів, код цільового використання - 1.14.10 /а.с. 37-40/.

Згідно із пунктом 1.7 рішення 4 сесії 6 скликання Феодосійської міської ради «Про надання дозволу на складання технічної документації з землеустрою зі складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку і проектів землеустрою з відведення земельних ділянок» від 24.12.2010 № 87 у зв'язку із перетворенням Українсько-російського підприємства з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Кафа» в ТОВ «Кафа-Терминал», та привласненням нових адрес: ділянці № 1 - 0,3981 га - вул. Геологічна, 2 - «г»; ділянці № 2 - 4,5593 га - вул. Геологічна, 2 - «д»; ділянці № 3 - 1,8744 га - вул. Геологічна, 2 - «е»; ділянці № 4 - 2,3719 га - вул. Геологічна, 2 - «ж», Відповідачу 2 надано дозвіл на складання технічної документації з землеустрою зі складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та зобов'язано внести зміни в Договір оренди землі від 30.12.2003, реєстраційний номер 000301900666 від 04.02.2004 /а.с. 41-42/.

28.10.2011 рішенням 16 сесії 6 скликання Феодосійської міської ради «Про затвердження технічної документації» № 546 затверджено технічну документацію із землеустрою зі складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Кафа-Терминал» загальною площею 9,2033 га для будівництва та обслуговування технологічного комплексу з перевальці мазуту та темних нафтопродуктів, а саме: ділянка №1 площею 0,3980 га, розташована за адресою: м. Феодосія, вулиця Геологічна, 2 «г», кадастровий номер 0111600000000120063; ділянка № 2 площею 4,5591 га, розташована за адресою: м. Феодосія, вулиця Геологічна, 2 «д», кадастровий номер 0111600000000120064; ділянка № 3 площею 1,8744 га, розташована за адресою: м. Феодосія, вулиця Геологічна, 2 «е», кадастровий номер 0111600000000120065; ділянка № 4 площею 2,3718 га, розташована за адресою: м. Феодосія, вулиця Геологічна, 2 «ж», кадастровий номер 0111600000000120066 /а.с. 43-44/.

На підставі рішень 4 сесії 6 скликання Феодосійської міської ради від 24.12.2010 № 87, 16 сесії 6 скликання Феодосійської міської ради від 28.10.2011№ 546, між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено Договір оренди землі від 11.11.2011, зареєстрований відділом Держкомзему у м. Феодосія АР Крим 10.02.2012 за № 011160004000258 (далі - Договір оренди землі від 11.11.2011) /а.с.31-36/.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8, 15 Договору оренди землі від 11.11.2011, орендодавець (Відповідач 1) передає, а орендар (Відповідач 2) приймає у термінове платне володіння та користування (оренду) на строк до 31.10.2052 земельні ділянки загальною площею 9,2033 га, а саме: ділянка №1 площею 0,3980 га, розташована за адресою: м. Феодосія, вулиця Геологічна, 2 «г», кадастровий номер 0111600000000120063; ділянка № 2 площею 4,5591 га, розташована за адресою: м. Феодосія, вулиця Геологічна, 2 «д», кадастровий номер 0111600000000120064; ділянка № 3 площею 1,8744 га, розташована за адресою: м. Феодосія, вулиця Геологічна, 2 «е», кадастровий номер 0111600000000120065; ділянка № 4 площею 2,3718 га, розташована за адресою: м. Феодосія, вулиця Геологічна, 2 «ж», кадастровий номер 0111600000000120066, в тому числі по угіддям: забудовані землі, які використовуються для транспорту та зв'язку за рахунок земель підприємств транспорту та зв'язку, які входять у категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення у межах м. Феодосії. Цільове призначення земельних ділянок - будівництво та обслуговування технологічного комплексу з перевалки мазуту та темних нафтопродуктів.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, у редакції Закону України від 16.01.2003 № 435-IV, яка діяла на момент укладення Договору оренди землі від 30.12.2003, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Цією ж частиною, у редакції Закону України від 02.12.2010 № 2756-VI, що діяла на момент укладення Договору оренди землі від 11.11.2011 встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Пунктом «в» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України передбачений захист прав на земельні ділянки шляхом визнання угоди недійсною.

Для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. (пункт 2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6).

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України, у редакціях, що діяли на момент укладення Договорів оренди землі від 30.12.2003 та від 11.11.2011, встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України, у редакціях, що діяли на момент укладення Договорів оренди землі від 30.12.2003 та від 11.11.2011, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2013 у справі № 801/7377/13-а, яку залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2013, визнано протиправними та скасовано підпункт 1.24 пункту 1 рішення Феодосійської міської ради від 31.10.2003 № 1054 «Про дозвіл складання проектів відведення земельних ділянок», рішення Феодосійської міської ради від 31.10.2033 № 1049 «Про надання земельних ділянок українсько-російському підприємству з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства «Кафа», пункт 1 рішення Феодосійської міської ради від 28.11.2003 № 1102 «Про внесення змін у рішення сесій міської ради», підпункти 1.7 та 1.7.1 пункту 1 рішення Феодосійської міської ради від 24.12.2010 № 87 «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою по складанню документів, які посвідчують право на земельну ділянку і проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок», рішення Феодосійської міської ради від 28.10.2011 № 546 «Про затвердження технічної документації» /а.с. 16-23, 24-30/.

Отже, у зв'язку із визнанням протиправними та скасуванням вказаних рішень Феодосійської міської ради, Договори оренди землі від 30.12.2003 та від 11.11.2011, які укладені на підставі цих рішень, суперечать частині першій статті 116, частині першій статті 124 Земельного кодексу України. А відтак, вказані договори підлягають визнанню недійсними на підставі частини першої статті 203 та частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

Договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє (пункт 2.29 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6).

Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, права Позивача, в якого на підставі рішення 20 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради «Про надання земельних ділянок українсько-російському підприємству з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Кафа»» від 31.10.2003 № 1049, визнаного в судовому порядку протиправним, було вилучено земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Геологічна, 2, загальною площею 9,2 га, надану у подальшому у користування Відповідача 2 за Договорами оренди землі від 30.12.2003 та від 11.11.2011, підлягають захисту шляхом задоволення вимоги про повернення земельних ділянок у користування Позивача.

Суд не приймає довід Відповідача 1 і Відповідача 2 про відсутність порушення інтересів держави та Позивача, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Частиною третьою статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Особлива охорона держави полягає, зокрема, в забезпеченні раціонального використання земельних ресурсів, реалізації громадянами, юридичними особами та державою їхніх прав власності та землекористування відповідно до закону (преамбула постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7). Отже, дотримання норм законодавства під час здійснення органом місцевого самоврядування прав власника землі від імені Українського народу та реалізації юридичною особою її права на землекористування, є інтересом держави. А порушення цього інтересу є підставою для його судового захисту за позовом прокурора.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Хибним є довід Відповідача 2 щодо відсутності права у прокурора на подання позову в інтересах держави в особі ДП Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами. Адже, відповідно до офіційного тлумачення наданого у пункті 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Тобто, Конституційним Судом України наголошується на тому, що позов прокурора повинен бути поданий саме в інтересах держави, і при цьому, у вказаному рішенні не вказано на наявність заборони на подання таких позовів із зазначенням у якості позивача держаного підприємства, за наявності таких інтересів. Більш того, у пункті 4 мотивувальної частини цього рішення, Конституційний Суд України зазначає, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В даному випадку, прокурором, з огляду на відсутність органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки Державній інспекції сільського господарства України, яка створена на підставі Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011, законодавством, зокрема Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV, не надано права на звернення до суду із вимогами про визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння, правильно визначено позивачем Державне підприємство Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами, поновлення прав якого на користування землею повністю збігається з інтересом держави щодо дотримання норм законодавства під час здійснення органом місцевого самоврядування прав власника землі від імені Українського народу та реалізації юридичною особою її права на землекористування.

Необґрунтованим є посилання Відповідача 2 на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства», з огляду на наступне. У постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-92 цс 13, яка відповідно до частини першої статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України, зроблено правовий висновок про те, що при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. При цьому Верховний Суд України зазначив, що висновок Європейського суду з прав людини про порушення прав заявника у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» не може бути безумовним прецедентом. А вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення). Отже, оскільки звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про передачу в оренду земельної ділянки, що належить до комунальної чи державної власності, із порушенням встановленого законом порядку, Відповідач 2 може бути позбавлений права оренди в інтересах суспільства.

Суд не приймає довід Відповідача 2 про те, що повернення земельної ділянки можливе лише за умови знищення об'єктів нерухомості, які розташовані на цих ділянках, що призведе до позбавлення його права власності на ці об'єкти. По-перше, як випливає з наданих Відповідачем 2 Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.05.2012, Витягів про державну реєстрацію прав від 29.05.2012 та від 04.03.2013, Витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.09.2012, об'єкти нерухомості, які належать ТОВ «Кафа-Терминал» знаходяться лише на ділянках, розташованих за адресою: м. Феодосія, вулиця Геологічна, 2 «г», та 2 «д» /а.с. 95-99/. Тобто, на земельних ділянках, розташованих за адресою: м. Феодосія, вулиця Геологічна, 2 «е» та 2 «ж», нерухоме майно, що належить Відповідачу 2 відсутнє. По-друге, прокурором заявлено позовну вимогу не про відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, а про зобов'язання повернути земельну ділянку, що здійснюється без руйнування об'єктів нерухомості, що належать ТОВ «Кафа-Терминал». При цьому, Відповідач 2 не позбавляється можливості у подальшому отримати право на земельні ділянки під належними йому об'єктами нерухомості із дотриманням усіх встановлених вимог законодавства.

Безпідставним є посилання відповідача - ТОВ «Кафа-Терминал» на неможливість застосування до Позивача наслідків недійсності правочину відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України через те, що він не є стороною оспорюваних договорів. По-перше, вказаною нормою встановлено обов'язок повернути все одержане за недійсним правочином, який виникає не в Позивача, а у Відповідача 2. По-друге, як вже зазначалося, захист прав Позивача шляхом повернення у користування земельних ділянок, у даному випадку здійснюється не на підставі положень частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, а відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України.

Суд не приймає довід відповідача - Феодосійської міської ради про те, що ТОВ «Кафа-Терминал» є добросовісним набувачем, та відсутність підстав для витребування в нього набутого майна - орендованих земельних ділянок. Відповідно до частини першої статті 388 Цивільного кодексу України добросовісним набувачем є особа яка придбала за відплатним договором майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати. Тобто, добросовісним набувачем є особа, яка придбала майно у власність, а не отримала його у тимчасове користування (оренду). А відтак, положення вказаної статті щодо обмежень на витребування майна від добросовісного набувача не можуть бути застосовані до орендованих земельних ділянок.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 30.12.2003, укладеного між Феодосійською міською радою та Українсько-російським підприємством з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Кафа», який зареєстровано у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі Феодосійської міської ради 04.02.2004 за № 000301900666; про визнання недійсним договору оренди землі від 11.11.2011, укладеного між Феодосійською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кафа-Терминал», який зареєстровано відділом Держкомзему у м. Феодосія АР Крим, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 10.02.2012 за № 011160004000258; про зобов'язання ТОВ «Кафа-Терминал» повернути у користування Державному підприємству Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами земельні ділянки загальною площею 9,2033 га (ділянка № 1 - площею 0,3980 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «г», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0063; ділянка № 2 - площею 4,5591 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «д», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0064; ділянка № 3 - площею 1,8744 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «е», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0065; ділянка № 4 - площею 2,3718 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «ж», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0066).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що прокурор при здійсненні своїх повноважень звільнений від сплати судового збору, він підлягає солідарному стягненню з Відповідачів в дохід держави.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 04.03.2014.

Керуючись частиною першою статті 13, частиною першою статті 14, частиною другою статті 19, статтею 121 Конституції України, частиною першою статті 116, частиною першою статті 124, частиною другою статті 152, пунктом «в» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України, частиною першою статті 203, частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України, пунктами 2.24, 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6, Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-92 цс 13, статтями 33, 34, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов у повному обсязі.

2. Визнати на майбутнє недійсним договір оренди землі від 30.12.2003 укладений між Феодосійською міською радою та Українсько-російським підприємством з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Кафа», який зареєстровано у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі Феодосійської міської ради 04.02.2004 за № 000301900666.

3. Визнати на майбутнє недійсним договір оренди землі від 11.11.2011 укладений між Феодосійською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кафа-Терминал», який зареєстровано відділом Держкомзему у м. Феодосія АР Крим, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 10.02.2012 за № 011160004000258.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кафа-Терминал» (вул. Чкалова, 99, м. Феодосія, АР Крим, 98112, ідентифікаційний код 32511379) повернути у користування Державному підприємству Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами (вул. Геологічна, 2, м. Феодосія, АР Крим, 98107) земельні ділянки загальною площею 9,2033 га (ділянка № 1 - площею 0,3980 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «г», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0063; ділянка № 2 - площею 4,5591 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «д», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0064; ділянка № 3 - площею 1,8744 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «е», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0065; ділянка № 4 - площею 2,3718 га, розташована за адресою: вул. Геологічна, 2 «ж», м. Феодосія, кадастровий номер 0111600000:01:012:0066).

5. Стягнути солідарно з Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4, м. Феодосія, АР Крим, 98100) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафа-Терминал» (вул. Чкалова, 99, м. Феодосія, АР Крим, 98112, ідентифікаційний код 32511379) в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов