Рішення

від 17.02.2014 по справі 910/203/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/203/14 17.02.14

За позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі: 1) Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації,

2) Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 78 - "Тамара"

про стягнення заборгованості, виселення суб'єкта господарювання та повернення приміщення.

Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від прокуратури:Дорошенко В.М., за посвідченням, від позивача-1: Пінчук В.О., за довіреністю, від позивача-2Демочко Л.В., за довіреністю, від відповідача: Федун В.А., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 78 - "Тамара" про стягнення заборгованості, виселення суб'єкта господарювання та повернення приміщення позивачу-2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не виконано умови договору оренди нежитлового приміщення № 71 від 15.06.2010 в частині сплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем у період з червня по грудень 2013 р. утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком останнього склала 52.608,11 грн, з яких: 51.459,71 грн - основна заборгованість, 1.148,40 грн - пеня, а також не виконав обов»язку щодо звільнення орендованого приміщення у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено вказаний договір, та передати його по акту прийому-передачі позивачу-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2014 порушено провадження у справі № 910/203/14 та призначено до розгляду на 27.01.2014.

У судовому засіданні 27.01.2014 прокурором надано суду письмове пояснення щодо відсутності у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також щодо відсутності рішення цих органів з такого спору.

Представником позивача-1 у судовому засіданні 27.01.2014 подано суду письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких останній позов прокурора підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Прокурором 05.02.2014 через відділ канцелярії суду подано заяву про збільшення позовних вимог № (10-58) 1030 вих від 05.02.2014, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача 51.459,71 грн основного боргу та 1.148,40 грн пені, виселити відповідача та зобов'язати повернути приміщення шляхом підписання акта прийому-передачі, яка прийнята судом та врахована при розгляді даної справи.

Прокурором у судовому засіданні 11.02.2014 надано суду письмові пояснення № 03вих-14 від 10.02.2014 щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді з метою захисту її інтересів в частині належного користування власністю територіальної громади Святошинського району м. Києва та клопотання б/н від 11.02.2014 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Представником позивача-2 у судовому засіданні надано письмові додаткові пояснення з обґрунтуванням заявлених позовних вимог на виконання ухвали суду від 27.01.2014, відповідно до якого, останній просив стягнути з відповідача суму основного боргу та пеню в загальному розмірі 52.608,11 грн, а також судовий збір.

Прокурор у судовому засіданні 17.02.2014 просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу та пені у зв»язку з їх оплатою відповідачем, решту позовних вимог підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представники позивачів у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора щодо припинення провадження у справі в частині заявлених вимог, решту позовних вимог просили задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду клопотання б/н від 17.02.2014 про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: платіжного доручення № 17 від 10.02.2014 на суму 51.851,60 грн, платіжного доручення № 18 від 10.02.2014 на суму 1.148,40 грн та копію листа № 11 від 12.02.2014, адресованого позивачу-1, про продовження строку оренди та укладення відповідного договору.

У судовому засіданні 17.02.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 15.06.2010 між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (далі - позивач-2, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин № 78 - "Тамара" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 71 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого даний договір встановлює умови оренди нежитлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва і закріплене за Орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно з розпорядженням Святошинської районної в м. Києві держадміністрації № 1985 від 30.12.2008, між позивачем-2 і відповідачем та регулює їх взаємовідносини протягом його дії.

Згідно з п. 1.2 Договору позивач-2 на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 506 від 19.05.2010 та ордеру № 107 від 15.06.2010 передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 4, загальною площею 372,9 кв.м для розміщення книжкового магазину по продажу україномовної поліграфічної продукції, що містить навчально-освітній матеріал.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що передача нежитлового приміщення в оренду здійснювалась за експертною оцінкою приміщення, виконаною відповідачем за замовленням позивача, яка станом на 31.05.2010 склала 1.166.860,00 грн.

Пунктами 6.1 Договору визначено, що позивач-2 зобов'язався передати відповідачу в оренду нежитлове приміщення згідно з п. 1.2 цього Договору, по акту прийому-передачі, який підписується одночасно з цим Договором.

Судом установлено, що на виконання умов п. 6.1 Договору позивачем-2, на підставі акта прийому-передачі нежитлового приміщення, 15.06.2010 було передано приміщення загальною площею 372,9 кв.м за адресою: вул. Тулузи, 4 відповідачу.

Разом з цим відповідачем у період з червня по грудень 2013 р. умови Договору в частині сплати орендних платежів не виконувались, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком прокурора склала 51.459,71 грн. Крім основної заборгованості за прострочення виконання зобов'язання прокурор також просить стягнути з відповідача 1.148,40 грн пені за періоди: 11.06.2013 - 30.11.2013 із суми боргу 5.346,64 грн; 11.07.2013 - 30.11.2013 із суми боргу 5.346,64 грн; 11.08.2013 - 30.11.2013 із суми боргу 5.341,29 грн; 11.09.2013 - 30.11.2013 із суми боргу 5.303,85 грн; 11.10.2013 - 30.11.2013 із суми боргу 5.303,85 грн; 11.11.2013 - 30.11.2013 із суми боргу 5.325,25 грн, а також у зв'язку з закінченням строку дії Договору виселити відповідача з орендованого приміщення та зобов'язати останнього повернути вказане приміщення позивачу-2.

Позивач-1 та позивач-2 звертались до відповідача з претензіями про сплату заборгованості з орендної плати за умовами спірного договору, однак останні з боку відповідача були залишені без належного реагування.

Прокуратурою Святошинського району м. Києва було проведено перевірку щодо своєчасності та повноти погашення заборгованості за оренду комунального майна Святошинського району м. Києва, у процесі якої встановлено, що у відповідача існує заборгованість зі сплати орендної плати, плати за землю, експлуатаційних витрат та податку на додану вартість на суму 51.459,71 грн, що стало підставою звернення з даним позовом.

Відповідно до розпорядження голови Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 106 від 25.02.2011 нежитлові приміщення площею 386,40 кв.м у жилому будинку за адресою: вул. Тулузи, 4 в м. Києві належить до сфери управління Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та закріплено на праві господарського відання без права розпорядження за позивачем-2.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом установлено, що між позивачем-2 та відповідачем у справі за своєю правовою природою укладено договір оренди комунального майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон) є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 18, ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно, у повному обсязі та незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п.п 3.3, 3.6 Договору орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності останнього щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок позивача-2, зазначений у п. 11 даного договору. Крім орендної плати відповідач зобов'язався відшкодовувати позивачу-2: амортизаційні відрахування за орендоване майно; плату за землю; експлуатаційні витрати.

Згідно з п. 3.9 Договору у випадку закінчення терміну дії цього Договору орендна плата та інші, передбачені цим Договором платежі, сплачуються відповідачем по день фактичної здачі орендованого приміщення згідно з актом прийому-передачі.

Згідно з п. 4.2 Договору відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов'язані з утриманням приміщення, які покладені законодавством на позивача-2 відносно займаної площі.

Судом установлено, що відповідачем порушено умови Договору зі сплати орендної плати за користування орендованим згідно з умовами спірного Договору приміщенням у період з червня по грудень 2013 р., що останнім визнається.

Відповідно до п. 3.10 Договору за несвоєчасну сплату всіх платежів відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем, після звернення прокурора до суду з даним позовом, виконано своє зобов'язання за Договором по сплаті орендної плати за вказаний прокурором період у сумі 51.459,71 грн, що підтверджується наданим останнім платіжним дорученням № 17 від 10.02.2014, а також сплачено грошові кошти в сумі 1.148,40 грн на погашення заявленої до стягнення пені.

Пунктом 4.4 (абз. 1) постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 51.459,71 грн та пені в сумі 1.148,40 грн, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також суд відзначає, що частиною 1 ст. 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Дана норма статті ЦК України кореспондується з ч. 7 ст. 180 ГК України, згідно з якою строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до п. 9.1 строк дії спірного Договору встановлено сторонами з 15.06.2010 до 15.05.2013.

Згідно зі ст. 26 Закону, яка кореспондується з ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У п. 9.9 Договору також закріплено, що дія цього Договору оренди припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 9.6 Договору питання про надання згоди на продовження дії цього Договору вирішується на підставі письмового звернення відповідача до голови райдержадміністрації, поданого за місяць до закінчення терміну дії цього Договору. У разі, якщо звернення відповідача не надійшло або останній не отримав дозволу на продовження дії цього Договору, відповідач повинен звільнити приміщення по закінченню терміну дії цього Договору та передати позивачу-2 по акту прийому-передачі.

Відтак судом установлено, що спірний договір припинив свою дію з 16.05.2013 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Доказів письмового звернення відповідача до голови позивача-1 щодо продовження дії спірного договору, поданого у встановленому Договором порядку до закінчення строку його дії, до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону, ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом установлено, що на момент розгляду даної справи відповідачем орендоване майно відповідно до вимог законодавства не повернуто, що не заперечується відповідачем та суперечить вимогам закону і умовам спірного договору (п. 9.6 Договору).

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність заявленої прокурором позовної вимоги щодо виселення відповідача та зобов'язання останнього повернути позивачу-2 приміщення, що є предметом договору № 71 від 15.06.2010, за актом прийому-передачі, у зв'язку з чим позов прокурора у цій частині підлягає задоволенню.

Наданий відповідачем лист № 11 від 12.02.2014 про продовження строку дії договору оренди та укладення відповідного договору, адресований позивачу-1 під час даного судового розгляду, не спростовує встановленого вище, оскільки не підтверджує того, що строк дії спірного Договору сторонами було продовжено.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як визначено у п. 11 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури при здійснені представництва інтересів громадян або держави в суді від сплати судового збору звільняються.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету у сумі 4.263,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин № 78 - "Тамара" (03162, м. Київ, вул. Тулузи, 4, код ЄДРПОУ 19485709) з приміщення загальною площею 372,9 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 4.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин № 78 - "Тамара" (03162, м. Київ, вул. Тулузи, 4, код ЄДРПОУ 19485709) повернути приміщення загальною площею 372,9 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 4 за актом прийому-передачі Комунальному підприємству "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 78 - "Тамара" (03162, м. Київ, вул. Тулузи, 4, код ЄДРПОУ 19485709) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 4.263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн 00 коп.

5. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 51.459,71 грн та пені в сумі 1.148,40 грн на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2014.

Суддя О.М. Дупляк