Ухвала

від 17.02.2014 по справі 905/7796/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

17.02.2014 Справа № 905/7796/13

Суддя господарського суду Донецької області А.І.Гурова

Розглянувши матеріали за заявою кредитора (заявника) Приватного підприємства «ІНВЕСТ ПРОМ» м.Алчевськ Луганська області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СТОІК» м.Єнакієве Донецька область (ЄДРПОУ 36887054)

арбітражний керуючий Балицький О.П.

Представники сторін:

від кредиторів: Загнітка Я.А. представник ДП «Вугілля України» за довіреністю №24-12/118-Д від 24.12.2013р.

від боржника: Кононенко О.А. довіреність б/н від 18.11.2013р.

розпорядник майна: арбітражний керуючий Балицький О.П.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.11.2013р. прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «ІНВЕСТ ПРОМ» м.Алчевськ Луганська область про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СТОІК» м.Єнакієве Донецька область.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2013р. за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СТОІК» м.Єнакієве Донецька область, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном боржника строком до 15.03.2014р., розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Балицького О.П. визнані кредиторські вимоги ініціюючого кредитора в сумі 815924,94грн., встановлено дату попереднього засідання суду на 14.01.2014р.

На виконання вимог ухвали від 20.11.2013р. за результатами підготовчого засідання в газеті "Урядовий кур'єр" №222 від 30.11.2013р. опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СТОІК» м.Єнакієве Донецька область.

Після публікації даного оголошення у визначений ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк до суду звернулись:

1.Єнакіївська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Донецькій області м.Єнакієве Донецька область;

2.Державне підприємство «Антрацит» м.Антрацит Луганська область;

3.Державне підприємство «Вугілля України» м.Київ;

4.Товариство з обмеженою відповідальністю «Анвіра» м.Одеса

Ухвалами господарського суду від 14.01.2014р.та 03.02.2014р. розгляд реєстру вимог кредиторів відкладено на 03.02.2014р. та на 17.02.2014р. відповідно.

Розпорядником майна до суду надані реєстр вимог кредиторів та відзиви на заяви про визнання конкурсних кредиторських вимог, вказані документи підписані розпорядником майна та директором боржника, відповідно до яких вимоги розглянуті та визнані вимоги: Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області м.Єнакієве Донецька область, ТОВ «Анвіра» - у заявленому розмірі; ДП «Антрацит» м.Антрацит - частково, не визнані вимоги в розмірі 68 820,00грн., оскільки вони на думку розпорядника майна є поточними; ДП «Вугілля України» - не визнані у повному обсязі.

Розглянувши в судовому засіданні 17.02.2014р. заяви конкурсних кредиторів, реєстр вимог кредиторів, відзиви боржника та розпорядника майна на заяви конкурсних кредиторів, заслухавши пояснення представників кредитора, боржника та розпорядника майна, суд встановив:

Не зважаючи на повне та часткове визнання розпорядником майна та боржником частини грошових вимог кредиторів, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України від 08.08.2009р. у справі №Б11/314-07.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених законом про банкрутство .

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 1 ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення в передбачений законом строк конкурсні кредитори подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В силу ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно абз.7 ст.1 вказаного Закону кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

На підставі положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в процедурі банкрутства при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів поданими документами.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України викладеній у постанові від 05.11.03. по справі № 14-08/2820.

За загальним правилом, визначеним ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Отже, виходячи з системного аналізу положень законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Відповідно до п.2 ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Таким чином, аналіз норм права дозволяє зробити висновок, про те що спеціальне законодавство про банкрутство визначає особливий порядок розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства шляхом їх визнання (відхилення) внаслідок розгляду по суті.

26.12.2013р. до суду з заявою №09/1571 від 24.12.2013р. про визнання грошових вимог до боржника звернулось Державне підприємство «Антрацит», у якій просить суд визнати кредиторські вимоги по даній справі у розмірі 54974069,32грн., яка є заборгованістю за рішенням господарського суд Донецької області від 12.11.2013р. по справі №905/6606/13 з яких: 54400000,00грн. - основний борг, 3% річних - 505249,32грн. та судовий збір в розмірі 68820,00грн.

Розпорядник майна та боржник вказані кредиторські вимоги визнають частково в розмірі 54905249,32грн. Вимоги в розмірі 68820,00грн. не визнають, вважають вимоги даного кредитора поточними, оскільки рішення по справі №905/6606/13 набрало чинності 25.11.2013р. тобто після порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СТОІК» м.Єнакієве Донецька область (ЄДРПОУ 36887054).

Згідно з вимогами ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Наявність заборгованості в розмірі 54400000,00грн. - основний борг та 505249,32грн. - 3% річних, яка виникла у боржника на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ62/2712/012 від 27.12.2012р. та була предметом судового розгляду по справі №905/6606/13 та встановлена рішенням господарського суду Донецької області від 12.11.2013р. по вказаній справі.

На виконання вищевказаного судового рішення 25.11.2013р. видано відповідний наказ.

Доказів сплати заборгованості за вказаним рішенням суду не надано. Представник боржника присутній у судовому засіданні підтвердив факт наявності вказаної заборгованості.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.11.2013р. справі №905/6606/13 позовні вимоги були задоволені та окрім них було стягнуто з боржника судовий збір в розмірі 68820,00грн.

Зазначене рішення набрало законної сили 25.11.2013р. та станом на день розгляду заяви є невиконаним боржником.

Зі змісту положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство є поточними кредиторами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені грошові вимоги в розмірі 68820,00грн. мають характер поточних, оскільки виникли за період після порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СТОІК» м.Єнакієве Донецька область.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Державного підприємства «Антрацит», частково в сумі 54905249,32грн. є обґрунтованими та підлягають визнанню цій частині та включенню до 4-ої черги реєстру вимог кредиторів.

11.01.2014р. до суду з заявою б/н від 30.12.2013р. про визнання грошових вимог до боржника звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АНВІРА», у якій просить суд визнати кредиторські вимоги по даній справі у розмірі 41 100 000,00грн.

Розпорядник майна та боржник вказані кредиторські вимоги вважають обґрунтованими та визнають у повному обсязі.

Наявність заборгованості в розмірі 41 100 000,00грн. виникла у боржника на підставі укладеного 14.02.2013р. між ТОВ «Фінансова Компанія «Стоік», ТОВ «ФК «СТОІК» та ТОВ «АНВІРА» договору про переведення боргу №22-ПД, відповідно п.1,2 якого ТОВ «Фінансова Компанія «Стоік» перевело на ТОВ «ФК «СТОІК» борг (грошове зобов'язання), що виникло на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ63/1302/007 від 13.02.2013р. укладеного між ТОВ «АНВІРА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Стоік», згідно з умовами п.1.1 якого ТОВ «АНВІРА» зобов'язалося передати, а ТОВ «Фінансова Компанія «Стоік» зобов'язалося прийняти та оплатити наступні цінні папери: вид та тип ЦП - Інвестиційні сертифікати іменні; емітент - ТОВ «КУА «Інвестконсультант» (ПВІФ «ДИСКОНТ» НВЗТ), форма випуску/існування - бездокументарна, код ІSIN Емітента - UА4000020846, номінальною вартістю 10,00 (десять грн.00коп.), кількістю ЦП-587 143 шт., курсовою вартістю пакету ЦП - 41 100 000,00 (сорок один мільйон сто тисяч грн. 00 коп.).

Відповідно до п.1.2 загальна сума угоди становить: 41100000,00 (сорок один мільйон сто тисяч гри. 00 коп.).

Згідно п.7 договору про переведення боргу він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2013р. ТОВ «ФК «СТОІК» одержало вимогу ТОВ «АНВІРА» про сплату 41100000,00грн. на банківський рахунок ТОВ «АНВІРА».

Зі змісту положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, здійснюються на підставі договорів.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами .

Боржник зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати ТОВ «АНВІРА» грошових коштів в сумі 41 100 000,00грн. за договором №БВ63/1302/007 від 13.02.2013р. та договором про переведення боргу №22-ПД від 14.02.2013р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АНВІРА» обґрунтовані та підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 41 100 000,00грн. грошові зобов'язання 4-ої черги.

08.01.2014р. до суду з заявою №2013/06 від 24.12.2013р. про визнання грошових вимог до боржника звернулось Державне підприємство «Вугілля України» м.Київ у якій просить суд визнати кредиторські вимоги по даній справі у розмірі 9992185,69грн.

Розпорядник майна та боржник вказані кредиторські вимоги вважають необґрунтованими та не визнають у повному обсязі.

Наявність заборгованості на думку заявника підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 17.12.2009р., ухвалою від 17.06.2010р. по справі №7/34, мировою угодою від 26.05.2010р.

Судом розглянувши вказані вимоги встановлено наступне:

Як вбачається з рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2009р. позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України» задоволені частково в розмірі 9970697,30грн. та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Стоік" (86400, Донецька область, місто Єнакієве, вулиця Марата, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 32924364 ), тоді як боржником по даній справі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СТОІК» м.Єнакієве Донецька область (ЄДРПОУ 36887054 ).

За таких обставин, вимоги Державного підприємства «Вугілля України» м.Київ у розмірі 9992185,69грн. визнанню не підлягають, оскільки заборгованість виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Стоік" код ЄДРПОУ 32924364, а не у боржника по даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СТОІК» м.Єнакієве Донецька область код ЄДРПОУ 36887054.

18.12.2013р. до суду з заявою №10288/9 від 11.12.2013р. про визнання грошових вимог до боржника звернулась Єнакіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області у якій просить суд визнати кредиторські вимоги по даній справі у розмірі 167731,12грн. з яких:

1. 161813,83грн. - заборгованість по авансовим внескам з податку на прибуток станом на 20.11.2013р.;

2. 5917,29грн. - штрафні санкції станом на 20.11.2013р;

Розпорядник майна кредиторські вимоги податкової визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України , кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.3, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України , платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України , податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України , крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України , платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 203 Податкового кодексу України , податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В обґрунтування кредиторських вимог заявник посилається на податкову декларацію №9087007042, податкове повідомлення-рішення №0002961502 та №0000141501 та податкову вимогу №18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Єнакіївської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в сумі 167731,12грн. є обґрунтованими та підлягають визнанню та включенню до 3-ої черги реєстру вимог кредиторів вимоги в розмірі - 161813,83грн. до 6-ої черги - 5917,29грн.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" інші кредитори із заявами про визнання майнових вимог до боржника до суду не звернулися.

Як вбачається з наданого розпорядником майна реєстру вимог кредиторів вимоги щодо виплати заборгованості по заробітної плати в розмірі та виплати з аліментів, авторської винагороді, вимоги по відшкодуванню шкоди завданої життю та здоров'ю відсутні.

За результатами судового засідання суд визнає за необхідне затвердити реєстр вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 23, 24, 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1) Визнати кредиторські вимоги:

Товариства з обмеженою відповідальністю «АНВІРА» в розмірі 41100000,00грн.

Державного підприємства «Антрацит» в розмірі 54905249,32грн.

Єнакіївської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області в розмірі 167731,12грн.

2)Відмовити Державному підприємству «Вугілля України» м.Київ у визнанні вимог у розмірі 9992185,69грн.

Відмовити Державному підприємству «Антрацит» у визнанні вимог в розмірі 68820,00грн.

3)Затвердити реєстр вимог кредиторів, що складається з вимог:

Приватного підприємства «ІНВЕСТ ПРОМ» м.Алчевськ Луганська області в розмірі 815924,94грн. грошові зобов'язання четвертої черги.

Товариства з обмеженою відповідальністю «АНВІРА» в розмірі 41100000,00грн.- грошові зобов'язання четвертої черги.

Державного підприємства «Антрацит» в розмірі 54905249,32 - грошові зобов'язання четвертої черги.

Єнакіївської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області в сумі 167731,12грн. з яких: до 3-ої черги реєстру вимог кредиторів - 161813,83грн. до 6-ої черги - 5917,29грн.

Вимоги осіб, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними і погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, відповідно до вимоги п.4 ст.23Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Призначити дату проведення перших загальних зборів кредиторів на 26.02.2014р .

Призначити дату проведення комітету кредиторів на 26.02.2014р .

Збори кредиторів провести розпоряднику майна відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суду надати протокол загальних зборів кредиторів, на яких обраний комітет кредиторів, та протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішене питання щодо подальшої процедури банкрутства по справі.

Дата засідання суду на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство на 20.03.2014р. о 10год.00хв., каб.311 (розпоряднику майна надати суду аналіз господарсько-фінансової діяльності боржника).

Суддя А.І. Гурова