Рішення

від 11.02.2009 по справі 10651-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем

України

11.02.2009

Справа №2-30/10651-2008

За позовом Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1,             АДРЕСА_1.

До відповідачів: 1. ВДВС  Сімферопольського РУЮ, м. Сімферополь, вул.

Київська, 150.

                                2. Головного

управління Держказначейства України в АРК,                             м. Сімферополь,

вул. Севастопольська, 19.

                  Про стягнення збитків в сумі

129453,88 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П р е д с т а в н и к и:

Від позивача - ОСОБА_1, представник

за дов. від 17.07.2008р., у справі.

Від відповідача 1. - Мюллер В.Ю,

посвідчення № 535.

                            2. -  Кілеса, представник за дов. від 25.12.2008р.,

у справі.

Суть спору: Суб'єкт підприємницької

діяльності ОСОБА_1, с. Донське Сімферопольського району звернувся до

господарського суду з позовом до відповідачів - ВДВС  Сімферопольського РУЮ, м. Сімферополь та  Головного управління Держказначейства України

в АРК, м. Сімферополь про стягнення з відповідача - 2 збитків та стягнення

129453,88 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує

тим, що виконавче провадження про стягнення суми заборгованості 129453,18грн. з

Донської селищної ради на користь ПП «ОСОБА_1» 

по справі №2-30/16609-2006 державним виконавцем Сімферопольського РУЮ

виконуються некваліфіковано, чим СПД ОСОБА_1 завдається шкода. Так постановами

ВДВС Сімферопольського РУЮ безпідставно знімався арешт з рахунків боржника та

протизаконно зупинялось виконавче провадження. Також постановами державного

виконавця з рахунків боржника знімались суми, розмір яких був достатнім для

погашення боргу перед ПП ОСОБА_1 З даний обставин, позивач вважає, що такими

діями йому заподіяні збитки в розмірі 129453,88 грн., які він просить стягнути

з Головного управління Держказначейства України в АРК.

Відповідач - 1 ВДВС

Сімферопольського РУЮ проти позовних вимог заперечує з мотивів, що дії

державного виконавця правомірні та обґрунтовані. Він також зазначає, що були

застосовані необхідні заходи, а саме: зроблені запити в органи реєстрації з

метою виявлення майна, яке належить боржнику; заарештовані грошові кошти

боржника та виставлені платіжні вимоги про списання грошових коштів боржника,

але деякі повернуті без виконання на підставі п. 21 Постанови Кабінету

Міністрів України від 09.07.2008р. №609; атом опису та арешту від 29.10.2008р.

заарештовано майно боржника на загальну суму 2750,00грн. та дане майно передано

на реалізацію 05.12.2008р.; постановою від 21.10.2008р. заарештована каса

боржника, а 11.11.2008р. стягувачу на розрахунковий рахунок була перерахована

сума в розмірі 395,31грн., яка надійшла до заарештованої каси боржника. Також

постановою від 23.10.2008р. в.о. начальника ВДВС Сімферопольського РУЮ

скасовані постанови державного виконавця б/н від 01.09.2008р. та від

04.08.2008р. в частині здійснення операції по сплаті захищених статей бюджету,

а саме заробітної плати. Постановами ВДВС Сімферопольського РУЮ знімався арешт

з цільових грошових коштів для виплати заробітної платні працівникам Донської

сільської ради в сумі 6200,00 грн., 78372,21грн.та 33259,89грн. В іншій частині

арешт грошових коштів залишається в силі. Строк для виконання виконавчого

документу ще триває  та виконавчою

службою проводяться всі заходи примусового характеру для стягнення з боржника

на користь стягувача суми боргу. Тому вважає, що дії ВДВС правомірні. Крім

того, представник ВДВС посилається на те, що позивач не надав доказів

спричинених йому збитків відповідачем, а тому просить у позові відмовити.

Відповідач - 2 Головне управління

Держказначейства України в АРК проти позовних вимог заперечує з мотивів, що ГУ

ДКУ в АРК в будь-яких стосунках з позивачем не перебувало, жодних порушень

відносно нього не допускало. Також другий відповідач зазначив, що законом не

визначено, що шкода, заподіяна Відділом державної виконавчої служби

Сімферопольського  РУЮ та його посадовими

особами, відноситься до збитків держави та повинно бути відшкодовано з єдиного

казначейського рахунку Державного бюджету. Навпаки, законодавством України

передбачено, що юридична особа (в даному випадку відділ державної виконавчої

служби Сімферопольського РУЮ) самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно зі ст. 75 ГПК України,

господарський суд розглядає справу по наявним в ній матеріалам. Інших доказів

сторонами не представлено.

Дослідивши представлені докази,

заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

24.07.2008р. постановою ВДВС

Сімферопольського РУЮ (а.с. 6) на примусове виконання рішення господарського

суду АРК від 15.04.2008р., постанови Севастопольського апеляційного

господарського суду від 02.07.2008р. та наказу господарського суду АРК від

02.7.2008р. (а.с. 5) по справі №2-30/16609-2006 відкрите виконавче провадження

про стягнення суми заборгованості 129453,18грн. з Донської сільської ради на

користь ПП ОСОБА_1

В ході проведення виконавчих дій

01.08.2008р. постановою ВДВС Сімферопольського РУЮ з боржника стягнуто

виконавчий збір (а.с. 7).

Постановами від 04.08.2008р. та

01.09.2008 - накладений арешт на рахунки боржника в сумі 142458,18грн., які

знаходяться та надходять на рахунки у кількості 18 штук в УДК АРК м.

Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 04368274, які належать боржнику - Донській

сільській раді (а.с. 8,9).

23 жовтня 2008 року постановою

виконуючий обов'язки начальника ВДВС Сімферопольського РУЮ скасовані постанови

державного виконавця б/н від 04.08.2008р. та від 04.08.2008р. в частині

здійснення операції по сплаті захищених статей бюджету, а саме заробітної

плати.

22.08.2008р. державним виконавцем з

посиланням на ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» прийнято постанову про

звільнення з під арешту цільових грошових коштів боржника (Донської сільської

ради) в сумі 62000,00грн, які знаходяться на розрахунковому рахунку

№31429000500273 в УДК АРК м. Сімферополя (а.с. 10).

Також державним виконавцем

24.10.2008р. з посиланням на ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» прийнято

постанову про звільнення з під арешту цільових грошових коштів боржника

(Донської сільської ради) в сумі 78372,21грн. (а.с. 12).

Як пояснює ВДВС Сімферопольського

РУЮ, посилаючись на норми діючого законодавства, арешти з цільових  грошових коштів боржника були зняті для

виплати заробітної плати працівникам Донської сільської  ради.

Постановою від 03.11.2008р.

державний виконавець ВДВС Сімферопольського РУЮ (а.с. 13), керуючись статтею 35

Закону України «Про виконавче провадження» зупинив виконавче провадження з

примусового виконання виконавчого документу - наказу 2-30/16609-2006 до

розгляду господарським судом АРК скарги боржника на дії державного виконавця.

В судовому засіданні представник

позивача пояснює, що невчасне виконання рішення суду заподіює йому збитки,

оскільки позивач розраховував на гроші, які стягнуті на його користь рішенням

суду по справі № 2-30/16609-2006 в сумі 129453,88 грн. Позивачем було укладено

два договори позики з ОСОБА_2 від 10.07.2008 р. та 02.10.2008 р. на суму,

відповідно, 15000,0 грн. та 200000 грн. Оскільки гроші за рішенням суду позивач

одержав, він сплачує відсотки та штрафні санкції, що спричиняє йому збитки, які

він просить стягнути в сумі 129453,88 грн.

Дослідивши представлені докази, суд

вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступного.

Згідно приписів ч. 3 ст. 11 Закону

України «Про державну виконавчу службу» шкода, заподіяна державним виконавцем

фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню

у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Крім того, статтею 86 Закону

України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач має право

звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення

коштів з боржника, у разі невиконання 

рішення з вини цієї юридичної особи.

Відповідно до ст. 22 Цивільного

кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата

або пошкодження його майна, а також неодержані кредитором доходи, які він

одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником. У даному випадку

скаржником не доведено, що він поніс збитки саме з вини відповідачів. Сума

невиконаного наказу не може розглядатися як збитки, завдані відповідачами.

Збитки, заподіяні державним

виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого

провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, а тому

предметом доказування у такій справі 

будуть факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при

виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв'язок

між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним

шкоди. Причому, неправомірність дій (бездіяльність) державного виконавця має

підтверджуватись належним доказом, а саме відповідним рішенням суду, яке буде

мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Наявні у матеріалах справи докази,

не підтверджують сукупність необхідних складових для притягнення відповідача-1

до цивільної  відповідальності, а отже не

дають і достатніх правових підстав для задоволення позову.

Такі висновки відповідають правовій

позиції Верховного Суду України, викладені в постанові Судової палати у

господарських справах Верховного Суду України від 25.10.2005р. у справі

№32/421.

Також позивач не надав суду

належних доказів, що можуть підтвердити факт втрати можливості отримати суму

заборгованості, яка стягнута з Донської селищної ради за рішенням суду,

оскільки, як встановлено господарським судом, строк пред'явлення наказу до

виконання встановлений до 02.07.2011р.

Однією з умов цивільно-правової

відповідальності за заподіяну шкоду на підставі статей 1166, 1174 ЦК України є

безпосередній причинний зв'язок між шкодою і неправомірними діями особи, що її

завдала.

Проте, як встановлено судом,

безпосередній причинний зв'язок між заявленою позивачем до стягнення сумою шкоди

і неправомірними, як вважає позивач, діями органу державної виконавчої служби,

на підставі сукупної оцінки наявних у справі доказів, відсутні.

Крім того, порушення, на які вказує

позивач, не є причиною невиконання до цього часу наказу та не тягнуть зменшення

матеріальних благ позивача чи додаткових витрат, а також не є втраченою чи

упущеною вигодою.

На підставі ст. 623 Цивільного

кодексу України, при визначенні упущеної вигоди (неодержаних доходів)

враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання. Розмір збитків, завданих

порушенням зобов'язання, доказуються кредитором.

Позивач посилається на те, що ним

були укладені договори позики, по яких повертати грошові кошти він збирався з

грошей, які стягнуті на його користь рішенням суду по справі № 2-30/16609-2006р.

Проте, таке твердження не приймається судом до уваги, оскільки укладення таких

договорів не пов'язано із взаємовідносинами СПД ОСОБА_1 та Донської селищної

ради. Крім того, статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору,

виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог

розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши представлені докази, суд

дійшов висновку, що позивач не довів вини відповідачів у невиконанні наказу

господарського суду АРК від 02.7.2008р. по справі №2-30/16609-2006, причинного

зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, та не доведено вини відповідачів

та розмір заподіяного збитку.

Крім того, суд звертає увагу

позивача на те, що на підставі статті 86 Закону України «Про виконавче

провадження» стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка

зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання  рішення з вини цієї юридичної особи, проте,

позивач помилково просить сягнути збитки з Головного управління

Держказначейства України в АРК, а ні з ВДВС.

З викладених обставин суд відмовляє

в задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулося

27 січня 2009р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України

рішення оформлено та підписано 02 лютого 2009р.

Керуючись ст. 44, 48, 49, 82 - 84

Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                       

Ловягіна Ю.Ю.