Ухвала

від 14.06.2012 по справі 9101/111989/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2012 р. справа № 2а-7674/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Руденко М.А.

за участю секретаря судового засідання: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 14 жовтня 2010 року

у справі № 2а-7674/10/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ»,

вул. Маршала Маліновського, 118, м. Дніпропетровськ, 49022;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська

вул. Театральна, 1-А, м. Дніпропетровськ, 49008;

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановили: Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ» подано позов до ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська про скасування повідомлення-рішення № 0000692302/0.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Потолова Г.В.) своєю постановою від 14 жовтня 2010 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що жодних умовностей відносно формування податкового кредиту виключно за господарськими операціями, внаслідок яких отриманий доход, законодавцем не встановлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що перевіркою виявлено діяльність підприємства з реалізації окремих видів продукції за ціною нижче собівартості.

Така діяльність є збитковою, та в розумінні приписів пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), не є господарською. Отже, підприємством необґрунтовано віднесено до складу валових витрати, які не вважаються пов'язаними з веденням господарської діяльності.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ», Позивач, скаргу оспорив. В засіданні його представники вказували на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) відрізняють дохід, як складову частину валового доходу, і прибуток, як об'єкт оподаткування.

Відсутність прибутку від конкретної окремої господарської операції не свідчить про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності.

А ні Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року N 87, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 391/3684, не передбачають відстрочення формування валових витрат до моменту реалізації продукції та з огляду на фінансовий результат такої реалізації.

Просить постанову окружного адміністративного суду залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ», код за ЄДРПОУ 32470867, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12.2009р.

За результатами перевірки складений Акт № 4773/23-2-17/32470867 від 03.06.2010р.

В Акті перевірки вчинено запис про порушення пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР) - за рахунок реалізації товару за цінами, що є нижчими, ніж собівартість, встановлено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ» валових витрат на загальну суму 2.826.346,66 грн.

На підставі Акта перевірки, керівником контролюючого органу 16 червня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000692302/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ» визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3011021000, податок на прибуток, у розмірі 243.806,50 грн. В їх числі 93.798,00 грн. за основним платежем та 150.008,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Стосовно фактичних обставин справи спір між сторонами відсутній.

Як зазначено вище, підставою для визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Дніпропетровськ» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток стало виключення зі складу валових витрат вартості окремої продукції.

За позицією фахівців держподаткінспекції, реалізація Позивачем окремої продукції за ціною, нижчою собівартості її придбання, не є господарською діяльністю в розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР).

Така позиція контролюючого органу видається колегії суддів помилковою.

Категорія «господарська діяльність» не є суто економічною категорією.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За визначенням статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» дає визначення господарської діяльності, використовуючи поняття «доход» (який визначається пунктом 1.21 статті 1 та підпунктом 4.1.1 Закону), а не поняття «прибуток» (який визначено статтею 3 цього Закону).

З урахуванням пункту 1.43 Закону (334/94-ВР), терміни, що використовуються в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 N 87, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 397/3690, мають таке значення:

«Витрати» - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.

«Доходи» - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

«Прибуток» - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Отже, виходячи з цих визначень, поняття «доходи» не є тотожним поняттю «прибуток».

А наявність збитків не є підтвердженням відсутності «доходу».

Крім того, у відповідності з підпунктом 5.2.1 Закону N 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Таким чином, обмеження щодо пов'язаності витрат з отриманням прибутку, втрачають актуальність.

Придбана продукція в подальшому була використана в господарській діяльності підприємства, а саме - була реалізована іншим суб'єктам господарювання з отриманням виручки від такої реалізації.

Слід зауважити, що найпоширеніше визначення конкурентоспроможності товару з допомогою двох його найсуттєвіших ринкових характеристик (якості й ціни) не цілком ураховує суто маркетингові чинники, які здебільшого не підлягають формалізації та математичному розрахунку.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання доказів.

Порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не вбачається.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року у справі № 2а-7674/10/0470 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: М.А. Руденко