Рішення

від 19.02.2014 по справі 116/276/14-ц

СІМФЕРОПОЛЬСКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/276/14-ц

Провадження № 2/116/521/14

19.02.2014 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Биховець М.О., при секретарі Гусєвій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ЯТЕСС» і товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС» про визнання договорів недійсними, відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсними договір від 09.08.2013 року, укладений з ПП «ЯТЕСС» і договір від 09.08.2013 року, укладений з ТОВ «ЯТЕСС», стягнути моральну шкоду в сумі 1.000,00 грн. і витрати на правову допомогу, оплату кореспонденції і посвідчення довіреності в сумі 1.880,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 мав намір в Товаристві отримати безвідсотковий кредит в сумі 200.000,00 грн. в порядку програми «Ренессанс», про існування якої він дізнався із засобів масової інформації. Для цього необхідно було укласти договір з ПП «ЯТЕСС» і перерахувати йому 7.300,00 грн. Представником ТОВ «ЯТЕСС» було роз'яснено, що суб'єкти господарювання є однією структурою. Після сплати коштів ПП «ЯТЕСС» не надавало ніяких зобов'язань щодо надання інформаційно-консультаційних послуг та послуг розшуку інформації, як це передбачено договором. Вважає, що має місце нечесна підприємницька діяльність, оскільки договір з ПП «ЯТЕСС», укладений як підстава для отримання позики за вимогою представника Товариства, не має відношення до отримання кредиту в ТОВ «ЯТЕСС», вбачається пірамідальна схема отримання суми, а Товариство отримує гроші не за отримання позики, а тільки за право на її отримання.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позов із стягненням судових витрат і витрат на оплату поштових відправлень та нотаріальних послуг.

Представники ПП «ЯТЕСС» і ТОВ «ЯТЕСС» в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином. Оскільки від них не надійшло заяв про розгляд за їх відсутності і враховуючи думку представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.08.2013 року між ОСОБА_1 та ПП «ЯТЕСС», в особі Рижової Ю.М., укладений договір №016719, предметом якого є приймання виконавцем - приватним підприємством за плату зобов'язань про надання інформаційних, консультаційних та послуг з пошуку інформації.

За квитанцією від 09.08.2013 року ОСОБА_1 сплатив зазначену в договорі суму в розмірі 7.300,00 грн., між сторонами складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).

09.08.2013 року між ОСОБА_1 і ТОВ «ЯТЕСС» в особі Рижової Ю.М. укладений договір №016719, предметом якого є взяття на себе Товариством за рахунок Учасника (тобто ОСОБА_1) обов'язків щодо проведення дій, спрямованих на надання безвідсоткової позики на умовах програми діяльності «Ренессанс».

Відповідно до пункту 2.3 договору кошти, необхідні для отримання безвідсоткової позики (Фонд учасників), вносяться Учасником на розрахунковий рахунок Товариства щомісячно. Фонд Учасників є власністю Учасників Програми «Ренессанс» та може бути використаний тільки для надання безвідсоткових позик.

З додатку №2 до договору видно, що в програмі існує термін «Заява на Захід з розподілу Фонду Учасників» - це заява Учасника про намір взяти участь в Заході з розподілу між Учасниками в поточному місяці. До заяви додаються копії платіжних документів, що підтверджують сплату Учасником загальних платежів.

Рішення про надання безвідсоткової позики надається Учаснику за результатами Заходу, про що йдеться у роз'ясненні до терміну «Рішення про надання безвідсоткової позики».

Рішення про надання позики, отримане Учасником за результатом Заходу, є підставою для надання безвідсоткової позики у безготівковій формі за рахунок Фонду Учасників.

Таким чином, зазначені письмові документи свідчать про те, що до правовідносин, які склалися між сторонами, слід застосувати положення Закону України «Про захист справ споживачів».

Відповідно до статті 19 Закону забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману; утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції (п.2 ч.1, п.7 ч.3 статті 19 Закону).

Частина шоста статті 19 Закону передбачає, що правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Як видно з умов договорів між ОСОБА_1 та ТОВ «ЯТЕСС» і ПП «ЯТЕСС» позивач сплатив кошти за можливість одержання права на отримання позики, а Товариство без залучення власних коштів формує групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснюється передача права на отримання позики одному з учасників програми, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників. Таким чином, розподіл фонду проходить по пірамідальній схемі.

На час розгляду справи відомості про надання безвідсоткової позики відсутні.

Позивач посилається на той факт, що для отримання коштів у ТОВ «ЯТЕСС» наполягають на внесенні первісного обов'язкового платежу і оплата грошових сум до ПП «ЯТЕСС» до уваги не приймається.

Договір від 09.08.2013 року, укладений з ПП «ЯТЕСС», вводить ОСОБА_1 в оману щодо підстав для набуття права на отримання позики. Ніякі послуги йому не надавалися, а договори від підприємства та товариства укладені однією і тією же особою.

Частиною другою статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У частині третій статті 216 ЦК України зазначено, що правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Оскільки судом встановлена нікчемність укладеного між сторонами правочину відповідно до частини другої статті 215 ЦК України у спірних відносинах підлягають застосуванню наслідки, передбачені частиною першою статті 216 ЦК України.

У разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину (п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року).

Вирішуючи спір, суд враховує аналогічну правозастосовну практику Верховного Суду України (постанова судової палати у цивільних справах від 23 травня 2012 року у справі №6-35цс12).

Отже, до нікчемних договорів від 09.08.2013 року, укладених між сторонами, застосовуються наслідки щодо стягнення отриманої від позивача ПП «ЯТЕСС» суми в розмірі 7.300,00 грн.

Що стосується стягнення моральної шкоди, то суд виходить з положень статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Таким чином, правові підстави для стягнення моральної шкоди у разі ведення нечесної підприємницької діяльності відсутні, оскільки законом такий порядок не передбачений.

Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За квитанцією №23/12 від 23.12.2013 року ОСОБА_1 сплатив 1.500,00 грн на правову допомогу за договором, укладеним з адвокатом ОСОБА_4

Квитанцією приватного нотаріуса ОСОБА_5 від 14.01.2014 року підтверджено витрати позивача на оформлення довіреності в сумі 250,00 грн., а квитанціями ПАТ «Діамантбанк» від 14.01.2014 року оплату за реєстрацію довіреності і комісійної винагороди банку в сумі 39,00 грн.

Квитанціями КФ ПАТ «Укртелеком» від 10.02.2014 року підтверджено оплату відправлення телеграм на суму 90,96 грн.

Загальна сума судових витрат складає 1.879,96 грн.

Керуючись статтями 10, 11, 57-60, 88, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «ЯТЕСС» (ідентифікаційний код №37998069, м.Харків, пр.Московський, 247, офіс 1313) на користь ОСОБА_1 7.300,00 грн. (сім тисяч триста гривень), які сплачено за нікчемною угодою №016719 від 09.08.2013 року.

Стягнути з Приватного підприємства «ЯТЕСС» (ідентифікаційний код №37998069, м.Харків, пр.Московський, 247, офіс 1313) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 939,98 грн. (дев'ятсот тридцять дев'ять грн. дев'яносто вісім коп.)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «ЯТЕСС» (ідентифікаційний код №37189568, м.Харків, пр.Московський, 247, офіс 1313) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 939,98 грн. (дев'ятсот тридцять дев'ять грн. дев'яносто вісім коп.)

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «ЯТЕСС» (ідентифікаційний код №37998069, м.Харків, пр.Московський, 247, офіс 1313) в доход держави судовий збір в розмірі 121,80 грн. (сто двадцять одна грн. вісімдесят копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС» (ідентифікаційний код №37189568, м.Харків, пр.Московський, 247, офіс 1313) в доход держави судовий збір в розмірі 121,80 грн. (сто двадцять одна грн. вісімдесят копійок).

В судовому засіданні 19.02.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подання у 10-денний строк з дня отримання його копії апеляційної скарги.

Суддя: