Ухвала

від 26.02.2014 по справі 820/11228/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 р.Справа № 820/11228/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

представника позивача - Скроходова Є.С.,

представника відповідача - Губської В.В.,

свідка - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 820/11228/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Енергопостач"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними, скасування висновку акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МПК Енергопостач", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставного неврахування під час перевірки, за якою складений акт перевірки від 21.10.2013 року № 1001/20-30-22-01/37458493, первинних документів - видаткових накладних, що підтверджують списання товару зі складу ТОВ "МПК Енергопостач"; визнати протиправними дії відповідача з внесення акту перевірки від 21.10.2013 року № 1001/20-20-22-01/37458493 необґрунтованого висновку щодо встановлення порушення ТОВ "МПК Енергопостач" п.138.1 ст. 138, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.4 ст.138, п.138.1 ст.138, п.п.138.1.1 п. 138.1 ст.138, п.138.4 ст.138 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті, у розмірі 251844,00 грн., у тому числі за IV квартал 2011 року у сумі 203136,00 грн., за І квартал 2012 року у сумі 48708,00 грн.; визнати незаконним (протиправним) та скасувати висновок акту перевірки від 21.10.2013 року № 1001/20-30-22-01/37458493 щодо встановлення порушення ТОВ "МПК Енергопостач" п.138.1 ст. 138, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.4 ст.138, п.138.1 ст.138, п.п.138.1.1 п. 138.1 ст.138, п.138.4 ст.138 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті, у розмірі 251844,00 грн., у тому числі за IV квартал 2011 року у сумі 203136,00 грн., за І квартал 2012 року у сумі 48708,00 грн.; визнати протиправними дії відповідача щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на суму 251844,00 грн. та накладення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 12177,00 грн. ТОВ "МПК Енергопостач", індеф. код (ЄДРПОУ) 37458493; визнати незаконним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 року № 0001452201 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 року № 0001452201 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МПК Енергопостач" (далі - ТОВ "МПК Енергопостач") зареєстроване як юридична особа 21.12.2010 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який міститься в матеріалах справи.

21.10.2013 року фахівцями податкового органу було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Енергопостач", код за ЄДРПОУ 37458493, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт від 21.10.2013 року № 1001/20-30-22-01/37458493, яким встановлено порушення позивачем п.138.1 ст.138, п.п. 138.1.1 п.138 ст.138, п. 138.4 ст.138 Податкового кодексу України.

На підставі цього податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 року № 0001452201 у загальному розмірі 264021,00 грн., у тому числі за основним платежем - 251844,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12177,00 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки від 21.10.2013 року №1001/20-30-22-01/37458493 податковим органом встановлено завищення собівартості реалізованого товару на загальну суму 1115142,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 883198,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 231944,00 грн., що є порушенням п. 138.1 ст.138, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Згідно з актом перевірки, ТОВ "МПК Енергопостач" списано на собівартість придбаного та реалізованого товару вартість товару, який фактично не реалізовано, та залишки цього товару залишаються на складі, обліковані по бухгалтерському рахунку № 281 "Товари на складі".

Так, при перевірці списання товарів зі складу ТОВ "МПК Енергопостач" по бухгалтерському обліку 28 "Товари" та співставлення з первинними документами - видатковими накладними, встановлено розбіжності за жовтень 2011 року в сумі 639285,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 50807,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 93106,00 грн., за січень 2012 року в сумі 129611,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 102333,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що в податковій декларації за IV квартал 2011 року ТОВ "МПК Енергопостач" задекларовано суму собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) від продажу на суму 6638377,00 грн., але в бухгалтерському обліку "Собівартість придбаних товарів" складає лише 5755179,00 грн. За І квартал 2012 року ТОВ "МПК Енергопостач" задекларовано суму собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) від продажу на суму 715584,00 грн., але в бухгалтерському обліку "Собівартість придбаних товарів" складає лише 483640,00 грн.

Різниця між задекларованими показниками "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів між податковими та бухгалтерським обліком виникла за рахунок придбаних та не реалізованих товарів у таких підприємств: ТФ Кабель ТОВ (код ЄДРПОУ 31188527), Енсто Україна ПРАТ (код ЄДРПОУ 33191829), загальна сума придбаного та не реалізованого товару складає 1115142,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 883198,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 231944,00 грн. В акті перевірки зазначається, що різниця між задекларованими показниками "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів між податковими та бухгалтерським обліком виникла за рахунок придбаних та не реалізованих товарів у наступних підприємств: ТФ Кабель ТОВ (код ЄДРПОУ 31188527), Енсто Україна ПРАТ (код ЄДРПОУ 33191829), а у Додатку 10 до акту перевірки зазначений розрахунок по трьом підприємствам. Тобто у самому акті перевірки, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення, містяться суперечності.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з п.п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегією суддів встановлено, що між ПрАТ "Енсто Україна" (постачальник) та ТОВ "МПК Енергопостач" було укладено дистриб'юторський договір № 120911 від 12.09.2011 року та № 2 від 06.02.2012 року, відповідно до яких постачальник зобов'язується передати дистриб'ютору права на розповсюдження товарів на території та здійснювати поставки товарів дистриб'ютору, а дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати товари та реалізовувати їх на території (т.1 а.с. 220-238).

На виконання зазначених договорів позивач отримав товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними, виписаними позивачу ПрАТ "Енсто Україна" (т. 1 а.с. 63-72), податковими накладними (т.2 а.с. 73-83), транспортування підтверджується накладними на вантаж та товарно-транспортними накладними (т.2 а.с. 84-91).

25.01.2011 року між ТОВ "ТФ Кабель" та ТОВ "МПК Енергопостач" (дилер) було укладено дилерську угоду № 07.1/2501, відповідно до якої сторони визначили предметом даної угоди поставку до дилера електротехнічної продукції, запропонованої ТФ Кабель і надання дилеру права продажу цієї продукції на території міста Харкова та Харківської області на умовах даної угоди. Дилер, в свою чергу, бере на себе зобов'язання прийняти, оплатити та розповсюджувати на території поставлену продукцію на умовах даної угоди (т.1 а.с. 74-77).

На виконання зазначеного договору ТОВ "ТФ Кабель" виписало позивачу видаткові накладні (т.1 а.с. 78-114), податкові накладні (т.2 а.с. 26-56). Факт перевезення товарно-матеріальних цінностей підтверджується товарно-транспортними накладними та накладними на вантаж (т.2 а.с. 58-69).

25.01.2011 року між ТОВ "ТФ-К" та ТОВ "МПК Енергопостач" (дилер) було укладено дилерську угоду № 07/01, відповідно до якої сторони визначили предметом даної угоди поставку до дилера електротехнічної продукції, запропонованої ТФ-К і надання дилеру права продажу цієї продукції на території міста Харкова та Харківської області на умовах даної угоди. Дилер, в свою чергу, бере на себе зобов'язання прийняти, оплатити та розповсюджувати на території поставлену продукцію на умовах даної угоди (т.1 а.с. 115-118).

Відповідно до зазначеного договору ТОВ "ТФ-К" виписало позивачу видаткові накладні (т.1 а.с. 119-122), а також податкові накладні (т.2 а.с. 4-14). Транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними (т.2 а.с. 15-19).

У подальшому товарно-матеріальні цінності були використані позивачем у своїй господарській діяльності, про що свідчать видаткові накладні (т.1 а.с. 123-219), податкові накладні, виписані ТОВ "МПК Енергопостач" своїм контрагентам (т.2 а.с. 92-208). Транспортування товарно-матеріальних цінностей, де ТОВ "МПК Енергопостач" виступав замовником його перевезення, здійснювалось за рахунок позивача, про що свідчать накладні на вантаж та товарно-транспортні накладні (т.2 а.с. 210-233).

З матеріалів справи вбачається, що позивач має власні транспортні засоби, штатного водія, укладені договори на перевезення товару та докази на їх виконання.

Зазначені вище документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків

До того ж, з пояснень головного бухгалтера підприємства позивача вбачається, що під час проведення перевірки фахівцям податкового органу було надано всі первинні документи, за перевіряємий період, які були відображені у бухгалтерському та податковому обліку та фінансової звітності, на підставі яких було сформовано податкову звітність.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що при перевірці податковим органом не були враховані первинні документи, а саме видаткові накладні, згідно з якими товар був відвантажений та списаний у тому ж звітному періоді, тобто ТОВ "МПК Енергопостач" було правильно обраховано собівартість реалізованої продукції у повній відповідності до Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 820/11228/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.