Рішення

від 03.03.2014 по справі 910/1798/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1798/14 03.03.14 За позовом Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофлот"

про стягнення 52 176,11 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Мусієнко О. В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофлот" заборгованості за Договором № 1804/14 (80п) від 18.04.2013 року в розмірі 52 176,11 грн., в тому числі 46 341,30 грн. основного боргу, 4 611,98 грн. пені, 193,37 грн. збитків від інфляції, 1 029,46 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 року порушено провадження по справі № 910/1798/14, розгляд справи призначено на 03.03.2014 року.

В судове засідання 03.03.2014 представник позивача з'явився, надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленням сторони господарському суду поштовою адресою. У разі не надання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності за такою адресою, вважається ухвала про порушення провадження у справі вручена їх належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 12.02.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 07.02.2014, у зв'язку з чим у відповідача було достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання 03.03.2014 представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.033014 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.04.2013 року між ДП водних шляхів "Укрводшлях" (далі - виконавець) та ТОВ "Дніпрофлот" (далі - замовник) укладено договір № 1804/13 (80п) (далі - договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 1804/13 (80п) від 18.04.2013 є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором надати послуги по буксировці несамохідного плаваючого крану «Захарій» за маршрутом п. Київ - п. Миколаїв (док ПАТ «Миколаївський суднобудівельний завод «Океан»), з використанням паливно-мастильних матеріалів (дилельне паливо, моторна олива) Замовника, своєчасно та без ушкоджень з дотриманням заходів щодо забезпечення безпеки перегону, вказаних в Інструкції для капітанів суден буксирів, узгодженої з регістром судноплавства України, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити ці послуги за ціною та в терміни, передбачені даним договором.

Загальна договірна вартість наданих послуг згідно п. 1.1 складає 424 942,82 грн., в тому числі ПДВ - 70 823,80 грн. за умови постачання паливно-мастильних матеріалів замовником в кількості: паливо дизельне - 24 000кг., моторна олива - 600,00кг.

Додатковою угодою № 1 від 26.04.2013 сторони визначили, що загальна договірна вартість наданих послуг згідно п. 1.1 складає 461 048,42 грн., в тому числі ПДВ - 76 841,40 грн. за умови постачання паливно-мастильних матеріалів замовником в кількості: паливо дизельне - 30 032кг., моторна олива М-14Г2ЦС - 828,00кг, моторна олива МС-20П - 33кг.

Пунктом 3.2 договору визначено, що замовник сплачує виконавцю послуги по буксируванню несамохідного плавучого крана «Захарій» згідно умов цього договору, у наступному порядку:

- 1-й платіж - аванс у розмірі 50% договірної вартості наданих послуг (п. 3.1 цього договору) протягом 2 банківських днів з моменту отримання повідомлення про готовність до виходу теплоходу «Айдар» від місця дислокації до місцезнаходження несамохідного плавучого крану «Захарій»;

- 2-й платіж в розмірі 25% протягом 1 банківського дня після підписання акту приймання-передачі несамохідного плавучого крану «Захарій» до буксирування;

- 3-1 платіж в розмірі 25% протягом 2 банківських днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2013 (п. 7.1 договору).

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов'язань за договором позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги на суму 461 048,42 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним актом № 77 від 13.05.2013.

З урахуванням приписів статті 530 ЦК України та п. 3.2 договору на момент розгляду справи судом строк виконання відповідного грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг настав.

Однак, відповідач свого обов'язку щодо сплати наданих послуг в повному обсязі не виконав.

Позивач звертався до відповідача з претензією № Пр/10-07/23 від 14.08.2013 про оплату заборгованості.

Проте відповідач відповіді на претензію не надав, кошти в повному обсязі не сплатив.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг за ТОВ "Дніпрофлот" перед ДП водних шляхів "Укрводшлях" утворилась заборгованість в розмірі 46 341,30 грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно з договором.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 46 341,30 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Також, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4611,98 грн. пені, яка нарахована за період з 16.05.2013 по 31.01.2014.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 договору в разі порушення замовником терміну оплати наданих послуг він сплачує виконавцю від суми простроченого платежу за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені у період що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що є порушенням вимог встановлених в ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 3336,21 грн. за розрахунком суду.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 1 029,46 грн. 3% річних нарахованих у період з 16.05.2013 по 31.01.2014 та 193,37 грн. збитків від інфляції нарахованих у період з травня 2013 по грудень 2013р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив розрахунок 3% річних та збитків від інфляції у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 1 029,46 грн. та 193,37 грн. відповідно до розрахунку позивача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофлот" (01023, м. Київ, вулиця Шота Руставелі, 31-Б, код ЄДРПОУ 34881857, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" (04070, м. Київ, вулиця Сагайдачного, 12, код ЄДРПОУ 03150102) 46 341,30 грн. (сорок шість тисяч триста сорок одну гривню 30 коп.) основного боргу, 3 336,21 грн. (три тисячі триста тридцять шість гривень 21 коп.) пені, 1 029,46 грн. (одну тисячу двадцять дев'ять гривень 46 коп.) 3% річних, 193,37 грн. (сто дев'яносто три гривні 37 коп.) збитків від інфляції та 1782,33 грн. (одну тисячу сімсот вісімдесят дві гривні 33 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.03.2014

Суддя О.А. Грєхова