Рішення

від 27.02.2014 по справі 906/51/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" лютого 2014 р. Справа № 906/51/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Пономарьов Є.А. - дов. №3 від 08.01.14р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (смт. Приютівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська область) в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (с.Врублівка Романівського району Житомирської області)

про стягнення 79492,60 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 79492,60 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №110/3Б від 06.06.13р., з яких 67298,72 грн. - сума основного боргу, 9138,99 грн. - 30% річних та 3054,89 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення розміру позовних вимог №26/1 від 26.02.14р., в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 67298,72 грн. основного боргу, 9091,89 грн. - 30% річних та 3032,15 грн. пені, а всього на суму 79422,76 грн. Уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Суд у відповідності до ст. 22 ГПК України приймає заяву про уточнення розміру позовних вимог до розгляду.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №110/3Б від 06.06.13р., додаток до договору, рахунок, банківську виписку, видаткову накладну, довіреність, розрахунки ціни позову, заяву про уточнення розміру позовних вимог, положення, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.13р. між сторонами був укладений договір поставки №110/3Б від 06.06.13р. (а.с.23-28), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується здійснити постачання товарів безпосередньо пов'язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції відповідачеві (покупцю), а саме: насіння, засоби захисту рослин, добрива, який покупець зобов'язується прийняти та оплатити, відповідно до п. 1.2 договору на умовах, що вказуються сторонами в доповненнях (п. 1.1 договору).

Згідно з п.1.2 даного договору, загальна кількість товару, еквівалент ціни товару, погоджений курс, асортимент, ціна, строк поставки, умови оплати товару, що постачається за даним договором, визначаються сторонами на кожну окрему партію товару у доповненнях до нього.

За згодою покупця можливий відпуск товару з перевищенням кількості та асортименту узгоджених сторонами. В такому випадку покупець зобов'язується прийняти та оплатити фактично відвантажену кількість товару на умовах даного договору (п. 2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна товару, що постачається продавцем, вказується сторонами в доповненнях до даного договору та визначається сторонами як "тверда ціна" та "попередня ціна".

Відповідно до п. 3.10 зазначеного договору, платіжна одиниця за цим договором є національна валюта України - гривня.

На підставі п. 4.1 договору поставки, покупець зобов'язується оплатити прийнятий ним товар в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, в строки, встановлені в доповненнях до цього договору. Сторони за окремим доповненням до цього договору можуть вибрати форму оплати за переданий товар.

Як передбачено п. 4.2 договору, у разі прийняття покупцем товару, що не вказаний в доповненнях до нього, покупець тим самим надає свою згоду щодо ціни, кількості та асортименту прийнятого ним товару, зазначених у видатковій накладній.

Покупець оплачує товар, що був прийнятий ним, згідно п.2.5 договору, в строк, що вказаний в останньому доповненні до цього договору (п. 4.3 договору).

Доповненням до зазначеного договору поставки №1/тк від 06.06.13р. (а.с.29) сторони узгодили асортимент товару, що постачається продавцем, його кількість та ціну, а також строки оплати. Зокрема, покупець зобов'язується сплатити за отриманий ним товар в такому порядку:

- покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 10.06.13р. в сумі 32189,62 грн., що становить 30% вартості товару;

- покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 10.07.13р. в сумі 21459,74 грн., що становить 20% вартості товару;

- покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 10.08.13р. в сумі 21459,74 грн., що становить 20% вартості товару;

- покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 10.09.13р. в сумі 32189,62 грн., що становить 30% вартості товару.

Загальна вартість товару, що передається за цим доповненням, складає 107289,72 грн. (п. 3.1 доповнення до договору).

На виконання умов даного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв передбачений доповненням до договору товар на суму 107298,72 грн., що підтверджується видатковою накладною №282/3 від 10.06.13р. та довіреністю №16 від 10.05.13р., які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 30-32).

Пунктом 7.2.1 договору сторони визначили, що покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

На оплату за поставлену продукцію позивач виставив відповідачеві рахунок №289/3 від 06.06.13р. (а.с.55).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару виконав частково, сплативши позивачеві 40000,00 грн., про що свідчить банківська виписка (а.с.56).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості отриманого товару, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 67298,72 грн. (107298,72 грн. - 40000,00 грн.), яку позивач і просить суд стягнути в заяві про уточнення розміру позовних вимог.

Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору поставки №110/3Б від 06.06.13р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено частинами 1 і 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 67298,72 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в заяві про уточнення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9091,89 грн. 30% річних та 3032,15 грн. пені.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 11.4 договору передбачено, що відповідно до ст. 625 ЦК України, за порушення грошового зобов'язання, продавець може вимагати від покупця, а останній зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.11.2 договору, за порушення строків оплати переданого товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши уточнені розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що пеня та 30% річних нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню в сумі 9091,89 грн. 30% річних та 3032,15 грн. пені.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", 13042, Житомирська область, Романівський район, с. Врублівка, код ЄДРПОУ 03745918

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (28020, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1, код ЄДРПОУ 23233729) в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт", 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 2/В, офіс 2, код ЄДРПОУ 36360735

- 67298,72 грн. - основного боргу;

- 9091,89 грн. - 30% річних;

- 3032,15 грн. - пені;

- 1827,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (на вимогу)

3 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)