Ухвала

від 04.03.2014 по справі 904/9745/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

04.03.2014 Справа № 904/9745/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Погорєловій Ю.А.

за участю представників сторін:

від ліквідатора: Бєлан С.І., довіреність б/н від 24.12.13, представник,

представник ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2014 року у справі №904/9745/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕОС К", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2014 року (суддя Калиниченко Л.М.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕОС К", м. Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці, до 09 травня 2014 року, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕОС К" призначено голову ліквідаційної комісії Ковальова Р.О., якого зобов'язано виконати певні дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою.

Постанова господарського суду мотивована ст.ст. 37, 38, 40, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вказаною постановою Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що приймаючи оскаржувану постанову господарський суд повинен був дослідити достовірність ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕОС К", крім того, на думку скаржника господарський суд не зазначив чи набрало вказане підприємство статусу боржника по справі.

Посилаючись на приписи Податкового кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" податкова інспекція стверджує, що має законні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕОС К", але на даний час не може її здійснити оскільки первинні документи до податкового органу не подавалися, у зв'язку з чим скаржник позбавлений права визначити та донарахувати підприємству боржника грошові зобов'язання, що унеможливлює виконання податковим органом покладених на нього законодавством обов'язку щодо проведення позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕОС К".

Державна податкова інспекція посилається на те, що забезпечення проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕОС К" та повного визначення сум податків, що підлягали сплаті до державного бюджету за період його діяльності та відповідно стягнення у разі необхідності донарахованих сум податків та зборів в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕОС К" на користь державного бюджету, виявлення можливих неправомірних дій службових осіб щодо доведення до банкрутства інших підприємств з метою приховання порушень податкового законодавства є економічними інтересами Держави які полягають у отриманні державним бюджетом належних сум платежів і виконання дохідної частини державного бюджету визначеної Бюджетним кодексом України та забезпечення дотримання припису ст.67 Конституції України, а також полягають в забезпеченні дотримання законності та виконання приписів податкового законодавства України всіма без виключення платниками податків.

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2014 року у даній справі та припинити провадження у справі.

Згідно клопотання від 04 березня 2014 року скаржник просить розглядати справу без участі його представника, додав копію наказу від 04 лютого 2014 року №99 "Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕОС К" (код ЄДРПОУ 38071497)", довідку про перебування боржника на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Представник ліквідатора доводи апеляційної скарги заперечує, вважає постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2014 року законною, просить залишити її без змін, апеляційну каргу без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ліквідатора, судова колегія вважає, що апеляційне провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕОС К", м. Дніпропетровськ порушено господарським судом Дніпропетровської області 24 грудня 2013 року за ознаками ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22 грудня 2011 року).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2014 року боржника визнано банкрутом.

Вказана постанова є предметом апеляційного оскарження.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Тому, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) учасники у справі про банкрутство -сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Сторонами у справі про банкрутство згідно ст.1 Закону є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитором, згідно норм цієї ж статті Закону про банкрутство, законодавець визначає юридичну або фізичну особу, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори -кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст.95 Закону про банкрутство, визначений положеннями ч.3 вказаної статті та передбачає право кредиторів заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб -сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст.95 Закону про банкрутство), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

З матеріалів справи вбачається, що Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника не зверталась. Апеляційному господарському суду відповідні докази також не були надані.

Отже, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство, оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання боржника банкрутом не стосується її прав та обов'язків, тому Державна податкова інспекція не мала права подавати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не визначила, яким чином оскаржувана постанова стосується її прав та обов'язків в розумінні ст.91 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи скаржника про не проведення податкової перевірки через ненадання ліквідатором первинних документів фінансово -господарської діяльності, як на підставу для обґрунтування порушення прав податкового органу в ході здійснення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на наявність спеціальних повноважень у податкових органів (податкової міліції) щодо розшуку недобросовісних платників податків.

Крім того, відповідно до ст.78 Податкового кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Також слід зазначити, що Державна податкова інспекція не позбавлена права і після визнання боржника банкрутом здійснити позапланову перевірку.

Таким чином, судова колегія вважає, що оскільки Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на час оскарження постанови господарського суду не набула статусу кредитора, то вона не мала права на оскарження прийнятого господарським судом судового акту.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 травня 2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на ст.91 або ст.101 Господарського процесуального кодексу України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках, суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Державною податковою інспекцією апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2014 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

Отже, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на вказану постанову господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9745/13 підлягає припиненню.

Керуючись ст.80 ч.1 п.1, ст.ст.91, 99 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2014 року у справі №904/9745/13 - припинити.

Справу №904/9745/13 повернути господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О. Вечірко