Постанова

від 27.02.2014 по справі 805/1660/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 р. Справа №805/1660/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Федоровій А.О.

за участю представників сторін:

позивача: Псарьова О.В. (дов.)

відповідача: Рудь В.М. (дов.)

прокурора: Хейфеця Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву прокурора Куйбишевського району міста Донецька в інтересах

держави в особі Державної податкової інспекції в

Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління

Міндоходів у Донецькій області

до Державного підприємства «Донецьквантажтранс»

про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Куйбишевського району міста Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - позивач, ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позов до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» (надалі - відповідач, ДП «Донецьквантажтранс») про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 383 609,05 грн.

Позов мотивовано встановленням факту несплати відповідачем, в установленому законодавством України порядку, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є підставою для примусового стягнення вказаного страхового внеску.

Прокурор у судовому засіданні надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з ДП «Донецьквантажтранс» заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 115 121,05 грн.

У судовому засіданні від 27.02.2014 представник позивача та прокурор позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримали.

Письмових заперечень на позовну заяву відповідач не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні від 27.02.2014 проти задоволення позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 34828840, місцезнаходження: 83012, м.Донецьк, вул.Словацька).

Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька.

Станом на 01.01.2014 страхувальник не сплатив єдиний внесок у розмірі 115 121,05 грн., що підтвреджується карткою особового рахунку платника.

Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.

Відповідно ч.1,3 ст.136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст.112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Із статті 4 зазначеного Закону вбачається, що відповідач належить до платників єдиного внеску.

Відповідач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що зазначено у п.1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону.

Крім того, п.4 ч.2 зазначеної статті встановлений обов'язок платника єдиного внеску подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Як вбачається із пояснень представника позивача, відповідач не сплатив суму єдиного внеску в розмірі 115 121,05 грн.

Згідно ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, про що зазначено у ч.16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 7 частини першої ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування передано Пенсійним фондом України органам Міністерства доходів і зборів України з 1 жовтня 2013 року.

Сальдо розрахунків платника податків з бюджетом за податком, збором (обов'язковим платежем) розраховується у картках особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби відповідно до вимог Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника станом на момент розгляду справи (платіж 71010000 єдиний внесок), ДП «Донецьквантажтранс» має податковий борг в заявленому розмірі.

На адресу відповідача ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька надіслало вимогу №Ю-7887-17 від 31.12.2013, відповідно до якої загальна сума боргу платника єдиного внеску становить 489 358,65 грн.

Таким чином, недоїмка відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 151 121,05 грн. підлягає примусовому стягненню.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Нормою ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про визнання позовних вимог прийняти.

2. Позов Прокурора Куйбишевського району міста Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецьквантажтранс» (ЄДРПОУ 34828840, місцезнаходження: 83012, м.Донецьк, вул.Словацька) на користь держави в особі Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 115 121 (сто п'ятнадцять тисяч сто двадцять одна) гривня 05 (п'ять) копійок.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 27 лютого 2014 року, повний текст виготовлено 4 березня 2014 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.