Рішення
від 03.03.2014 по справі 2/111/1236/13, 111/4426/13-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ (М. ФЕОДОСІЯ)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Справа №: 22-ц/191/244/14Головуючий суду першої інстанції:Українець Л.І. Доповідач суду апеляційної інстанції:Редько Г. В. "03" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіРедько Г.В., СуддівМоісеєнко Т.І., Романової Л.В., При секретаріПомазан В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 16 грудня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що між ним та відповідачем 22 травня 2008 року був укладений кредитний договір, за яким відповідачу була видана платіжна картка та відкрита кредитна лінія на загальну суму 30000 грн. На день укладання Договору встановлено ліміт Кредитної лінії на рахунку в сумі 3000,0 грн. У відповідності до Договору відповідач зобов'язаний щомісяця здійснювати погашення суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом. Також відповідно до п.2.13 Договору відповідач доручив позивачеві здійснювати списання грошових коштів з Рахунку в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за кредитним Договором. Позивач зазначає, що Відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, про що було повідомлено відповідача. Однак, на даний час кредитна заборгованість відповідачем не погашена. Станом на 21.09.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 11557,24 грн., яка складається з: 3285 грн. 48 коп. - тіло кредиту, 0.00 грн. - прострочене тіло кредиту, 3013 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками, 5258 грн. 26 коп. - заборгованість за комісіями. Тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача вище зазначеної суми заборгованості. Просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 11557 грн.24 коп. та судовий збір у розмірі 229,40 грн..

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 16 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено у повному обсязі.

На вказане рішення суду Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було визнано необґрунтованими нарахування прострочених відсотків та було вказано, що неможливо встановити на якій підставі вони нараховані. Однак відповідно п. 1.1 Тарифів, які підписані відповідачем, встановлено, що плата за користування кредитною лінією становить 29,90 % річних, які нараховуються щомісячно в останній робочий день поточного місяця, за період останнього нарахування за кожен день користування. У розрахунку заборгованості у графі 8 встановлено щомісячну суму розрахованих до сплати відсотків, у графі 9 - сплачені платежі по відсоткам, у графі 10 - суму простроченої заборгованості на початок періоду.

Апелянт також вважав, що вирішуючи спір суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що нарахована на підставі пунктів 1.2, 1.3, Тарифів комісія є необґрунтованою та не зрозумілою в чому вона полягає, оскільки відповідно до п.1.2 Договору Банк здійснює обслуговування держателів картки на умовах, викладених в Тарифах, що міститься в Додатку №1, який підписаний відповідачем. Пунктом 3.3 Договору передбачено, що держатель зобов'язаний здійснювати оплату вартості послуг, які надаються Банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування рахунку, в розмірі, строки та порядку, які визначені Правилами та Тарифами. Згідно Тарифам держатель зобов'язаний щомісяця погашати частину заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, який складається з частки обов'язкового погашення тіла кредиту, нарахованих процентів за кредит, плати за обслуговування, плати за прострочення заборгованості та суми заборгованості минулих періодів. Таким чином, сторонами договору обумовлено які умови оплати послуг, що визначено позивачем як комісія, так і порядок нарахування такої оплати з відповідним тарифом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів тому, що він як правонаступник ТОВ „Комерційний банк „Дельта", який укладав з відповідачем договір №001-11105-220508, надсилав відповідачу повідомлення про необхідність погашення кредитної заборгованості та продовження кредитних відносин, та те, що державна реєстрація змін до статуту АТ „Дельта Банк" від 30.01.2012 згідно зі ст.17 Закону України „Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 №2121-ІІІ відбулася лише у червні 2012 року, тому суд вважає, що право позивача не є порушеним і тому не підлягає захисту, оскільки за переліченими обставинами позивач не має права вимоги.

Також суд критично оцінив розрахунок заборгованості за кредитом, беручи до уваги, що відповідачем використано з карткового рахунку 3530 грн., а повернуто 5594 грн., тобто вважав, що відповідач виконав умови договору, а нарахування прострочених відсотків, які в період з 1.07.2010 року по 30.07.2010 року вже становили 0,00 грн. про, що свідчить запис у графі прострочена заборгованість по відсотках на початок періоду є безпідставними, оскільки надалі по розрахунку неможливо встановити на якій підставі станом з липня 2010 року по 21.09.2013 рік виникла заборгованість за відсотками на суму 3013 грн. 50 коп. Також суд вважав не зрозумілим нарахування комісій.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що 22.05.2008 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта» та відповідачем ОСОБА_6 було укладено договір №001-11105-220508, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. та на день укладання кредитного договору встановив ліміт в сумі 3000 грн., а відповідач зобов'язався у встановлений договором строк щомісяця повертати кредит та сплачувати відсотки і комісії за ставками, які зазначені в Тарифах (а.с.5-6,7-9). Банк відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_2, оформив та надав в користування платіжну картку, а також ПІН-код до Картки; банк здійснює обслуговування відповідача на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до цього Договору.

Позивач згідно статуту Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» є правонаступником ТОВ «Комерційний банк «Дельта» (а.с.15-17).

26 травня 2008 року відповідачем знято готівку на суму 500 грн., що відповідно до пункту 2.1 договору № №001-11105-220508 є моментом надання Банком кредиту Держателю картки (а.с.5, 13).

Судом встановлено, що відповідач періодично знімав готівку та повертав грошові кошти на картковий рахунок. (а.с.13-14).

Разом з тим, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов цього договору по зобов'язанню щомісяця здійснювати погашення суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом, станом на 21.09.2013 року виникла заборгованість у сумі 11557,24 грн., яка складається з: 3285,48 грн. - тіло кредиту, 3013,50 грн. - заборгованість за відсотками, 5258,26 грн. заборгованість за комісіями (а.с. 13-14).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Надані позичальником суду квитанції про сплату кредиту підтверджують існування заборгованості за договором №001-11105-220508, оскільки платежі позичальник здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, що потягло до списання коштів згідно встановлених тарифів (а.с.7) та порядку проведення розрахунків.(а.с.5).

Вказані обставини та умови не були враховані судом першої інстанції, який помилково критично оцінив розрахунок заборгованості, не розібравшись з платежами та умовами проведення розрахунку та нарахування суми заборгованості ( згідно встановленим Тарифам держатель зобов'язаний щомісяця погашати частину заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, який складається з частки обов'язкового погашення тілу кредиту, нарахованих процентів за кредит, плати за обслуговування, плати за прострочення заборгованості та суми заборгованості минулих періодів).

В цій частині доводи апелянта є обгрунтованими.

Висновок суду про відсутність порушення прав позивача по причині припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта» з 14 лютого 2006 року та не попередження відповідача позивачем про наявність спірної заборгованості, є помилковими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що Банк є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», яке набуло статусу юридичної особи саме з 14 лютого 2006 року та зареєстровано Національним банком України 15 лютого 2006 року (пункт 1.2 статті 1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Дельта Банк», №2 від 30 січня 2012 року - а.с.15 зворот).

Пунктом 4 ч.1 ст.309 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення по справі є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 16 грудня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) заборгованість за договором №001-11105-220508 від 22.05.2008 року в розмірі 11557 грн. 24 коп., що станом на 21.09.2013 року складає - за кредитом в сумі 3285,48 грн., за процентами -3013,50 грн., заборгованість за комісіями -5258,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» у відшкодування судового збору 344,70 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Г.В.Редько Л.В.Романова Т.І. Моісеєнко

СудАпеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)
Дата ухвалення рішення03.03.2014
Оприлюднено07.03.2014
Номер документу37468999
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2/111/1236/13, 111/4426/13-ц

Рішення від 03.03.2014

Цивільне

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)

Редько Г. В.

Ухвала від 17.02.2014

Цивільне

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)

Редько Г. В.

Ухвала від 20.01.2014

Цивільне

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)

Редько Г. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні