Рішення

від 04.03.2014 по справі 904/73/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.14р. Справа № 904/73/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметиз", м. Дніпропетровськ

про стягнення 152 115,60 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: Самуха М.М., довіреність № б/н від 31.12.2014 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметиз" у якій просить стягнути (з урахуванням уточнень) суму основного боргу - 144 872,00 грн. та штрафу - 7 243,60 грн. за договором поставки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки № 0710-1 П від 07.10.2013р. в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 09.01.14р. розгляд справи № 904/73/14 призначався на 28.01.14р.

Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014р. № 82 у зв'язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. 28.01.2014 р. у черговій відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.13р. (протокол від 20.12.13р.) та наказом голови господарського суду Дніпропетровської області № 23-О від 24.12.13р., справу № 904/73/14 передано до розгляду судді Ніколенко М.О.

На підставі доповідної записки судді Ніколенко М.О. № 904/73/14/4673/14 від 29.01.2014 р. та в зв'язку із поверненням із чергової відпустки, справу № 904/73/14 передано на розгляд судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою від 31.01.2014 р. суддею Назаренко Н.Г. справу №904/73/14 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2014 р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладенні у позовній заяві, у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.12.2013р. (а.с. 17-18).

Крім того, позивач також повідомив відповідача про час та дату судового засідання телеграмою (а.с. 65,66).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 73).

Ухвалою суду від 11.02.2014р. розгляд справи відкладався до 04.03.2014р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

У судовому засіданні 04.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ СЕВЕКО" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТИЗ" (далі - Відповідач, Покупець) був укладений договір поставки № 0710-1 П (далі Договір), відповідно до умов цього договору на умовах та у відповідності з умовами цього договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити металопрокат (далі - товар) (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору ціна, кількість, асортимент, сортамент та номенклатура кожної окремої партії товару по цьому договору, постачається у відповідності з підписаними специфікаціями які є невід'ємною частиною цього договору, а також вказуються у рахунках-фактури Постачальника (далі - рахунок-фактури) та видаткових накладних (актах приймання-передачі).

У випадку збільшення об'ємів поставки, вартість по договору складає загальну суму товару поставленого, відповідно всім специфікаціям до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.3. Договору).

Відповідно п. 2.4. Договору, остаточний розрахунок проводиться на підставі виданих Постачальником видаткових накладних на товар та актів звірки взаємних розрахунків відповідно п. 6.10.

Покупець зобов'язаний отримати рахунок від Постачальника та провести оплату на умовах визначених у п. 6. цього договору та з урахуванням умов вказаних у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п.п.8.1., 8.1.2. Договору).

У відповідності до п.п. 14.1. та 14.3. Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписанню повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2013р., але будь-якому випадку до остаточного виконання сторонами, своїх зобов'язань по цьому договору. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору, ні одна зі сторін у письмовому вигляді не повідомить другу сторону про свій намір розірвати дію цього договору, цей договір автоматично продовжується на наступний календарний рік з наступною автоматичною пролонгацією на кожен наступний календарний рік. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які виникли у період його строку дії.

У відповідності до договору сторонами підписано специфікації від 07.10.2013р., 11.10.2013р., 15.10.2013р. до договору поставки № 0710-1 П від 07.10.2013р. (а.с. 22,26,29,33,36).

Позивач на виконання умов договору поставки здійснило поставку товару Відповідачеві на загальну суму 354 474,40 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 2197 від 07.10.2013р., 2247 від 11.10.2013р., № 2248 від 11.10.2013р., № 2287 від 15.10.2013р., № 2288 від 15.10.2013р. (а.с.24,28,31,35,38) та товарно-транспортними накладними (а.с. 23,27,30,34,37), які підписані повноважним представником позивача за довіреностями (а.с. 25,32,39) без заперечень та містять відтиск печатки підприємства відповідача.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 209 602,40 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.40-43), у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить сягнути з Відповідача 144 872,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Також заборгованість Відповідача перед Позивачем у сумі 144 872,00 грн. підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період жовтень 2013р. (а.с.52), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств сторін, даний акт передано по факсимільному зв'язку.

Пунктом 15.2. Договору встановлено, що документи, листи, повідомлення і т.д., оформлені відповідним чином та передані по факсимільному зв'язку, мають юридичну силу до моменту обміну їх на оригінали .

У зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх обов'язків по оплаті Позивачем на адресу Відповідача направлялась вимога № 1555 від 30.10.2013р. (а.с. 44) про сплату заборгованості в сумі 144 872,00 грн.

Дана вимога була отримана Відповідачем 26.11, що підтверджується підписом повноважного представника на поштовому повідомленні (а.с. 45).

26.11.2013р. на адресу Відповідача була направлена претензія № 1 від 21.11.2013р. (а.с. 46) з пропозицією сплати суму боргу протягом 7 календарних днів. Направлення претензії підтверджується описом вкладення (а.с. 47).

Претензія була отримана Відповідачем 28.11.2013р., що підтверджується підписом повноважного представника на поштовому повідомленні (а.с. 48).

11.12.2013р. на адресу Відповідача була направлена претензія № 2 від 11.12.2013р. (а.с. 49) з пропозицією сплати суму боргу протягом 7 календарних днів. Направлення претензії підтверджується описом вкладення (а.с. 50).

Претензія була отримана Відповідачем 13.12.2013р., що підтверджується підписом повноважного представника на поштовому повідомленні (а.с. 51).

Відповідач відповіді ні на вимогу, ні на претензії № 1 та № 2 не надав, суму боргу за поставлений товар не оплатив, на час розгляду справи позовні вимоги не спростував.

Враховуючи викладене, вимоги Позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 144 872,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача штраф за прострочення виконання зобов'язання у сумі 7 243,60 грн.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що оплата проводиться шляхом перерахування Покупцем передоплати - 100%, від суми вартості партії товару, якщо інші умови не обумовлені в специфікаціях до цього договору.

Згідно специфікацій від 07.10.2013р., 11.10.2013р., 15.10.2013р., що є невід'ємною частиною договору поставки № 0710-1 П від 07.10.2013р., визначено умови оплати: «відстрочення».

Однак, строк відстрочення оплати не встановлено.

Відповідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 658 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч.ч. 2,3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що сторони в договорі встановивши оплату товару на умовах відстрочення, не визначили строк на який Відповідачу надається відстрочення.

Згідно п. 1.7. Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Отже, приймаючи до уваги викладене, суд прийшов до висновку, що обов'язок оплатити товар у відповідача виник після отримання ним вимоги на оплату.

Матеріалами справи підтверджується, що першу вимогу про оплату залишившоїся частини боргу відповідач отримав 26.11.2013р. (а.с. 44,45).

Таким чином, з врахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен був сплатити борг до 03.12.2013р.

Відповідно до п. 4 Специфікацій покупець в разі порушення прийнятого на себе зобов'язання з оплати поставленого товару на строк більш ніж 5 календарних днів сплачує штраф в розмірі 1% від суми заборгованості, якщо прострочка більш ніж 10 календарних днів - 3%, якщо більше ніж 15 календарних днів - 5%.

Враховуючи, що на дату звернення позивача з позовом прострочення відповідачем оплати складало 18 днів ( а.с. 44,54), та на дату розгляду справи відповідач заборгованість не погасив, доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував, вимога позивача про стягнення з відповідача 7 243,60 грн. штрафу є обґрунтованою та підлягає до стягнення.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 3 042,31 грн. слід покласти на Відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОММЕТИЗ» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17, код ЄДРПОУ 32350131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ СЕВЕКО» (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костенко, б. 3, кв. 11, код ЄДРПОУ 33575077) основного боргу - 144 872,00 грн. (сто сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят дві грн. 00 коп.), штрафу - 7 243,60 грн. (сім тисяч двісті сорок три грн. 60 коп.); витрат по сплаті судового збору - 3 042,31 грн. (три тисячі сорок дві грн. 31 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 05.03.2014р.