Рішення

від 04.03.2014 по справі 906/121/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" березня 2014 р. Справа № 906/121/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю прокурора: Шевчук М.М. (посвідчення №011387 від 24.10.12)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Черняхівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Київ) в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Житомир)

до Фермерського господарства "Перець" (с.Вишневе, Черняхівський район, Житомирська область)

про стягнення 20000,00 грн.

Прокурором Черняхівського району пред'явлено позово про стягнення з відповідача - Фермерського господарства "Перець" на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 20000,00 грн. заборгованості по договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Зазначив, що наразі борг відповідачем не погашений.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений в судовому засіданні, яке відбулося 18.02.14.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою поштового відділення:"за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі Заяви керівника Фермерського господарства "Перець" від 13.12.10 (а.с.9), 27.12.10 між Житомирським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивач) та ФГ"Перець" (відповідач) укладено договір №07 про надання фінансової підтримаки фермерському господарству, за умовами якого, Житомирське відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств надає ФГ "Перець" на поворотній основі 100 000 грн. фінансової підтримки, а останнє зобов'язується використати їх за цільовим призначенням і повернути у визначений даним договором строк (а.с.10-11).

Вказана сума коштів надана ФГ "Перець" в повному обсязі Житомирським відділенням Укрдержфонду підтримки фермерських господарств, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 27.12.10 (а.с.13).

Договором визначено обов'язок фермерського господарства повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі до Житомирського відділення згідно з встановленим графіком, зокрема, у строк до 27.12.13 відповідач мав повернути 20000 грн. (п.п. 3.4.3 Договору).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір виник з того приводу, що в порушення зазначених вимог та п.п. 3.4.3 Договору, ФГ "Перець" взяті на себе зобов'язання по Договору не виконало, в строк до 27.12.13 кошти Житомирському відділенню Укрдержфонду підтримки фермерських господарств в сумі 20000.00 грн. не повернуло. Станом на 27.01.2014 залишок боргу за зобов'язанням становить 20000,00 грн.

27.12.13 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути отриману фінансову допомогу в розмірі 20000,00грн. до Державного бюджету , яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.14).

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про фермерські господарства" від 19.06.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансового становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Відповідно до 11. 6 Статуту державної установи "Український державний фонд підтримки фермерських господарств", який затверджено розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 06.06.2006 року за- № 61, Український державний фонд підтримки фермерських господарств є бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки фермерських господарств, є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку з зображенням державного герба України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Таким чином, невиконання своїх-зобов'язань ФГ "Перець" по поверненню фінансової підтримки за договором від 27.12.2010 № 07 завдає шкоди Державному бюджету України, перешкоджає проведенню державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, чим порушуються інтереси держави.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Отже, між сторонами виникли правовідносини на підставі укладеного договору позики.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 20000,00 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Перець" (12331, Житомирська область, Черняхівський район, с.Вишневе, вул.Десантників,10; код 35684766) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (10014,м.Житомир,вул.М.Бердичівська,25, кв.47; р/р 35217001003708 в ВДК у м.Житомирі; код 13562604) - 20000,00грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Перець" (12331, Житомирська область, Черняхівський район, с.Вишневе, вул.Десантників,10; код 35684766) на користь Державного бюджету України 1827,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-позивачу (рек. з повідом.)

3-відповідачу (рек. з повідом.)