Постанова

від 03.03.2014 по справі 910/23354/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Справа№ 910/23354/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Гаркуші В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс капітал інвест»

на рішення господарського суду міста Києва

від 20.01.2013 року

у справі №910/23354/13 (суддя - Пригунова А.Б.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Центр упаковки і дизайну», м. Севастополь,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс капітал інвест»,

м. Київ,

про стягнення 67 836,80 грн.,

за участю представників:

від позивача: Руднічок М.В. - представник (довіреність б/н від 01.12.2013р.);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Центр упаковки і дизайну» (надалі - ТОВ Торговий дім «Центр упаковки і дизайну») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс капітал інвест» (надалі ТОВ «Ренесанс капітал інвест») про стягнення заборгованості за договором поставки № 4 від 09.07.2013 року в сумі 67 836,80 грн., вказуючи на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за цим договором щодо оплати отриманого товару.

Одночасно у позовній заяві позивач порушив питання про накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 67 836, 80 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках останнього в порядку забезпечення заявлених позовних вимог.

В ході розгляду справи суд першої інстанції відмовив позивачеві у задоволенні заяви про вжиття заходів для забезпечення позову, мотивуючи свій висновок тим, що позивач не надав доказів на підтвердження факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2013 року у справі №910/23354/13 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Ренесанс капітал інвест» на користь ТОВ Торговий дім «Центр упаковки і дизайну» 67 836,80 грн. боргу та 1 720,50 грн. судового збору.

З даним рішенням ТОВ «Ренесанс капітал інвест» не погодилось та звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, просило постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено в судове засідання на 03.03.2014 року.

Скаржник уповноваженого представника в судове засідання не направив, про день, місце та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення про отримання ухвали суду уповноваженою особою відповідача.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, а судове рішення законним, у зв'язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу відповідача - без задоволення. Водночас представник позивача висловив думку щодо можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність відповідача.

Вислухавши думку представника позивача, враховуючи, що відповідач не повідомив суд про поважність причин нез'явлення до суду апеляційної інстанції та не заявив клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності скаржника.

03.03.2014 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі статтею 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишеним без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 09.07.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Центр упаковки і дизайну» (в тексті договору - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс капітал інвест» (в тексті договору - покупець) було укладено договір поставки №4, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар, кількість, асортимент та ціна якого зазначається у специфікаціях та видаткових накладних.

У відповідності до п.п.1.2, 1.3 договору всі дані по кількості, асортиментам, адресі поставок зазначаються в специфікації та письмовій заявці, переданій по електронній пошті або факсимільному зв'язку, що надається покупцем за 7 банківських днів до поставки товару з обов'язковим наданням оригіналів вказаних документів. Сторони погодились, що надані покупцем документи, вказані в п.2.1 цього договору набирають чинності з дати їх підписання уповноваженою особою постачальника протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання.

За умовами п. 2.4 договору покупець прийняв на себе зобов'язання по перерахуванню в безготівковому порядку коштів за поставлену партію товару на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів після дня його прийняття на складі покупця разом з необхідними документами, передбаченими пунктом 3.4 договору. Товар вважається прийнятим покупцем з моменту підписання накладної покупцем або його представником.

При дотриманні покупцем умов, передбачених п.п. 2.1, 1.3 договору, відвантаження проводиться протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підтвердження заявки постачальником, автомобільним транспортом постачальника (п.3.1 договору).

Згідно п. 3.2 договору товар поставляється постачальником на умовах DDP м. Житомир, вул. Щорса,67 згідно офіційних правил тлумачень міжнародних торгових термінів МТТ (Інкотермс) в редакції 2010 року. Поставка може здійснюватись на іншу адресу, зазначену в заявці покупця, але в такому випадку ціна на товар може бути змінена з розрахунку вартості поставки товару.

При отриманні товару представником покупця він повинен надати відповідне доручення (п.3.6 договору).

Приписами п. 5.1. договору сторони передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором відповідно до діючого законодавства України.

Згідно п. 7.8. договору такий вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 року.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами в ході виконання даного договору склалися відносини, які мають ознаки договору поставки товару, за яким, у відповідності до положень статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладення товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Центр упаковки і дизайну» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс кепітал інвест» договору поставки № 4 від 09.07.2013 року було спрямоване на отримання останнім товару і одночасного обов'язку по здійсненню його оплати.

За змістом статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Місцевим господарським судом встановлено, що поставка товару, зазначеного у договорі була здійснена позивачем згідно видаткової накладної № РН-0000090 від 27.08.2013 року на загальну суму 67 836,80 грн., а відповідачем товар отриманий на підставі довіреності №000143 від 27.08.2013 року, якою Томащук Н.В. уповноважено отримати від ТОВ «Торговий дім «Центр пакування та дизайну» за рахунком-фактурою №109 від 27.08.2013 року гофроящики у кількості 24 940 штук (а.с.14,15).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим в останнього існує заборгованість перед позивачем у розмірі 67 836, 80 грн.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець, у відповідності до статті 691 Цивільного кодексу України, зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Виходячи з положень, обумовлених п.2.4 договору та фактичного прийняття 27.08.2013 року відповідачем товару за накладною № РН-0000090 від тієї ж дати, місцевий господарський суд вірно визначив граничний строк його оплати - 12.10.2013 року.

Судова колегія находить необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи доводи апеляційної скарги про те, що господарські відносини щодо отримання відповідачем товару мають регулюватись статями 641, 642, 644 Цивільного кодексу України, оскільки видаткова накладна № РН-0000090 від 27.08.2013 року не містить посилань на договір поставки №4 від 09.07.2013 року. Апелянт вважає, що за відсутності вимоги щодо оплати товару в порядку статті 530 цього Кодексу, у відповідача відсутній обов'язок по оплаті товару за видатковою накладною.

Такі твердження апеляційною інстанцією відхиляються з огляду на те, що відсутність посилань у первинному документі на номер і дату договору, не спростовує правильності висновків, яких дійшов суд, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в сукупності.

Як вбачається з наданої суду апеляційної інстанції копії заявки відповідача від 02.08.2013 року за №81, ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» пропонувало позивачеві виготовити та поставити в серпні 2013 року бурі (коричневі) з одноколірним друком ящики №12 Т-25 у кількості 25 000 штук, дата поставки 28.08.2013 року. При цьому, у заявці відповідач наголошував на дотриманні постачальником відповідності виготовленого ним товару кількості та даті поставки, оскільки в разі порушення умов договору покупець залишає за собою право на відмову від заявленої продукції.

Отже, відповідачем заявка із зазначенням кількості та асортименту замовленої продукції була виконана у відповідності до положень п.1.2 договору поставки №4, а поставка позивачем замовленого товару - у строки та кількості, визначені заявкою, що підтверджують видаткова накладна № РН-0000090 від 27.08.2013 року та довіреність відповідача на отримання товару в обумовленій у заявці кількості.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 67 836,80 грн. є належним чином доведеним, документально підтвердженим, а відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги про стягнення боргу судом першої інстанції правомірно задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач наголосив на недотриманні принципу рівності учасників судового процесу та принципу змагальності сторін судом, який під час розгляду справи проігнорував клопотання відповідача про відкладення розгляду, викладене в телеграмі, отриманій судом за 3 дні до судового засідання. Натомість, суд здійснив розгляд справи у відсутність скаржника, позбавивши його тим самим довести належним чином обґрунтованість своїх заперечень щодо позову.

З наведеними доводами судова колегія не погоджується та не вбачає в діях суду порушення процесуальних прав відповідача.

Згідно п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі №910/23354/13 була винесена судом 04.12.2013 року, а розгляд справи призначено в судове засідання на 20.01.2014 року.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить про отримання відповідачем вищезгаданої ухвали суду 09.12.2013 року, що вказує на достатність часу, протягом якого відповідач мав змогу сформулювати свою позицію відносно спору, подати суду необхідні докази, які на думку останнього спростовують вимоги позивача.

Оцінивши сукупність наявних у справі доказів, колегія вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджала розгляду справи, а відтак місцевий господарський суд правомірно розглянув справу відповідно до положень статті 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, всебічно перевіривши обставини спору, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, отже, підстави для зміни чи скасування рішення відсутні, а тому апеляційну скаргу ТОВ «Ренесанс капітал інвест» на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року у справі № 910/23354/13 слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати із сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача у справі (апелянта).

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс капітал інвест» на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року у справі № 910/23354/13 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року у справі № 910/23354/13 залишити без змін.

3.Справу № 910/23354/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Г.А. Жук