Постанова

від 12.02.2014 по справі 806/151/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Житомир справа № 806/151/14

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Приватного підприємства "Ружин-ліс-сервіс" про стягнення заборгованості у сумі 5264,26 грн,

встановив:

14 січня 2014 року Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернулася до суду з позовом Приватного підприємства "Ружин-ліс-сервіс", в якому просила стягнути з відповідача податковий борг у сумі 5264,26 грн.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити та справу розглядати у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Приватне підприємство "Ружин-ліс-сервіс" зареєстроване як платник податків у Андрушівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Так, згідно зі ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК) контролюючі органи мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом та під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Відповідно до положень п. 41.1. ПК контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно положень п.п.14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 185/94 порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України (далі - Декрет).

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Декрету за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Судом встановлено, що в період з 13 червня 2013 року по 14 червня 2013 року працівниками контролюючого органу проведено позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій у грошовій формі з фірмою "ІММО BENELUX s.a." Бельгія по контракту № 03/03 за період з 24 вересня 2012 року по 14 червня 2013 року.

Під час перевірки було виявлено наступні порушення:

- ст. 1 Закону № 185/94 в частині ненадходження валютної виручки в сумі 2099,40 євро;

- ст. 9 Декрету в частині ненадання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами станом на 1 квітня 2013 року в управління Національного банку України в Житомирській області.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 390/22-01/3607866 від 21 червня 2013 (а.с. 14-19).

На підставі даного акту було винесені податкові повідомлення - рішення від 9 липня 2013 року:

- № 0000122200, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічних відносин у розмірі 170,00 грн (а.с 23);

- № 0000022200, яким визначено суму грошового зобов'язання розміром 5094,26 грн (а.с. 22 ).

Відповідно до п. 95.1. та п. 95.2. ст. 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу контролюючим органом була надіслана податкова вимога № 5-00 від 22 липня 2013 року (а.с.27).

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості у сумі 5264,26 грн відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 23, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Приватного підприємства "Ружин-ліс-сервіс" про стягнення заборгованості у сумі 5264,26 грн - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Ружин-ліс-сервіс" (код ЄДРПОУ 36907866) на користь Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області заборгованість у сумі 5264 (п'ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн 26 коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.