Постанова

від 04.03.2014 по справі 809/522/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. Справа № 809/522/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

cудді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника позивача - Малиневич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Приватного підприємства "Б.Т.М."

про стягнення податкового боргу у сумі 850,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач, Калуська оДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Б.Т.М." (надалі - відповідач, ПП "Б.Т.М." ) про стягнення податкового боргу у сумі 850,00 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою штрафних санкцій, застосованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0007041502 від 21.06.2013 року за неподання податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2011 року у сумі 850,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю, податковий борг у сумі 850,00 грн. стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують ПП "Б.Т.М." та за рахунок готівки, що належить останньому.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 04.03.2014 року о 16:00 год. не з'явився. Кореспонденція, направлена ПП "Б.Т.М." за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає" (а.с.29).

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Б.Т.М." 05.08.2009 року зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 045647 (а.с.8) та взяте на податковий облік як платник податків Калуською оДПІ.

Судом також встановлено, що ПП "Б.Т.М." у відповідності до статті 180 Податкового кодексу України являється платником податку на додану вартість

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовані Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пункту 203.1 статті 203 розділу V "Податок на додану вартість" цього Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У судовому засіданні з'ясовано, що 21.06.2013 року головним державним податковим інспектором-ревізором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Калуської оДПІ Стеблинським Л.В. було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2011 року платника податку на додану вартість - ПП "Б.Т.М." , за результатами якої складено акт за № 98/152/36381975 від 21.06.2013 року. У даному акті зафіксовано факт неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2011 року, чим порушено вимоги пунктів 49.1, 49.2, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (а.с.9-10).

З акту перевірки за № 98/152/36381975 від 21.06.2013 року також вбачається, що згідно податкового повідомлення-рішення № 000061502 від 07.02.2012 року ПП "Б.Т.М." нараховано штраф у розмірі 170,00 грн. за неподання податкової звітності з податку на додану вартість (зворотна сторона а.с.9).

Згідно підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначати суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020,00 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Позивачем на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за № 98/152/36381975 від 21.06.2013 року, керуючись пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення за № 0007041502 від 21.06.2013 року, згідно якого ПП "Б.Т.М." нараховано штраф у розмірі 850,00 грн. (а.с.11).

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У судовому засіданні з'ясовано, що податкове повідомлення-рішення за № 0007041502 від 21.06.2013 року доведено до відома ПП "Б.Т.М." шляхом його розміщення на дошці податкових оголошень. Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржено не було, однак нарахований штраф у розмірі 850,00 грн. ним не сплачено.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу за № 62/570/10/190 від 10.04.2012 року (а.с.13).

У судовому засіданні представник позивача вказала, що дану податкову вимогу відповідачем оскаржено не було.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 цієї статті встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що грошові зобов'язання зі сплати штрафних санкцій, застосованих за неподання податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2011 року, у сумі 850,00 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено. Наявність податкового боргу підтверджується довідкою Калуської оДПІ від 21.01.2014 року № 320/10/222 (а.с.6), та іншими матеріалами справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, податковий борг у сумі 850,00 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац 1 пункту 87.1).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Б.Т.М.". (77300, Івано-Франківська область, Калуський район, м. Калуш, проспект Лесі Українки, 3/61, код ЄДРПОУ - 36381975) в дохід Державного бюджету України податковий борг у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. з розрахункових рахунків у банках,обслуговуючих даного платника податків, та за рахунок готівки, що належить Приватному підприємству "Б.Т.М.".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.