Ухвала

від 04.03.2014 по справі 813/6340/13а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 р. Справа № 876/816/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 року у справі №813/6340/13-а за позовом малого комерційного науково-виробничого підприємства «Рейтинг» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

14.08.2013 року до Львівського окружного адміністративного суду звернулось мале комерційне науково-виробниче підприємство «Рейтинг» (далі - МКНВП «Рейтинг») з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 (далі - державний реєстратор), в якому просить визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у державній реєстрації прав власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_12 та належать на праві власності МКНВП «Рейтинг», та зобов»язати відповідача провести державну реєстрацію права власності вищевказаної будівлі. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача щодо відмови у державній реєстрації прав власності на належне МКНВП «Рейтинг» нежитлове приміщення та спірне рішення суперечать вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». 14.06.2013 року МКНВП «Рейтинг» звернулося до відповідача з відповідною заявою та подало всі документи, необхідні для реєстрації речових прав на нерухоме майно, тому прийняття спірного рішення з підстав невідповідності поданих документів вимогам, або неможливості встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, є незаконним. Позивач просив дії відповідача визнанти незаконними, а спірне рішення - протиправним та скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3885503 від 11.07.2013 року. Зобов»язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 зареєструвати право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за малим комерційним науково-виробничим підприємством «Рейтинг» (код ЄДРПОУ 04812410).

З висновками суду не погодився апелянт - державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1, вважає, що судом здійснена невірна оцінка відповідності обставин справи до вимог спеціального законодавства. Апелянт просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням господарського суду Львівської області від 27.03.2013 року у справі №914/669/13-г за МКНВП «Рейтинг» (юридична адреса: вул. Шевченка, 23/17, м. Дубляни, Жовківський район, Львівська область, 80381; фактична адреса: площа АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 04812410) визнано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що позначене на поверховому плані індексами ІІ-1, ІІ-2, ІІ-З, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37,0 кв. м. (а.с. 10-12).

14.06.2013 року МКНВП «Рейтинг» подало до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції заяву про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та відповідні документи для проведення такої реєстрації, а саме: рішення господарського суду Львівської області від 27.03.2013 року, яке набрало законної сили (а.с. 10-12); Свідоцтво платника єдиного податку серії Б №611108 (а.с. 13); Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №459001 (а.с. 14); ОСОБА_3 з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ №372470, №372471, №372472 (а.с. 16-18); Статут підприємства (а.с. 19-25).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 №3885503 від 11.07.2013 року МКНВП «Рейтинг» відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

При цьому, державний реєстратор, посилаючись на ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п. 16 та п. 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703, прийшов до висновку, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Такі ж підстави прийняття спірного рішення вказані Державною реєстраційною службою України і в супровідному листі до вказаного рішення від 24.07.2013 року №2303/05-22-13 (а.с. 9).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що представлені позивачем та долучені до матеріалів справи копії документів, які були подані 14.06.2013 року МКНВП «Рейтинг» до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, свідчать про те, що позивачем подано всі необхідні та достатні для проведення державної реєстрації права власності документи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Як передбачено пунктом 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (з наступними змінами та доповненнями), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об»єкти та суб»єктів цих прав, нерухоме майно - земельні ділянки, а також об»єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Повноваження державного реєстратора встановлені ч. 2 ст. 9 Закону №1952-IV, до яких, зокрема, належать прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про відмову в державній реєстрації.

Згідно із частинами першою, другою статті 15 цього ж Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов»язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Міністерством юстиції України 02.04.2013 року видано наказ №607/5 (далі - наказ №607/5), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №534/23066, «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», пунктом 1 якого (в редакції, що діяла на момент прийняття спірних рішень) встановлено, що у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін»юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяви про державну реєстрацію права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права), що виникають на підставі рішення суду, що набрало законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб»єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець, реєстрація речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводяться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру.

Наказом №607/5 затверджено Порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб (далі - Порядок №607/5), яким визначено процедуру взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав під час проведення державної реєстрації права власності та/або речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до п. 2 Порядку №607/5 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу (в тому числі, що виникають на підставі рішення суду, що набрало законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб»єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець) проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703.

Відповідно до п. 10 згаданого вище Порядку №703 (з наступними змінами та доповненнями), заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію.

У відповідності до пунктів 16, 23 Порядку державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення. Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення про відмову у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень винесене з покликанням на ст. 24 Закону України №1952-IV, котра вказує про те, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Окружний суд прийшов до вірного висновку про те, що рішення господарського суду Львівської області від 27.03.2013 року у справі №914/669/13-г, яким за МКНВП «Рейтинг» визнано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що позначене на поверховому плані індексами ІІ-1, ІІ-2, ІІ-З, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37,0 кв. м., є зрозумілим, однозначним та достатнім для ідентифікації об»єкта нерухомого майна, тому суд підставно не взяв до уваги доводи відповідача про те, що воно не дає змогу встановити об»єкт, права на який підлягають реєстрації. Щодо відсутності відомостей про особу, яка посвідчила копії документів заявника, суд першої інстанції правильно зазначив, що такою особою є ОСОБА_4.

Разом з цим, відповідно до ст. 22 Закону №1952-IV у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений ч. 5, 7 і 8 ст. 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом п»яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Таким чином, відповідач при прийняття спірного рішення №3885503 від 11.07.2013 року про відмову в державній реєстрації права власності на об»єкт нерухомості не використав право, надане йому ст. 22 Закону №1952-IV.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, заява позивача прийнята відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції 14.06.2013 року о 14:32:24 за реєстраційним номером 1598838, після чого була передана на розгляд до Державної реєстраційної служби України, оскільки право власності у позивача-юридичної особи виникло на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону №1952-IV державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Враховуючи наведену вище норму, окружним судом зроблено й правильний висновок про те, що спірне рішення про відмову прийнято 11.07.2013 року, тобто з порушенням встановленого чинним законодавством строку.

Щодо вимог позивача про зобов»язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 провести державну реєстрацію права власності нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, зобов»язавши відповідача зареєструвати за МКНВП «Рейтинг» право власності на згадане нежитлове приміщення, задовольнивши позов і в цій частині.

При цьому, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» суд може ухвалити постанову про зобов»язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб»єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду. Прийняття державним реєстратором рішення в межах повноважень, визначених частиною 2 статті 9 Закону №1952-IV, не відноситься до адміністративних процедур і не зумовлене адміністративним розсудом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 року у справі №813/6340/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Гудим Л.Я.

Судді: Довгополов О.М.

Святецький В.В.

Повний текст виготовлено 05.03. 2014 року.