Ухвала

від 03.03.2014 по справі 924/33/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"03" березня 2014 р. Справа № 924/33/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом комунального підприємства „Міськтепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський

до Управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 19855,70 грн. - основного боргу

Представники сторін:

від позивача: Семенов С.В. - за довіреністю №2981 від 24.12.2013р. (у судовому засіданні 18.02.2014р.)

від відповідача: Лярго О.Ю. - за довіреністю №663 від 19.12.2013р. (у судовому засіданні 18.02.2014р.)

Ухвала виноситься 03.03.2014р., оскільки у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за надані в жовтні та листопаді 2013 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 19388,81 грн. та за надані в жовтні і листопаді 2013 року послуги з холодного водопостачання і водовідведення в сумі 466,89 грн., всього на загальну суму 19855,70 грн.

Під час розгляду справи представник позивача заявив клопотання в порядку пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження по справі, у зв'язку з погашенням заборгованості у повному обсязі. Стверджує, що звернувся з позовом до суду 25.12.2013р. і відповідач, після звернення з позовом, сплатив заборгованість за послуги з теплопостачання та послуги з холодного водопостачання і водовідведення.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність боргу станом на 27.12.2013р. Вказує на ті обставини, що 26.12.2013р. до органів Державної казначейської служби подано платіжне доручення на оплату наданих позивачем послуг за період жовтень-грудень 2013 року в сумі 55973,89 грн.

Розглянувши матеріали справи судом приймається до уваги наступне:

27.12.2012р. між комунальним підприємством „Міськтепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський (виконавець) та Управлінням охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський (споживач) укладено договір №КП-0087/1 про закупівлю послуг з теплової енергії (постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) за державні кошти.

Згідно умов даного договору виконавець зобов'язується у 2013 році поставити споживачеві відповідної якості послуги з теплової енергії (постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги (п. 1).

Порядок здійснення оплати спожитих послуг передбачений в пунктах 9-14, зокрема, згідно п. п. 9, 10 розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата проводиться в розмірі 100% не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця на розрахунковий рахунок постачальника згідно наданих рахунків. До рахунка додається акт-рахунок.

Як свідчать наявні в матеріалах справи акти-рахунки за період жовтень 2013 року - листопад 2013 року позивач надав відповідачу послуги:

- з постачання теплової енергії на загальну суму 29236,68 грн. (в жовтні 2013 року на суму 11178,17 грн. згідно акту-рахунку №253/10 від 31.10.2013р.; у листопаді 2013 року на суму 18058,51 грн. згідно акту-рахунку №253/11 від 30.11.2013р.);

- з холодного водопостачання та водовідведення на загальну суму 1366,30 грн. (в жовтні 2013 року 629,86 грн. згідно рахунку №253/10 від 31.10.2013р.; у листопаді 2013 року на суму 736,44 грн. згідно акту-рахунку №253/11 від 30.11.2013р.).

За надані послуги з теплопостачання, холодного водопостачання та водовідведення оплата здійснена не в повному обсязі, що й стало підставою для звернення з позовом до суду. Згідно штампу поштового відділення на конверті, доданому до позовної заяви, днем подання позову є 27.12.2013р.

На час звернення з позовом до суду у відповідача існував борг:

- за оплату теплової енергії в сумі 19388,81 грн.,

- за послуги з холодного водопостачання та водовідведення 466,89 грн.

Як свідчать платіжні доручення №№929, 930 від 26.12.2013р. відповідач сплатив за надані послуги відповідно 55973,89 грн. та 4942,54 грн. Згідно проставлених штампів на даних платіжних дорученнях оплату проведено Кам'янець-Подільським управлінням Державного казначейства 27.12.2013р.

Оплата боргу зарахована наступним чином: згідно акту-рахунку №253/12 від 31.12.2013р. загальна вартість наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії за грудень 2013 року склала 40562,11грн., сума переплати в розмірі 15411,78 грн. була направлена на погашення заборгованості за надані позивачем послуги за попередній період.

Що стосується заборгованості за послуги холодного водопостачання та водовідведення, то остання повністю була погашена відповідачем 27.12.2013р., а сума переплати в розмірі 3845,79 грн. згідно листа відповідача від 20.01.2014р. за вих. №02/15, була направлена в рахунок погашення заборгованості за теплову енергію.

Станом на 20.01.2014р. у відповідача залишилась заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 131,24 грн., про що між сторонами підписано акт звірки розрахунків №1 від 10.02.2014р.

14.02.2014р. відповідач погасив заборгованість в розмірі 131,24 грн., про що свідчить платіжне доручення №30 від 13.02.2014р.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За умовами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наявні матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору від 27.12.2012р. і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, зокрема, відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги з теплопостачання, холодного водопостачання та водовідведення. Однак, в порушення умов договору та чинного законодавства, відповідач не виконав свій обов'язок стосовно вчасного проведення оплати за надані послуги. Частину боргу відповідач погасив в день звернення позивача з позовом до суду - 27.12.2013р., оскільки зарахування коштів банком відбулося в день звернення з позовом, а частину - під час розгляду справи - 14.02.2014р.

Позиція відповідача, що сплата частини боргу відбулася до подання позову - 26.12.2013р. - в день подання до органів Державної казначейської служби платіжного доручення судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Згідно п. 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 ГК України).

Судом враховуються ті обставини, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, оскільки він у встановлений договором строк не виконав прийняті на себе зобов'язання і позивач вправі вимагати стягнення з боргу в судовому порядку. Позивач, скористався наданим ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України правом на судовий захист, подавши позов до суду. Між тим, оскільки на день розгляду справи в судовому засіданні між сторонами відсутні спірні правовідносини, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання, зокрема, про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Приймаючи до уваги те, що спір доведено до суду з вини відповідача, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №924/33/14 за позовом комунального підприємства „Міськтепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський до Управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський про стягнення 19855,70 грн. - основного боргу припинити.

Стягнути з Управління охорони здоров'я Кам'янець-Подільської міської ради (м. Кам'янець-Подільський, вул. Франка, 30; код 02009040) на комунального підприємства „Міськтепловоденергія" (м. Кам'янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123; код 36588183) 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя Димбовський В.В.

Віддруковано 3 примірника: 1 - до справи,2 - позивачу (м. Кам'янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123), 3 - відповідачу (м. Кам'янець-Подільський, вул. Франка, 30).