cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
04 березня 2014 року Справа № 904/3678/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська обл. на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовомМалого приватного підприємства "Ремонтно-будівельна дільниця - 3", м. Павлоград, Дніпропетровська обл. доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська обл. простягнення інфляційних та 3 % річних
В С Т А Н О В И В:
Касаційна скарга публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року у справі № 904/3678/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачено розділом ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Касаційну скаргу публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" подано 13.01.2014 року, що підтверджується штампом поштового відділення зв'язку на конверті.
При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2014 року становить 1218,00 грн.
Як вбачається з платіжного доручення № 229739 від 26.09.2013 року скаржником було сплачено судовий збір лише у розмірі 860,25 грн.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" мінімальний розмір судового збору виходячи із позовів майнового характеру, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги, становить 913,50 грн.
Отже, суд касаційної інстанції відзначає, що судовий збір не було сплачено у повному розмірі.
За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України.
Крім того, за змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" вже двічі зверталось до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, однак, у зв'язку з тим, що скаржником не було дотримано форми, змісту та порядку подання касаційних скарг, ухвалами Вищого господарського суду України від 06.11.2013 року та від 23.12.2013 року касаційні скарги було повернуто скаржнику на підставі п. п. 6, 2 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України відповідно.
Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до вимог статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року закінчився 02.10.2013 року.
Проте, втретє касаційну скаргу скаржником було подано лише 13.01.2014 року, що підтверджується штампом поштового відділення зв'язку на конверті, а тому встановлений для оскарження судових актів строк було пропущено.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Всупереч наведеному, в тексті касаційної скарги скаржник просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження судових актів і мотивує його пропуск усуненням недоліків форми, змісту та порядку подання касаційних скарг, зазначених в ухвалах Вищого господарського суду України від 06.11.2013 року та від 23.12.2013 року відповідно.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що скаржник не довів господарському суду поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не дотримання форми, змісту та порядку подання касаційної скарги і повернення її скаржнику на підставі ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України не перериває перебіг цього строку та не є поважною причиною для відновлення строку, передбаченого ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржником наведено не було.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на постанову Дніпрпетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року підлягає поверненню скаржнику на підставі п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
У Х В А Л И В:
1. Клопотання публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року у справі № 904/3678/13 - відхилити.
2. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року у справі № 904/3678/13 повернути скаржнику.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2014 |
Оприлюднено | 06.03.2014 |
Номер документу | 37482612 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Вищий господарський суд України
Сибіга О.М.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні