Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22 -ц/796/3087/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Бартащук Л.П.
Доповідач - Кабанченко О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Іванченка М.М.,
Желепи О.В.
при секретарі - Онищенко О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «ПроАвто» - Карнаушенка Сергія Олександровича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ПроАвто» про стягнення боргу за договором зворотної фінансової допомоги,
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПроАвто» до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2013 року задоволено позов ОСОБА_3, на його користь стягнуто з ТОВ "ПроАвто" борг за договором № 29/10 зворотної фінансової допомоги від 29 жовтня 2012 року в сумі 199 100 грн. , 3% річних від суми боргу за прострочення виконання зобов'язання в сумі 2 634,67 грн. та судовий збір в сумі 2 018 грн. 00 коп., а всього 203 752,67 грн.
У задоволенні зустрічного позову ТОВ "ПроАвто" до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «ПроАвто» просить скасувати рішення суду у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_3 Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_3 є суб'єктом господарювання - фізичною особою підприємцем, у зв'язку з чим дана справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства. На думку представника, порушено положення закону про автоматизовану систему документообігу суду щодо розподілу справ між суддями. Зазначає, що жодна з наданих ОСОБА_3 квитанцій не є документом, який підтверджує внесення ним коштів на рахунок ТОВ "ПРОАВТО", оскільки в них зазначено, що саме ТОВ "ПРОАВТО" вносить кошти на свій рахунок.
В частині вирішення зустрічного позову рішення суду не оскаржується.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 29 жовтня 2012 року між ОСОБА_3, як фізичною особою (позикодавець), з одного боку, та ТОВ «ПроАвто» (позичальник), в особі головного бухгалтера Колесник В.В., що діяв на підставі довіреності №1 від 29 жовтня 2012 року, з іншого боку, було укладено договір №29/10 про надання поворотної фінансової допомоги.
Згідно п.1.1. договору, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно п.2.3. договору, перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника частинами, в межах суми 350 000 грн., протягом терміну дії договору.
Згідно з п.3.1, 3.2 договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31 грудня 2012 року шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця, який вказаний в договорі (рахунок №29246000000105 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005).
Відповідно до квитанцій №28 від 29 жовтня 2012 року, №1 від 31 жовтня 2012року, №9 від 02 листопада 2012 року позивачем ОСОБА_3 були внесені грошові кошти за договором про надання поворотної фінансової допомоги на поточний рахунок ТОВ «ПроАвто» через відділення №923 АТ «УкрСиббанк» трьома платежами - в розмірі 74 000 грн.; 48 000 грн.; 77 100 грн., а всього 199 100,00 грн.
Відповідно до листа №12-21/21651 ПАТ «УкрСиббанк» від 14 червня 2013року за результатом перевірених даних у період часу з 29 жовтня 2012 року по 14 червня 2013 року грошові кошти від ТОВ «ПроАвто» на рахунок ОСОБА_3 №29246000000105 в ПАТ «УкрСиббанк» не надходили.
Отже, відповідачем належним чином умови договору поворотної фінансово допомоги не виконані, грошові кошти позикодавцю в строк та в порядку, передбаченому умовами договор, не повернуті.
У червні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з відповідача ТОВ «ПроАвто» борг за договором зворотної фінансової допомоги в розмірі 199 100 грн., на підставі ст. 625 ч. 2 ЦК України - 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 2 634,67 грн., що загалом становить 201 734,67 грн.
Відповідач ТОВ «ПроАвто» позов не визнав з тих підстав, що позивачем не надано належних доказів надходження грошових коштів за договором на рахунок товариства, а надані ним квитанції не є належним доказом передання грошових коштів товариству; пред'явив зустрічний позов про визнання недійсним договору зворотної фінансової допомоги, обґрунтувавши його тим, що договір від імені ТОВ «ПроАвто» підписано головним бухгалтером Колесник В.В., яка діяла на підставі довіреності товариства від 29 жовтня 2012 року, підписаної ОСОБА_3, як директором товариства, отже оспрорюваний правочин фактично підписаний з двох сторін однією і тією ж особою, і не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, які визначені ст.203 ЦК України. Також представники ТОВ посилались на п.п. 4.9, 4.18.1 Статуту ТОВ «ПроАвто», якими до виключної компетенції загальних зборів товариства віднесено прийняття рішень з питань щодо залучення кредитів, отже ОСОБА_3 не був наділений повноваженнями на укладення договору поворотної фінансової допомоги, предметом якого є залучення кредитних коштів товариством.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності.
Задовольняючи первісний позов, суд виходив з його доведеності та обґрунтованості.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, вважає, що вони відповідають обставинам справи, умовам договору, наданим сторонами доказам та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач є суб'єктом господарювання - фізичною особою підприємцем, у зв'язку з чим даний спір підсудний господарському суду, колегія суддів відхиляє, оскільки договір про надання поворотної фінансової допомоги укладався позивачем, як фізичною особою, що зазначено у договорі. Наявність у позивача статусу суб'єкта господарювання не є забороною для укладання ним договорів, у яких він діє як фізична особа.
В апеляційній скарзі представник відповідача посилається також на те, що в порушення положень ст. 11-1 ч. 3 ЦПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30, відбулася зміна судді в даній справі, розгляд справи був здійснений неповноважним суддею.
Судова колегія не погоджується з такими доводами скарги, зважаючи на те, що проведення повторного автоматичного розподілу справи, як вбачається з розпорядження №777 від 2 грудня 2013 року керівника апарату Дніпровського районного суду м. Києва, відбулося відповідно до рішення загальних зборів суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 2 грудня 2013 року на підставі п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження передання грошових коштів за договором позики відповідачеві, якими, на думку останнього, є засвідчені відбитком печатки товариства квитанції (відривна частина прибуткового касового ордеру) за підписом головного бухгалтера, є безпідставними, оскільки умовами договору було визначено, що грошові кошти надаються позивачем не готівкою, що вноситься у касу товариства та підтверджується відповідним прибутковим ордером, а шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача, що було здійснено позивачем.
Доводи апеляційної скарги про те, що надані позивачем квитанції про перерахування ним грошових коштів не є належними доказами, оскільки не містять даних про те, що кошти перераховували позивачем та за договором сторін від 29 жовтня 2012 року, не відповідають дійсності. Як вбачається з квитанцій №28 від 29 жовтня 2012 року, №1 від 31 жовтня 2012року, №9 від 02 листопада 2012 року на поточний рахунок ТОВ «ПроАвто» через відділення №923 АТ «УкрСиббанк» надійшли грошові кошти, у графі «призначення платежу» зазначено «зворотна фінансова допомога від директора ОСОБА_3
Доказів на підтвердження того, що грошові кошти за договором від 29 жовтня 2012 року про надання поворотної фінансової допомоги, товариству не надходили, або, що грошові кошти, які перераховані на рахунок товариства, є надходженнями за іншими договорами, відповідач не надав і на такі не послався.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «ПроАвто» - Карнаушенка Сергія Олександровича відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2014 |
Оприлюднено | 06.03.2014 |
Номер документу | 37482715 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд міста Києва
Кабанченко Олена Антонівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні