Ухвала

від 30.01.2014 по справі 0870/10841/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2014 р. м. Київ К/800/52064/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Волошин В.М.

за участю представників згідно журналу судового засідання від 30 . 01.2014 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційні скарги Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Прокуратури Дніпропетровської області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013

у справі № 0870/10841/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково -

промислова фірма „Технопромекспорт"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі

м. Запоріжжя Державної податкової служби

за участю: Прокуратури Дніпропетровської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень

- рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково - промислова фірма „Технопромекспорт" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень: №0000542311 від 02.11.2012, №0000552311 від 02.11.2012.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2013 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Головне управління Міндоходів у Запорізькій області оскаржило їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Прокуратура Дніпропетровської області оскаржила їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань правильності визначення суми збору за забруднення навколишнього природного середовища (за розміщення лігніну гідролізного) за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, екологічного податку за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 та складено акт №2551/22-12/30796695 від 22.10.2012.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: №0000542311 від 02.11.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "збір за забруднення навколишнього природного середовища" на суму 2669177, 99 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 669334, 50 грн.; №0000552311 від 02.11.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення" на суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4, пп. 9.2 п. 9 „Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору", який затверджений Постановою КМУ №303 від 01.03.1999, пп. 6.4 п. 6, пп. 7.1 п. 7 Інструкції „Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та ДПС України №162/379 від 19.07.1999, в результаті чого встановлено заниження суми збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2008 рік у розмірі 2669177, 99 грн., неподання розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2008-2010 роки; пп. 250.2.1 п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено неподання розрахунків екологічного податку за 2011 рік, та 1-2 квартали 2012 року.

ТОВ „НПФ „Технопромекспорт" користується земельною ділянкою загальною площею 13,1371 Га на підставі договору оренди землі №2450 від 14.05.2004. Зазначена земельна ділянка знаходиться в районі балки Степної Запорізького району Запорізької області. У відповідності із п.11 Договору оренди землі, однією із умов оренди є утилізація орендарем раніше накопичених відходів гідролізного виробництва (лігніну).

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ДПС отримано інформацію відповідно до листа ДПС у Запорізькій області № 7250/7/22-1111 від 19.09.2012 щодо несплати ТОВ „НПФ „Технопромекспорт" збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку за розміщення раніше накопичених відходів гідролізного виробництва (лігніну) в районі балки Степної.

01.06.2004 ТОВ „НПФ „Технопромекспорт" згідно із мировою угодою №01 від 01.06.2004, укладеної з ДЗ „Запоріжбіомед" отримало право власності на раніше накопичені відходи гідролізного виробництва (лігнін).

ТОВ „НПФ „Технопромекспорт" збір за забруднення навколишнього природного середовища та екологічний податок не нараховувало та не сплачувало, розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку за розміщення відходів лігніну до ДПІ у Запорізькому районі не надавало.

01.06.2004 між ТОВ „НПФ „Технопромекпорт" та ДЗ „Запоріжбіомед" було укладено мирову угоду №01 від 01.06.2004 згідно із якою ТОВ „НПФ „Технопромекспорт„ взяло на себе зобов'язання погасити борги ДЗ „Запоріжбіомед" та отримало право власності в тому числі на відходи гідролізного виробництва (лігнін).

До квітня 2007 року ТОВ „НПФ „Технопромекспорт" здійснювало зберігання відходів гідролізного виробництва на зазначеній орендованій земельній ділянці.

Відповідно до ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Згідно з п 250.2. ст. 250 Податкового кодексу України, платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації:

05.04.2007 між ТОВ „НПФ „Технопромекспорт" та ПП Гончарова було укладено договір №05/04-1 за яким ПП Гончарова придбала у власність лігнін гідролізний у кількості 959790719 тон.

В подальшому лігнін гідролізний в загальній кількості 959799, 719 т. був проданий ТОВ „Іммідж Томалекс", яке в свою чергу уклало з ТОВ „НПФ „Технопромекспорт" договір про спільну діяльність №9/06-07-4 від 09.09.2007 за умовами якого ТОВ „Імідж Томалекс" взяло на себе зобов'язання на протязі 7 років здійснити продаж всього лігніну гідролізного, розміщеного на земельній ділянці, яка перебуває в оренді ТОВ „НПФ „Технопромекспорт" та після чого компенсувати витрати на оренду землі.

Таким чином лігнін гідролізний був раніше, до 2004 року накопичений та знаходився на земельній ділянці загальною площею 13.1371 га, яка розташована в районі балки Степної

був розміщений підприємством ДЗ „Запоріжбіомед", яке 01.06.2004 передало ТОВ „НПФ „Технопромекспорт" право власності на вказані відходи.

ТОВ „НПФ „Технопромекспорт" в період з 01.06.2004 по 30.06.2012 не розміщувало відходів на земельній ділянці площею 13, 1371 га.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що екологічний податок сплачується суб'єктами господарювання за обсяги фактичного розміщення відходів на протязі звітного періоду в спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Прокуратури Дніпропетровської області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 у справі № 0870/10841/12 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційні скарги Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Прокуратури Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 у справі № 0870/10841/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко