Рішення

від 04.10.2007 по справі 2-1782/072007

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1782/07 2007 p

Справа №

2-1782/07 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня

2007 р.                                                                      м.  Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:        головуючого - судді Заруцької Г.М.  при секретарі Терещенко О.І. позивача ОСОБА_1 

представника позивача ОСОБА_2представників відповідачів: Голубенко Н.М.

,  Львової Н.С.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Родинської міської Ради Донецької

області,  Комунального багато профільного

підприємства комунального господарства «Комунальник» про визнання розпоряджень

про накладення дисциплінарних стягнень незаконними,  про поновлення на попередньому місці роботи,  про стягнення середнього заробітку за час

вимушеного прогулу,  про стягнення

моральної шкоди,  -

встановив:

Позивач,  ОСОБА_1 ,  звернувся до суду з позовом до відповідача

Родинської міської Ради,  Комунального

багатопрофільного підприємства комунального господарства „Комунальник" про

визнання розпоряджень про накладення дисциплінарних стягнень незаконними,  про поновлення на попередньому місці

роботи,  про стягнення середнього

заробітку за час вимушеного прогулу,  про

стягнення моральної шкоди,  а також

стягнення витрат по оплаті витрат на послуги адвоката.

4 жовтня

2007 року позивач відмовився від своїх вимог в частині визнання незаконними

розпоряджень Родинського міського голови № 111 ргв від 19.12.2005 року про

дисциплінарне стягнення,  № 37 ргв від

23.06.2005 року про дисциплінарне стягнення, 

№ 33 puj від 26.06.2005 року про звільнення його з роботи,  тобто в частині поновлення його на

попередньому місці роботи - директором Комунального багато профільного

підприємства комунального господарства „Комунальник",  оскільки його поновили на попередньому місці

роботи - директором Комунального багато профільного підприємства комунального

господарства „Комунальник",  при

виконанні рішення Красноармійського міськрайонного суду від 05 лютого 2007 року

і продовжує працювати на цій роботі і спору немає. Красноармійським міськрайонним

судом Донецької області ухвалою від 4 жовтня 2007 року ця відмова від частини

позову прийнята і справа у цій частині позову закрита.

В

обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, 

що трудові відносини між ним та відповідачем були оформлені на підставі

контракту від 4.03.2005 року та розпорядженням Родинського міського голови від

04.03.2005 року №6 про призначення на роботі директором підприємства.

26.06.2006

року позивач був звільнений з посади директора підприємства на підставі

розпорядження Родинського міського голови від 26.06.2006 року.

Підставою

для звільнення за п.3  ст. 40 КЗпП

України було те,  що позивач систематично

без поважних причин не виконував обов'язки, 

покладені на нього Контрактом, 

тому 19.12.2005 року він був притягнутий до дисциплінарної

відповідальності у вигляді догани на підставі рішення Родинської міської Ради

від 25.11.2005 року,  розпорядження про

накладення дисциплінарного стягнення №37 від 23.06.2006 року,  розпорядження про звільнення його з роботи

26.06.2006 року. Потім на підставі рішення Красноармійського міськрайонного

суду позивач був поновлений на попередньому місці роботи і зараз він просить

стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного

прогулу в сумі 9648 грн. 08 коп., 

моральну шкоду в сумі 5 000 гривень та за послуги адвоката 3 000

гривень.

Відповідач

Родинська міська Рада,  Донецької

області,  представник Родинського

міського голови позов не визнали, 

оскільки вони не сплачували позивачу заробітну плату,  тому вони не зобов'язані позивачу середній

заробіток за час вимушеного прогулу, 

моральну шкоду та за послуги адвоката.

Відповідач

- представник ліквідаційної комісії Комунального багато профільного

підприємства комунального господарства „Комунальник" визнав позов

частково,  просить стягнути суми з

винної,  у незаконному звільненні,  особи.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  з'ясувавши всі обставини у справі та

перевіривши їх доказами вважає,  що позов

позивача ОСОБА_1  підлягає частковому

задоволенню з таких підстав.

Судом

встановлено,  що позивач до 26.06.2006

року перебував у трудових відносинах з відповідачем і працював директором

комунального підприємства КБПКГ „Комунальник".

Трудові

відносини між позивачем та відповідачем були оформлені на підставі Контракту

від 4.03.2005 року та розпорядження Родинського міського голови від 4.03.2005

року №6 про призначення позивача на роботу директором підприємства

„Комунальник" (а.с. 49-52т.1).

26.06.2006

року позивач був звільнений з посади директора Комунального підприємства КБПКГ

„Комунальник" на підставі п.3  ст.

40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин

обов'язків,  покладених на нього трудовим

договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку,  якщо до нього раніш застосовувались заходи

дисциплінарного стягнення (а.с. 17, 46-48 т.1).

Підставою

для звільнення є накладення на позивача дисциплінарних стягнень №111 від

19.12.2005 року,  №37 від 23.06.2005

року,  а також №33 від 26.06.2006 року

про звільнення позивача з роботи.

Згідно з

рішенням Красноармійського міськрайсуду Донецької області від 05 лютого 2007

року позивача поновили на попередньому місці роботи - директором Комунального

багатопрофільного підприємства комунального господарства „Комунальник"(

а.с.  254-258 т.1) і на цій посаді позивач

продовжує працювати до теперішнього часу. Виходячи з наведеного суд вважає за

необхідне розглядати позов в часті стягнення середнього заробітку за час

вимушеного прогулу,  стягнення моральної

шкоди,  а також стягнення витрат з оплати

послуг адвоката.

Згідно  ст. 235 КЗпП України при ухваленні рішення

про поновлення на роботі орган,  який

розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові

середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середньомісячна

заробітна плата позивача складає два місяця перед звільненням: квітень 2006

року 1343 грн. 94 коп.3а 21 робочий день і за травень 2006 року 21174 грн. 94

коп.3а 20 робочих днів,  тому

середньоденний заробіток складає 61 грн.44 коп. ( а.с. 324 т.1). Тоді з дня

звільнення,  тобто з 27 червня 2006 року

по день поновлення на роботі,  то 05

лютого 2007 року складає 9584 грн.64 коп. Позивачем при

розрахунку допущена арифметична помилка.

Згідно  ст. 237-1 КЗпП України відшкодування

власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться

у разі,  якщо порушення його законних

прав призвели до моральних страждань, 

втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових

зусиль для організації його життя.

Незаконне

звільнення позивача призвело до моральних страждань,  який був позбавлений роботи,  заробітної плати,  а як наслідок цього втратив нормальні життєві

зв'язки,  що вимагає від нього додаткових

зусиль для організації свого життя.

З

урахуванням обставин справи,  ступеня

страждань позивача,  суд вважає,  що з відповідача на користь позивача

необхідно стягнути моральну шкоду в сумі 1000 (тисяча) гривень.

Згідно  ст. 88 ЦПК України стороні,  на користь якої ухвалено рішення,  суд присуджує з другої сторони понесені нею і

документально підтверджені судові витрати.

Між

позивачем та адвокатом ОСОБА_3був укладений договір про надання юридичної

допомоги на суму 3000 гривень. Ця сума розрахована на підставі Постанови

Кабінету Міністрів України №590 від 26 квітня 2006 року та підлягає стягненню з

відповідача на користь позивача. Однак, 

в розрахунок безпідставно включена сума 300грн. за 11 грудня 2006

року,  оскільки було одне засідання 11

грудня 2006 року,  а адвокат записав 11

грудня 2006 року два рази ( а.с. 248-252 т.1, 

39 т.2),  тому необхідно стягнути

з відповідача Комунального багато профільного підприємства комунального

господарства «Комунальник» 2700 грн.

На

підставі викладеного,  керуючись  ст. 

ст. 233,  236, 237-1 КЗпП України,   ст. 

ст. 10,  11,  88, 

209,  212,  214-215 ЦПК України суд,  -

вирішив:

Позовні вимоги

ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути

з Комунального багатопрофільного підприємства комунального господарства

«Комунальник» з розрахункового рахунку № 26001301620769 в Промінвестбанку

м.  Красноармійська,  МФЗ 334497, 

код ЄДРПОУ 32087847 на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату

за час вимушеного прогулу у сумі 9 584 грн. 64 коп.,  моральну шкоду в сумі 1 000 грн.,  витрати на правову допомогу в сумі 2 700

грн.,  а всього 13 284 грн. 64 коп.

(тринадцять тисяч двісті вісімдесят чотири грн.. 64 коп.).

В

задоволенні іншої частини позовних вимог Цвєткову Ігорю Миколайовичу відмовити.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької

області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом

подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в

порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.