Рішення

від 25.02.2014 по справі 910/1460/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1460/14 25.02.14

За позовом Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуршет"

про стягнення 28 748,67 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Горох О.М. - довіреність б/н від 08.01.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Комунальне підприємство "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуршет" про стягнення 28 748,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за отримані послуги згідно умов Договору № 38-Г про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 29.05.2009 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 26 747,88 грн. - основного боргу (з якого: заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат в розмірі 3 248,82 грн.; заборгованості по відшкодуванню внутрішньо будинкових мереж в розмірі 82,38 грн.; заборгованості за опалювальний період в розмірі 18 958,70 грн.; + ПДВ 20%), 2 000,79 грн. - пені, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою від 05.02.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.02.2014 року.

12.02.2014 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 25.02.2014 року.

В судове засідання 25.02.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 05.02.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.02.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 25.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2009 року між Комунальним підприємством "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуршет" (далі по тексту - відповідач, орендар, власник) укладено Договір № 38-Г про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору (предмет договору) надання виконавцем за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, далі Приміщення (будівля) загальною площею 262,2 кв.м., яке знаходиться з адресою: м. Київ, Василенка, 4, і участь Орендаря (власника), в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

Згідно з п. 2.1. Договору орендар (власник) щомісячно сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.

Вартість (тарифи) і кількість (об'єм) послуг передбачено в пунктах 2.2., 2.6., 2.7. Договору.

Згідно з п. 2.8. Договору орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітнім.

Строк дії договору встановлено з 29.05.2009 року до 29.04.2012 року (п. 5.1. Договору).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення плати за отримані послуги відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року виникла заборгованість в розмірі 26 747,88 грн. (а саме: заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат в розмірі 3 248,82 грн.; заборгованості по відшкодуванню внутрішньо будинкових мереж в розмірі 82,38 грн.; заборгованості за опалювальний період в розмірі 18 958,70 грн.; + ПДВ 20%).

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду табульограми по опаленню за спірний період, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу послуги за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг в розмірі 26 747,88 грн. за період з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 26 747,88 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 2.9. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, які за розрахунками позивача становить 2 000,79 грн.

Згідно з п. 2.9. Договору за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожен день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 2 000,79 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуршет" (03124, м. Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ВАСИЛЕНКА, будинок 4, код ЄДРПОУ 22939137) на користь Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03124, м. Київ, БУЛЬВАР ІВАНА ЛЕПСЕ, будинок 23-А, код ЄДРПОУ 35756939) 26 747 (двадцять шість тисяч сімсот сорок сім) грн. 88 коп. - основного боргу, 2 000 (дві тисячі) грн. 79 коп. - пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 03.03.2014 року.