Рішення

від 04.03.2014 по справі 906/20/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" березня 2014 р. Справа № 906/20/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Чугаєнко О.М. - довір. б/н від 01.12.2013;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроземфонд" (с.Путрівка, Васильківський район, Київська область)

до Фермерського господарства "Хмельове" (смт. Гришківці, Бердичівський район, Житомирська область)

про стягнення 909325,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №10-АЗФ від 31.05.2012 в розмірі 561600,00грн, пені в розмірі 126347,77грн, тридцять відсотків річних в розмірі 221378,10грн за період з 06.07.2012 по 13.12.2013..

Заявою б/н від 21.01.2014 позивач збільшив позовні вимоги до 935128,69грн в частині стягнення пені та 30% річних на суму 25802,82грн за рахунок збільшення періоду нарахування штрафних санкцій до 21.01.2014 (а.с.22-23).

Заявою б/н від 06.02.2014 позивач збільшив позовні вимоги до 945714,53грн, збільшивши період нарахування 30% річних та пені до 06.02.2014 (а.с.33-36).

10.02.2014 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроземфонд" надійшли заява б/н від 07.02.2014 про повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі 1189,63грн (а.с.46-47) та заява б/н від 07.02.2014 про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач, здійснивши перерахунок пені та 30% річних за період з 06.07.2012 по 04.03.2014, просить суд стягнути з відповідача 941196,58грн, з яких: 561600,00грн основного боргу, 121568,30грн пені та 258028,28грн 30% річних (а.с.48-51).

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, з урахування заяви б/н від 07.02.2014 про збільшення позовних вимог до 941196,58грн. В судовому засіданні представник позивача заяви б/н від 21.01.2014 та від 06.02.2014 не підтримав, повідомив, що заборгованість відповідача за договором №10-АЗФ від 31.05.2012 не змінилась та складає 941196,58грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині.

Оскільки збільшення представником позивача розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд прийняв заяву позивача б/н від 07.02.2014 про збільшення позовних вимог до розгляду. Спір розглядається в межах збільшених позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвала господарського суду Житомирської області від 06.02.2014, направлена відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, повернулася до суду 19.02.2014 з відміткою поштового відділення: "За закінченням терміну зберігання" (а.с.43-45).

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроземфонд" (позивач/продавець) та Фермерським господарством "Хмельове" (відповідач/покупець) договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №10-АЗФ від 31.05.2012 (далі - договір, а.с.9-12), в терміни та в порядку, визначені даним договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця - засоби захисту рослин (надалі - "Товар"), а покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити за нього визначену грошову суму - ціну Товару, вказану у Додатках до даного договору (п.1.1).

Згідно п.1.2 договору асортимент, кількість, ціна Товару визначаються в Додатках до даного договору та/або накладних виписаних в період дії даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Датою здійснення поставки Товару (партії Товару) вважається дата підписання Додатка до договору та/або видаткової накладної - покупцем (п.2.3 договору).

Додатком №1 від 31.05.2012 до договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №10-АЗФ від 31.05.2012 сторони погодили асортимент, кількість та ціну Товару, що підлягала поставці відповідачу (а.с.13).

Так, згідно п.1.2 Додатка №1 від 31.05.2012 загальна ціна Товару, що поставляється по цьому Додатку до договору становить 561600,00грн, що еквівалентно 70265,87 доларів США при встановленому НБУ офіційному курсі долара США по відношенню до української гривні на дату підписання даного Додатку до договору складає 799,2500 за 100 доларів США.

Зокрема, сторони в Додатку №1 встановили, що передоплата становить 20% ціни Товару, що становить - 112320,00грн, що еквівалентно 14053,17 доларів США.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №10-АЗФ від 31.05.2012 на підставі видаткової накладної №Х-00000020 від 31.05.2012 (а.с.15) позивачем було передано, а відповідачем через представника Філіпчука С.В. за довіреністю №18 від 31.05.2012 (а.с.18) прийнято Товару на загальну суму 561600,00грн.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Пунктом 4.3 договору встановлено умови оплати ціни Товару: 20% - попередня оплата не пізніше 5 липня 2013 року; 80% - до 1 вересня 2012 року.

Додатком №2 до договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №10-АЗФ від 31.05.2012 (а.с.14) сторони погодили Графік виплати покупцем залишкової суми ціни отриманого від продавця по договору Товару:

Сума до сплати Сума-еквівалент в $ Дата виплати

(грн) (Дол.США)

112320,00 14053,17 5 липня 2012 року

449280,00 56212,69 1 вересня 2012 року

За приписами п.4.2 договору, покупець провадить оплату ціни Товару в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. В призначенні платежу, покупець вказує обов'язково дату та номер даного договору.

Оплата ціни Товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку (п.4.1 договору).

Моментом виконання грошових зобов'язань покупцем за даним договором є момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.4.6 договору).

В матеріалах справи міститься підписаний та завірений печатками сторін акт звіряння розрахунків від 06.09.2012 (а.с.16).

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати Товару не виконав, у зв'язку з чим заборгував позивачу 561600,00грн.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.525,526 ЦК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було заявлено до стягнення з відповідача 561600,00грн боргу, нарахованого товариством за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання щодо оплати Товару.

Що стосується заявленої позивачем пені, що згідно розрахунку останнього становить 121568,30грн (а.с.49), слід зазначити наступне.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, згідно п.5.2 договору у випадку порушення покупцем умов п.4.3 даного договору, продавець має право нарахувати, а покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Також сторони домовилися, що до нарахування штрафних санкцій, передбачених цим договором, не застосовуються положення частини 6 статті 232 ГПК України (п.5.7 договору). Таким чином, сторони погодили збільшення строку нарахування штрафних санкцій.

З розрахунку позивача вбачається (а.с.49), що останній нарахував до стягнення з відповідача подвійну облікову ставку пені за період з 06.07.2012 по 04.03.2014.

Суд враховує, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552,611,625 ЦК України.

Разом з тим, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлені певні обмеження щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платниками грошових коштів. Так, в ст.3 вищевказаного Закону зазначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, суд погоджується, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №10-АЗФ від 31.05.2012 мало здійснюватись згідно ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши правильність нарахування пені в межах визначеного позивачем періоду її нарахування, суд встановив що її суму у розмірі 121568,30грн заявлено до стягнення обґрунтовано.

Що стосується нарахованих до стягнення з відповідача 258028,28грн 30% річних, суд зазначає, що пунктом 5.2 договору, що регулює відповідальність сторін передбачено, що окрім пені покупець зобов'язаний сплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних від суми боргу.

Тобто стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати Товару, позивач нарахував до стягнення з відповідача 30% річних за період з 06.07.2012 по 04.03.2014.

Судом встановлено, що виходячи з вказаного позивачем періоду нарахування, вимога про стягнення 30% річних у заявленій сумі є обґрунтованою та такою, що відповідає умовам договору і вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги, з урахуванням заяви б/н від 07.02.2014 про збільшення позовних вимог, обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню на суму 941196,58грн, з яких: 561600,00грн основного боргу, 121568,30грн пені та 258028,28грн 30% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

При цьому, враховуючи прийняту судом заяву позивача б/н від 07.02.2014 про повернення судового збору, керуючись п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", позивачу слід повернути з Державного бюджету України 1189,63грн зайво сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.22,32,33,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Хмельове" (13337, Житомирська обл., Бердичівський район, селище міського типу Гришківці, вулиця Дзержинського, будинок 67, ідентифікаційний код 30839005)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроземфонд" (08625, Київська обл., Васильківський район, село Путрівка, провулок Пушкінський, будинок 5-А, ідентифікаційний код 38093589):

- 561600,00грн основного боргу;

- 121568,30грн пені;

- 258028,28грн 30% річних;

- 18823,93грн судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроземфонд" (08625, Київська обл., Васильківський район, село Путрівка, провулок Пушкінський, будинок 5-А, ідентифікаційний код 38093589) з Державного бюджету України 1189,63грн судового збору, сплаченого згідно квитанції №70 від 05.02.2014.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.03.14

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу - рек. з повід.