Рішення

від 03.03.2014 по справі 370/245/14-ц

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Справа № 370/245/14-ц

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та до дня смерті постійно проживала у АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт, відповідного до якого вона заповіла позивачу земельну ділянку площею 6,3792 га, розташовану в межах Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер ділянки 3222784700:02:001:0029.

Спадкоємцем ОСОБА_3, за законом відповідно є її син, відповідач по справі, ОСОБА_2. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом не має.

Позивач вказав, що йому було відомо про факт смерті ОСОБА_3, в той же час із заявою про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті останньої, він не звертався, оскільки вказана земельна ділянка на час відкриття спадщини вже була відчужена, а тому він вважав, що вказана земельна ділянка не увійшла до складу спадщини за заповітом ОСОБА_3

З огляду на ту обставину, що земельна ділянка площею 6,3792 га, розташована в межах Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер ділянки 3222784700:02:001:0029, на момент смерті ОСОБА_3, останній не належала, позивач і не звертався з відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1, після її смерті, оскільки вважав, що спадкова маса, визначена заповітом, відсутня.

На даний час судовим рішенням скасовано правову підставу набуття позивачем права власності на земельну ділянку площею 6,3792 га, розташовану в межах Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер ділянки 3222784700:02:001:0029, яка належала ОСОБА_3, а тому з урахуванням цього у позивача виникла необхідність поновити строк для подання заяви про прийняття спадщини в порядку ст. 1272 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити із вказаних у заяві підстав.

Представник відповідача - ОСОБА_5, проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача вказав, що надання судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливе лише у тому разі, коли спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин. Як вбачається з позову, позивач як на поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини посилається на те, що на час відкриття спадщини земельна ділянка спадкоємцю не належала, тобто, спадкове майно було відсутнє. Однак, такі причини пропуску строку для подання заяви на прийняття спадщини не є поважними, з урахуванням чого пред'явлений позов задоволенню не підлягає. Жодних об'єктивних причин, які б свідчили що у позивача дійсно існували труднощі в поданні заяви на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, позивач не наводить.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1), яка до дня смерті постійно проживала у АДРЕСА_1

За життя ОСОБА_3, склала заповіт, відповідного до якого вона заповіла позивачу (ОСОБА_1,) земельну ділянку площею 6,3792 га, розташовану в межах Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер ділянки 3222784700:02:001:0029, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №099581.

Вказаний заповіт посвідчений 07.03.2007р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за №441.

Як вбачається із копії спадкової справи № 583 за 2009 рік щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після її смерті звернувся її син - ОСОБА_2, який є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до положень статті 1261 ЦК України.

Інші особи із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса не зверталися.

Як вказав позивач, йому було відомо про факт смерті ОСОБА_3, в той же час із заявою про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті останньої, він не звертався, оскільки земельна ділянка, яку йому заповіла ОСОБА_3, на момент її смерті вже була відчужена, а тому він вважав, що вказана земельна ділянка не увійшла до складу спадщини за заповітом ОСОБА_3

Судом також встановлено, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 05.12.2007 року у справі № 2-2153 за 2007 рік за ОСОБА_1, було визнано право власності на земельну ділянку площею 6,3792 га, розташовану в межах Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер ділянки 3222784700:02:001:0029, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №099581. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12.10.2009 року вказане рішення Макарівського районного суду Київської області скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції. В подальшому ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 10.01.2011 року позовна заява ОСОБА_1, була залишена без розгляду.

Також судом встановлено, що заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2013 року визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№ 415342, виданий 17.03.2008 року Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 6,3792 га., розташовану на території Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3222784700:02:001:0029.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,3792 га., розташованої на території Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3222784700:02:001:0029, укладений 01.04.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №2056.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №203898, виданий 08.05.2008 року Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області на ім'я ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 6,3792 га., розташовану на території Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3222784700:02:001:0029.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 20.11.2013 року вказане вище рішення скасовано в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,3792 га., кадастровий номер земельної ділянки 3222784700:02:001:0029, укладений 01.04.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №2056; а також в частині визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №203898, виданого 08.05.2008 року Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області на ім'я ОСОБА_7. В решті рішення Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2013 року залишено без змін, тобто в частині визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№ 415342, виданого 17.03.2008 року Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 6,3792 га., розташовану на території Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3222784700:02:001:0029.

Вирішуючи вимоги за позовом, суд керується наступним.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як передбачено ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Вказана заява згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України має бути подана у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Натомість, як передбачено ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною третьою ст. 1272 ЦК України норми встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому Цивільний кодекс України не містить вичерпного переліку поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно абз.6 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Також відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Як вбачається з позовної заяви та як вказував представник позивача в судовому засіданні, як на поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини останній посилається на те, що на час відкриття спадщини заповідана йому земельна ділянка була відчужена, а тому він і не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 Тобто має місце необізнаність позивача про наявність спадкового майна.

Вказані позивачем причини пропуску строку для подання заяви на прийняття спадщини суд не визнає поважними, оскільки вони не відносяться до об'єктивних непереборних чи істотних труднощів для подання позивачем заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір у разі відмови у позові стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без задоволення .

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з моменту його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні при його проголошенні - з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.

Головуючий О.В.Тандир