Постанова

від 20.02.2014 по справі 605/101/14-п

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 605/101/14-п

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" лютого 2014 р. суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ігнатова Г.В.., розглянувши матеріал, який надійшов від головного державного інспектора праці Територіальної Державної інспекції з питань праці у Тернопільській області ОСОБА_1, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1; громадянин України; працює на посаді директора - Підгаєцького районного будинку культури; проживає ІНФОРМАЦІЯ_2. , до адміністративної відповідальності не притягувався -за ч. 1 ст. 41 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2014 року при перевірці діяльності Підгаєцького районного будинку культури, код 34041266, юридична адреса: м. Підгайці вул.. Бережанська,13 Тернопільської області директором якого є ОСОБА_2Я , було встановлено порушення законодавства про працю, а саме: порушені: вимог ч.4 ст. 115 КЗпПУ та ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки», нарахована заробітна плата за час відпусток наданих працівникам у серпні, листопаді та грудні 2013 року виплачувалась не своєчасно - пізніше як за три дні до її початку. Так, наказом № 35 - К від 02.12.2013 року надано відпустку ОСОБА_3 терміном на 24 календарні дні з 06.12.2013 року, нарахована заробітна за час відпустки на суму 480,44 грн. виплачена повністю 26.12.2013 року згідно платіжного доручення № 181; відповідно наказу № 30 - К від 01.11.2013 року надано відпустку ОСОБА_4 терміном на 24 календарні дні з 04.11.2013 року,нарахована заробітна за час відпустки на суму 2181,42 грн. виплачена повністю 09.12.2013року згідно платіжного доручення № 159 .

Також, при звільненні працівників ОСОБА_5 Я, ОСОБА_6та ОСОБА_7М виплата всіх грошових сум, що належала їм від районного будинку культури проводилася не своєчасно, не у день фактичного звільнення тим самим порушено вимоги ч.І ст. 116 КЗпПУ.Так, остаточний розрахунок із звільненими працівниками, зокрема : - наказом№ 1 від 08.01.2014 року ОСОБА_5 (звільнено з 09.01.2014 року) проведено повністю 21.01.2014 року згідно платіжного доручення № 1 від 15.01.2014 року на суму 889.02 грн.; -наказом № 34 - К від 02.12.2013 року ОСОБА_6 (звільнено з 02.12.2013 року) проведено повністю 17.12.2013 року згідно платіжного доручення № 171 від 17.12.2013 року на суму 537,01 грн.; - наказом № 25 - К від 04.10.2013 року ОСОБА_7 (звільнено з 04.10.2013 року) проведено повністю 15.10.2013 року згідно платіжного доручення № 135 від 15.10.2013року на суму 300,25 грн.

Крім того, звільненим працівникам ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у порушення вимог ч.1 ст.117 КЗпП України підприємством не забезпечено нарахування та виплату середнього місячного заробітку за весь час затримки виплати розрахункових коштів по день остаточного розрахунку з вини власника бо уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені ст.116 КЗпП України , а саме: ОСОБА_5 за період з 10.01.2014 року по 21.01.2014 року; ОСОБА_6 за період з 03.12.2013 року по 17.12.2013 року; ОСОБА_7 за період з 05.10.2013 року по 15.10.2013 року.

Таким чином, в діях ОСОБА_2Я ., в наявності склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КпАП України , тобто порушення встановлених термінів виплати заробітної плати при звільненні та інші порушення законодавства про працю.

В судовому засіданні ОСОБА_2Я свою вину за ч.1 ст.41 КУпАП визнав, при цьому вказав , що стосується виплати заробітної плати за час відпустки працівникам, та розрахункових коштів звільненим працівникам така затримка виплати коштів була проведена з вини казначейства , оскільки отримати кошти з казначейства у визначений строк було неможливо. Разом з тим вважає, що фактична виплата працівникам проведена. тому будь яких тяжки або негативних наслідків за нетривалу затримку не настало на даний час будь- яка заборгованість по виплаті відсутня. Виявлені під час перевірки державним інспектором праці порушення законодавства про працю у його діяльності на даний час також усунуті, жодних нових порушень не виявлено, тому просив зважити на ці обставини та застосувати стосовно нього ст.. 22 КУпАП , звільнивши від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП, закривши справу за мало значимістю.

Відповідно до ст.41 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає уразі порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплати їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_2 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП , але враховуючи особу правопорушника, його відношення до скоєного, також те, що порушення допущені ненавмисно, на даний час усунуті, врахувавши характер вчиненого правопорушення, в результаті зазначеного діяння не настало тяжких наслідків, суд вважає , що ОСОБА_2 на підставі ст. 22 КУпАП слід звільнити від адміністративної відповідальності за ст. 41 ч.1 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22 , 33 , 34 , 35 , ч.1 ст. 41 , 221 , 283 , ч.1 ст. 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КУпАП згідно ст. 22 КУпАП , обмежившись усним зауваженням..

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП - провадженням закрити

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя:

підпис ОСОБА_8