Рішення

від 12.02.2014 по справі 910/17808/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17808/13 12.02.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокс Україна"

Про стягнення 29 921,19 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Миргородський Р.В. дов. №б/н від 13.05.2013р.

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИР-Х.» про стягнення з останнього заборгованості за договором зберігання №МА 366/12 від 01.08.2012 у розмірі 29 921,19 грн., з яких 27023,77 грн. - основного боргу, 806,27 грн. - 3% річних, 2010,13 грн. - пені, 81,02 грн. - інфляційних витрат, крім того просив судові витрати у розмірі 1 720,50 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати послуг за зберігання цінностей, згідно умов Договору зберігання №МА 366/12. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 порушено провадження у справі №910/17808/13 та призначено розгляд справи на 14.10.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 справу було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/17808/13 до свого провадження та призначила судове засідання на 28.10.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 справу №910/17808/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/17808/13 до свого провадження.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.10.2013, від 13.11.2013 розгляд справи відкладався на 02.12.2013, відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 зобов'язано відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві надати суду належним чином засвідчену копію реєстраційної справи по ідентифікаційному коду юридичної особи, а саме - 38218458 та відкладено розгляд справи на 18.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 розгляд справи відкладався на 25.12.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 25.12.2013 справу було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2013 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/17808/13 до свого провадження та призначила судове засідання на 22.01.2014.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 30.12.2013 справу №910/17808/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/17808/13 до свого провадження.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 справу №910/17808/13 було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/17808/13 до свого провадження та призначила судове засідання на 12.02.2014.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 справу №910/17808/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/17808/13 до свого провадження.

Представник позивача у судове засідання 12.02.2014 з'явився, надав пояснення по праві та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 12.02.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/17808/13 від 16.09.2013 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/17808/13.

У судовому засіданні 12.02.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИР-Х.» (далі - Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» (далі - Зберігач) було укладено договір зберігання №МА 366/12 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Поклажодавець поставляє та передає автомобільні паливно - мастильні матеріали (далі - ПММ) на зберігання на складі ПММ Зберігача за адресою: м. Київ, Повітрофлотський пр., 96 Б (далі - Склад), а Зберігач приймає ПММ та надає послуги з обліку, зберігання, підготовки до видачі та видача ПММ протягом строку дії Договору.

Частиною 1 статті 936 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Поклажодавець передає на зберігання ПММ згідно акту приймання-передачі або товарно-транспортної накладної, в яких зазначається кількість, найменування, асортимент ПММ (бензин, гас, мастила, тощо).

Порядок поставки, приймання та видачі ПММ сторони обумовили у статті 3 Договору.

Згідно пункту 7.1. Договору вартість послуг визначається у Додатку №1 до Договору.

Згідно п. 7.2. Договору Поклажодавець сплачує за Договором згідно рахунків Зберігача або чинного Договору:

- протягом 3 (трьох) робочих днів після останнього дня звітного місяця надання послуг Поклажодавець зобов'язаний отримати за адресою знаходження Зберігача рахунки та до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, провести оплату згідно Договору:

- за надані послуги з приймання, обліку, зберігання та видачі ПММ;

- за надані послуги з експлуатації під'їзної залізничної колії до складу ПММ;

- в разі відсутності власного коду, компенсацію витрат за користування засобами Тех. ПД Укрзалізниці;

- компенсацію вартості проходження залізничних цистерн через під'їзну колію ПАТ "Фірма "Аерошляхбуд".

Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2012р. (п. 8.1. Договору).

Додатком №1 сторони передбачили договірну вартість послуг Зберігача.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що Відповідач порушив умови Договору так як надані послуги сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі.

А тому станом на 15.07.2013 Відповідач має заборгованість у розмірі 27 023,77 грн., з яких за актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг): №5035 від 31.08.2012 на суму 24 358,51 грн., №5036 від 31.08.2012 на суму 1 815,00 грн., №5037 від 31.08.2012 на суму 850,26 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направляв на адресу Відповідача претензію №09/08/01-2013 від 08.01.2013р., яка була залишена Відповідачем без належної відповіді та реагування.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання, а саме не повернув матеріальні цінності на вимогу Позивача та не відшкодував їхню вартість.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем не спростований.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань за Договором просить суд стягнути з відповідача 2 010,13 грн. - пені; 806,27 грн. - 3% річних, 81,02 грн. - інфляційних витрат.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

Відповідно до п. 6.8. у випадку несвоєчасної оплати платежу за Договором Поклажодавцю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення від несплаченої суми.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 1 999,02 грн., за уточненим розрахунком суду за вказаний позивачем період.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю у розмірі 806,27 грн. та 81,02 грн. відповідно.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

З врахуванням вищевикладеного та зважаючи на те, що правонаступником Відповідача відповідно до реєстраційної справи є Товариство з обмеженою відповідальністю «Геокс Україна», суд вважає за доцільне замінити Товариство з обмеженою відповідальністю «КИР-Х.» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Геокс Україна».

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокс Україна" (03191, м. Київ, вул. Лятошинського композитора, 14А, код ЄДРПОУ 38218458) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» (03036. м. Київ. пр-т. Повітрофлотський, 79, код ЄДРПОУ 37053765) заборгованості за договором збереження №МА 366/12 від 01.08.2012р. у розмірі 29 910,08 грн., з яких 27 023,77 грн. - основного боргу, 1 999,02 грн. - пені, 81,02 грн. - інфляційних витрат, 806,27 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геокс Україна" (03191, м. Київ, вул. Лятошинського композитора, 14А, код ЄДРПОУ 38218458) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» (03036. м. Київ. пр-т. Повітрофлотський, 79, код ЄДРПОУ 37053765) 1703,30 грн. - судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складання повного рішення 17.02.2014.

Суддя А.В.Митрохіна