Рішення

від 04.03.2014 по справі 925/32/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Справа № 925/32/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді - Гури І.І., при секретарі судового засідання - Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача - Сенченков І.Г. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до фермерського господарства "Клото" в особі ліквідаційної комісії, м. Кам'янка Черкаської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до фермерського господарства "Клото" в особі ліквідаційної комісії, у якому просить суд визнати позивача кредитором відповідача на суму 34779,27 грн. заборгованості згідно Додатку № 7 до Договору №CS06К0 банківського рахунку від 16.12.2005 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2005 сторони уклали договір №CS06К0 банківського рахунку , Додаток № 7 до Договору, Додаткову угоду № 1 до Додатку № 7 до Договору, прострочена заборгованість по кредиту виникла 01.07.08, станом на 06.12.2013: прострочена заборгованість по кредиту становить 9 999,54 грн., заборгованість по відсоткам становить 12 710,23 грн., заборгованість по пені - 12 069,50 грн. Факти укладення кредитного договору між сторонами та отримання кредиту відповідачем вже встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 17.02.2009 по справі №02/16 та не підлягають доказуванню відповідно до ст. 35 ГПК України. Згідно відомостей ЄДР відповідач знаходиться в стані припинення. З метою задоволення кредиторських вимог позивач 28.03.2013 направив відповідачу відповідну заяву, проте відповіді не отримав до даного часу, дані обставини дають підстави вважати позивачу про ухилення відповідачем від обов'язку розглянути та задовольнити кредиторські вимоги позивача. Тому на підставі ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України позивач звернувся до суду із позовом. На думку позивача, позов не є майновим, оскільки не містить вимог майнового характеру, не потребує грошового стягнення чи передання майна.

Відповідач представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав. Ухвали суду, які направлялася на адресу відповідача, що відповідає інформації, що міститься у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повернулася з довідкою пошти: "за закінченням терміну зберігання". До суду не повернулось поштове повідомлення про вручення чи про невручення ухвали суду засновнику відповідача - Коробенко В.І.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними матеріалами.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

16 грудня 2005 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач справі, Банк за Договором) та фермерське господарства "Клото" (відповідач у справі, клієнт за договором) уклали договір №CS06К0 банківського рахунку (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач відкриває відповідачу поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті ( у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

До Договору був укладений Додаток № 7 "Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" та Додаткова угода 3 1 до Додатку 3 7 до Договору.

Згідно п. 1.3. Додатку № 7 до Договору проведення платежів відповідача в порядку, встановленому цим Додатком до Договору, здійснюється позивачем у термін по 30 листопада 2008 року.

У п. 1.5. розділу 1 Додатку № 7 до Договору встановлено, що відповідач сплачує відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору.

Згідно п. 4.1.1. розділу 4 Додатку № 7 до Договору процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

Відповідно до п. 3.9. розділу 3 додатку № 7 до договору при непогашенні кредиту в який-небудь із термінів, установлених пунктами 1.3., 1.4., 1.5., 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.1, 1.12.2, 1.12.4 цього Додатку, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п. 3.2.2 Додатку ( у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів") з дня виникнення простроченої заборгованості.

Згідно з п.5.1 розділу 5 Додатку №7 до Договору при порушенні відповідачем якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 1.5., 1.9, 1.12.1, 3.1., 3.3. цього Додатку до Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 1.3,1.4,1.6, 1.7., 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього Додатку, винагороди , передбачених пунктами 1.10, 3.4, 3.5., 3.6. цього Додатку до чинного договору, відповідач сплачує позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Відповідно до п.5.3. Додатку 3 7 до Договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 5.1., 5.2. здійснюється протягом трьох років із дня. коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане відповідачем.

Факти укладення Договору між сторонами, отримання кредиту відповідачем, наявності боргу по кредиту в сумі 9 999,54 грн. за Договором, встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 17.02.2009 по справі №02146 та не підлягають доведенню згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.01.2014 відповідач знаходиться в стані припинення, за рішенням засновників, запис від 01.02.2011.

28.03.2013 позивач направив відповідачу заяву про визнання кредитором боржника. Згідно пояснень позивача відповідь не надійшла.

За розрахунком позивача станом на 06.12.2013 заборгованість відповідача перед позивачем згідно Додатку № 7 до Договору складає 34 779,27 грн., у тому числі: 9999,54 грн. заборгованості по кредиту, 12710,23 грн. заборгованість по відсоткам, 12 069,50 грн. - пеня. Прострочена заборгованість виникла з 01.07.2008.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України (ГК України), у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Крім того, спірні правовідносини сторін, у зв'язку з припинення підприємницької діяльності відповідачем, перебувають у сфері регулювання ст. ст. 60, 61 ГК України.

Наявність та розмір заборгованості відповідача перед позивачем по Договору відповідачем належними і допустимими доказами не спростовані.

Враховуючи доведеність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем по Договору, суд визнає позов обґрунтованим, таким що відповідає встановленим обставинам справи і приписам ст.ст. 60, 61 ГК України, тому задовольняє його повністю.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню, понесений позивачем, судовий збір в сумі 1147,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) кредитором фермерського господарства "Клото" (Черкаська область, м. Кам'янка, вул. Коцюбинського, 25, ідентифікаційний код 33891670) на суму 34779,27 грн. заборгованості згідно додатку № 7 до договору №CS06K0 банківського рахунку від 16.12.2005.

Стягнути з фермерського господарства "Клото" (Черкаська область, м. Кам'янка, вул. Коцюбинського, 25, ідентифікаційний код 33891670) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570 1147,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 05 березня 2014 року.

СУДДЯ І.І. Гура