Постанова

від 27.02.2014 по справі 801/1315/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2014 року Справа №801/1315/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим

до Державного підприємства «Алушталіфт»

про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державного підприємства «Алушталіфт» про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Представник позивача у судове засідання 27.02.2014 року не з'явився, звернувся з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 27.02.2014 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі викладеного, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Ст.16 ПК України визначає обов'язки платника податків, до яких, зокрема відноситься податків та зборів у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 20 ПК України визначені права контролюючих органів. Згідно з п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст.20 цього Кодексу контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу

Згідно з п.п. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України ).

Відповідно до п.п. 14.1.157 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

П.п.14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом.41.1 ст. 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок подання податкової декларації зазначений у ст.49 ПК України, відповідно до п.49.1 якої податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 57.1. ст. 57 ПК України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1, п. 59.3, п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Національним банком України Постановою Правління від 21.01.2004р. №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті ( далі -Інструкція), згідно із пунктом 10.1. якої Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків (п. 10.2 Інструкції ).

П. 10.3. Інструкції встановлюється, що арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податковий орган має право звернутись з позовом про накладення арешту на кошти у разі одночасної існування двох умов: наявності у платника податків податкового боргу та відсутності майна для його погашення.

Матеріали справи свідчать про те, що Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 19.09.2003 р. проведено державну реєстрацію відповідача.

Згідно з довідкою позивача № 9523/9/18-0 від 03.12.2012 р. відповідач з 27.02.2004 р. перебуває на податковому обліку.

Судом встановлено, що станом на 09.10.2013 року відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 152 878,60 грн.

Зазначена заборгованість утворилась внаслідок несплати у повному обсязі самостійно визначених податкових зобов'язань за деклараціями з податку на додану вартість № 9012838403 від 20.12.2011, № 9014247250 від 20.01.2012, № 9006400530 від 17.02.2012, № 9013187180 від 20.03.2012, № 9019896706 від 18.04.2012, № 9028332958 від 21.05.2012, № 9035240582 від 20.06.2012, № 9035240582 від 20.06.2012, № 9041689486 від 19.07.2012, № 9050604024 від 20.08.2012, № 9052677089 від 31.08.2012 (уточнююча декларація), №13181 від 20.09.2012, № 9064687708 від 19.10.2012, № 9073188422 від 20.11.2012, № 9079603516 від 1812.2012, № 9085478574 від 21.01.2013, № 9008531276 від 20.02.2013, № 9014667681 від 20.03.2013, № 9022875743 від 22.04.2013, № 9029036515 від 20.05.2013, № 9036627805 від 20.06.2013, № 9043296002 від 18.07.2013, № 9051351788 від 19.08.2013, № 9058942942 від 20.09.2013 у сумі 135 088,00 грн., пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 5 367,37 грн., штрафних санкцій за податковими повідомленнями рішеннями № 0000221502 від 26.01.2012, № 0001021502 від 01.06.2012, №0001301502 від 11.07.2012, №0001531502 від 31.08.2012, № 0002011502 від 06.12.2012, №0000031502 від 09.01.2013, № 0000741502 від 22.03.2013 у сумі 13 845,55 грн.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України , відповідачем не надано доказів сплати зазначеного вище грошового зобов'язання.

Відповідно до акту № 12/19 опису майна від 09.07.2012 проведено опис майна платника податків ДП «Алушталіфт» у податкову заставу на загальну суму 8 879,94 грн.

Відповідно до акту № 3/19 опису майна від 28.01.2013 проведено опис майна платника податків ДП «Алушталіфт» у податкову заставу на загальну суму 83 702,18 грн.

Згідно з повідомленням ДП «Алушталіфт» № 27 від 20.08.2013 р. майно, що знаходиться на балансі ДП «Алушталіфт» описано у податкову заставу ДПІ в м. Алушті згідно актів опису № 12/19 від 09.07.2012 р., № 3/19 від 28.01.2013 р. у повному обсязі, інше майно відсутнє.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт відсутності у відповідача майна , достатнього для погашення податкового боргу у розмірі 152 878,60 грн.

Таким чином, враховуючи те, що Законом України "Про банки та банківську діяльність" встановлюється право суду накладати арешт на рахунки осіб, відкриті у банках, а Податковим кодексом України передбачено право податкового органу звертатися з вказаним позовом, суд дійшов висновку про існування підстав для задоволення позову в частині накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках у банку, в межах суми його податкового боргу у розмірі 152 878,60 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банках, що обслуговують Державне підприємство «Алушталіфт» (ідентифікаційний код юридичної особи 19450993, 98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Октябрьська, буд. 30)) в межах суми податкового боргу у розмірі 152 878,60 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.