Постанова

від 25.02.2014 по справі 803/47/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Справа № 803/47/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

з участю представників позивача Корнелюк З.П., Салової О.О.,

представників відповідача Килиби О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Центуріон-А" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Центуріон-А" звернулося з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000121500 від 12.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Любомльською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Центуріон-А" з питань правильності заповнення рядків декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року за результатами якої складений акт від 25.02.2013 року №17/15/36709974 в якому зафіксовано, що в порушення п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України підприємством невірно заповнений рядок 20.1 декларації з податку на додану вартість, а саме завищено показники рядка 20.1 на суму 8 988 гривень та занижено рядок 20.2 на суму 8 988 гривень.

За результатами акту перевірки від 25.02.2013 року №17/15/36709974 Любомльською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року №0000121500 яким, Приватному підприємству "Центуріон-А" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 988 гривень та застосовані штрафні санкції в розмірі 1 гривня.

Проте, позивач вважає, що відповідачем при проведенні позапланової виїзної перевірки було порушено п.п.78.1.4 ст.78 та п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України, оскільки перевірка даних зазначених платником податків у податкових деклараціях є камеральною перевіркою, а не позаплановою, яку провів відповідач.

Крім того, як на підставу проведення позапланової перевірки, відповідач посилається на лист - запит щодо діяльності підприємства від 24.06.2011 року, в той час як перевірка проведена лише 25.02.2013 року.

Позивач не погоджується і з висновками акту перевірки від 25.02.2013 року №17/15/36709974 щодо завищення показника рядка 20.1 на суму 8 988 гривень та заниження рядок 20.2 на суму 8 988 гривень, оскільки рядок 20.1 та 20.2 податкової декларації з податку на додану вартість є рядками відображення показників від'ємного значення об'єкта оподаткування, а відтак рішення податкового органу про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 988 гривень суперечить положенням статті 200 ПК України.

З урахуванням викладеного, представники позивача в судовому засіданні просили суд позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000121500 від 12.03.2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. В письмових запереченнях наголошував на тому, що податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року №0000121500 винесене на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.02.2013 року №17/15/36709974.

Документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "Центуріон-A" проведена на підставі п.78.1.4 ст.78 ПК України з підстав виявлення недостовірних даних у податкових деклараціях поданих платником податків та у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит податкового органу.

Так, 24.06.2011 року позивачу був направлений запит про надання інформації, який ним отриманий 02.07.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, відповіді на вказаний запит на момент проведення перевірки, а саме станом на лютий 2013 року відповідачем не отримано, у зв'язку з чим і була проведена позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "Центуріон-А".

З урахуванням викладеного представник відповідача в судовому засіданні просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази судом встановлені наступні обставини.

Любомльською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку "Центуріон-А" з питань правильності заповнення рядків декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року за результатами якої складений акт №17/15/36709974 від 25.02.2013 року в якому зафіксовано, що в порушення п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України підприємством у березні 2011 року невірно заповнено рядок 20.1 декларації, а саме, перевіркою встановлено, що підприємством завищено показників рядка 20.1 на суму 8 988 грн. та занижені показники рядка 20.2 декларації на 8 988 грн.

За результатами акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000121500 від 12.03.2013 року яким ПП "Центуріон-A" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 988 гривень та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 гривні.

З матеріалів справи вбачається, що "Центуріон-A" оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення №0000121500 від 12.03.2013 року, яке рішенням про результати розгляду первинної скарги від 04 квітня 2014 року №1469/10/10.2-06 залишене без змін.

Суд вважає податкове повідомлення-рішення №0000121500 від 12.03.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року задекларовано у графі 27 суми податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню до бюджету в розмірі 10 000 гривень.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу з облікової картки платника податку на додану вартість ПП "Центуріон-A" станом на 30.03.2011 року у позивача рахувалась недоїмка в розмірі 10 000 гривень.

З витягу з облікової картки платника податку на додану вартість "Центуріон-А" також вбачається, що 29.03.2012 року за позивачем рахувалась сплата податкових зобов'язань в розмірі 1 012 грн. згідно платіжного доручення №7 від 29.03.2011 року.

В податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року позивачем у графу 17 декларації з податку на додану вартість задекларовано 47 204 гривні податкового кредиту, а у графу 20.1 цієї декларації відображено 8 988 гривень як сум від'ємного значення різниці поточного звітного періоду в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 8 988 гривень.

З витягу з облікової картки платника податку на додану вартість ПП "Центуріон-A" вбачається, що податковим органом у 2011 році враховано показники рядка 21 податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року і зараховано 8 988 грн. у зменшення боргу з податку на додану вартість.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України (в редакції кодексу, що діяла на момент подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пунктів 200.1-200.3 ПК України (в редакції кодексу, що діяла на момент подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З урахуванням пунктів 200.1-200.3 ПК України, а також з урахуванням того, що у позивача станом на дату подання податкової звітності був наявний податковий борг в розмірі 8 988 гривень, а також те, що у позивача за результатами показників податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року було наявне від'ємне значення сум, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ст.200 ПК України, таким чином позивачем правомірно віднесено до рядка 20.1 декларації з податку на додану вартість 8 988 гривень як від'ємного значення різниці поточного звітного періоду в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 8 988 гривень.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у квітні 2011 року показники рядка 20.1 декларації, були прийняті та враховані, шляхом зарахування суми 8 988 гривень визначеної у рядку 20.1 декларації в рахунок погашення податкового боргу на цю суму.

Отже, висновки відповідача про порушення ПП "Центуріон-А" п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України зроблені без урахування фактичних обставин, є незаконними, а відтак податкове повідомлення-рішення №0000121500 від 12.03.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З урахуванням частини 1 статті 94 КАС України суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України 183 гривні сплаченого судового збору, сплату якого підтверджено квитанцією №13 від 15 січня 2014 року.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0000121500 від 12.03.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Центуріон-А" (код ЄДРПОУ 36709974, Волинська область, Любомльський район, село Вишнів, вул. Зелена, 55) документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору в розмірі 183 гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 02 березня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока