Головуючий у 1 інстанції - Ісаєнко Ю
Головуючий у 1
інстанції - Ісаєнко Ю.А.
Суддя-доповідач
- Старосуд М.І.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем
України
19
травня 2009 року справа №
2-а-14008/08/0570
зал
судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія
суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
судді: Старосуда М.І.
суддів: Ханової Р.Ф., Василенко
Л.А.
при
секретарі судового засідання за участю представника позивача
представника
відповідача
Чуріковій
Я.О. ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянувши
у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Жовтневої міжрайонної державної податкової
інспекції м. Маріуполя
на
постанову Донецького окружного адміністративного суду
від
06
лютого 2009 року
по
адміністративній справі
№
2-а-14008/08 (суддя Ісаєнко Ю.А.)
за
позовом
товариства
з обмеженою відповідальністю «Південно-східна промислова група»
до
Жовтневої
міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя
про
визнання
недійсним податкових повідомлень-рішень
, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до
Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання
недійсним податкових повідомлень-рішень
.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого
2009 року у справі № 2-а-14008/08 позов був задоволений повністю, в наслідок
чого, визнані недійсними та скасовані податкові повідомлення рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової
інспекції м. Маріуполя від 3 липня 2008 року № 00011123420 - у частині
нарахування податку на прибуток у сумі 62025,33 грн. та застосування фінансової
санкції у сумі 26500,66 грн., від 3 липня 2008 року № 0001122342/0 - у частині
нарахування ПДВ у сумі 49620,67 грн. та застосування фінансової санкції у сумі
24810,33 грн.
Не погодившись з рішенням суду
відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову
Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року у справі №
2-а-14008/08 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог
відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує
неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що під
час судового розгляду справи позивач надав до окружного адміністративного суду
як додаток до позову, копію агентської угоди № 1/12 від 15.10.2006 року. Після
ознайомлення з матеріалами справи, податковим органом було з'ясовано, що під
час проведення виїзної планової перевірки ТОВ «Південно-Східна промислова
група» перевіряючим була надана інша агентська угода № 1/12 від 15.10.2006
року. Угода, надана підчас проведення перевірки, містила предметом договору -
пошук покупця. Угода, додана до адміністративного позову, містить предмет
договору - пошук постачальників. Вказує, що позивач визнав факти існування
іншого договору, який було пред'явлено при проведенні перевірки та до суду.
Саме з'ясування даного факту і стало підставою зменшення позовних вимог з боку
позивача, тобто позивач самостійно визнав порушення норм діючого законодавства
та факт завищення валових витрат.
Колегія суддів, заслухавши доповідь
судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи
і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Товариство з обмеженою
відповідальністю «Південно-східна промислова група» є юридичною особою,
зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької
області 31.10.2002 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32164329, перебуває на
податковому обліку Жовтневої міжрайонної ДПІ М.Маріуполя, є платником податку
на додану вартість.
Жовтневою МДПІ м.
Маріуполя проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Південно-східна
промислова група» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства
за період з 01.04.2006 року по 31.12.2007 року.
Із акту перевірки №
1760/23-2/32164329 від 25.06.2008 року слідує, що 15.10.2006 року ТОВ «ПСПГ»
(принципал) уклало агентську угоду № 1/12 від 15.10.2006 року з приватним
підприємством «Гліфада плюс» - агент. Предметом договору є надання агентом
комплексу послуг з метою обслуговування принципала у пошуку покупців і
супроводженню договорів купівлі-продажу, укладених принципалом і покупцями. В
обов'язки агента входить контроль за розміщенням заказів у відділах виробництва
і збуту продукції.
Укладання платником
податків угоди, предметом якої є надання комплексу послуг по пошуку покупців та
супроводженню договорів купівлі-продажу металопродукції до часу прийому її до
перевозки залізницею або автомобільним транспортом, при тому, що ТОВ «ПСПГ»
самостійно виконує ці функції, свідчить про те, що правочин вчинено з метою,
завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, що водночас суперечить
моральним засадам суспільства. Відтак суперечить суті підприємництва, як
діяльності, метою якої згідно до ст. 42 ГК України є, зокрема, досягнення
економічних і соціальних результатів.
У зв'язку з тим, що
на підприємстві значаться працівники, які самостійно виконують вказані функції
і наслідки правочину настають і без втручання ПП «Гліфада плюс» (агента), тому
даний правочин відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним.
Як зазначено в акті
перевірки, позивач порушив вимоги п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про прибуток
підприємств», в результаті чого занизив податок на прибуток за 2007 рік у
розмірі 66 191,64 грн., у тому числі : за 1 квартал 2007 року - у розмірі
22364,93 грн., за 2 квартал 2007 року - у розмірі 18668,73 грн., за 3 квартал
2007 року - у розмірі 5 201,33 грн., за 4 квартал 2007 року - у розмірі
19956,65 грн. Також встановлено порушення п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону
України «Про податок на додану вартість», а саме заниження ПДВ за січень 2007
року у розмірі 3333,33 грн., березень 2007 року - у розмірі 14558,61 грн.,
квітень 2007 року - у розмірі 7358,88 грн., травень 2007 року - у розмірі
7576,10 грн., серпень 2007 року - у розмірі 4161,06 грн., жовтень 2007 року - у
розмірі 12141,67 грн., грудень 2007 року - у розмірі 3823,65 грн.
Згідно з підпунктом
б п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на
підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 03 липня 2008 року було
прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0001112342/0,
яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств
у сумі 94776 грн., у тому числі за основним платежем - 66192 гри., за штрафними
(фінансовими) санкціями - 28584 грн., внаслідок порушення позивачем п.5.1. ст.
5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
- № 0001122342/0,
яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму
79431 грн., в тому числі за основним платежем - 52954 грн., за штрафними
(фінансовими) санкціями - 26477 грн., внаслідок порушення позивачем п.п. 7.4.1.
п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Колегія суддів
вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України
завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів
фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з
боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень
суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб,
що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу
адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується
принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд
вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних
договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України
встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження податкових органів
визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, у тому
числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо
забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність
обчислення і своєчасність надходження
податків, платежів.
В п.п. 5.1.ст. 5
Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що валові
витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат
платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах,
здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у
власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.
5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми
будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з
підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт,
послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії
(включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7
цієї статті.
Згідно п.п. 5.3.9.
п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не
включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших
видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним
особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або
заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу
(відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню
до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не
більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
ТОВ «Південно - Східна промислова група»
(принципал) укладено агентську угоду № 1/12 від 15.10.2006 року, додаткову
угоду до неї від 20.10.2006 року та агентську угоду № 2/12 від 20.12.2006 року
з приватним підприємством «Гліфада плюс» - агент .
Я к встановлено судом першої інстанції та
підтверджено матеріалами справи,
предметом угоди № 2/12 від 20.12.2006 року, є
фактично надання агентом комплексу послуг з метою обслуговування принципала у
пошуку постачальників і супроводженню договорів купівлі-продажу, укладених
принципалом і постачальником металопродукції. Контроль за розміщенням заказів у
відділах виробництва та збуту продукції, а також у виробничих цехах
підприємства-виробника; узгодження технічних параметрів та вимог, що
пред'являються до продукції, з відповідними службами підприємства-виробника;
контроль за процесом виробництва та
відвантаження продукції. Принципал - ТОВ «Південно-східна промислова група»
прийняло на себе зобов'язання своєчасно сплатити послуги агента, виходячи із розрахунку
24 грн. з ПДВ за одну тонну відвантаженої продукції.
ПП «Глісада плюс» на
підставі зазначеної угоди фактично здійснювало пошук постачальників
металопродукції - ТОВ «Леман Україна» та виконало інші обов'язки, передбачені
п. 2.1. агентської угоди № 1/12 від 15.10.2006 року, про що свідчать укладений
позивачем з ТОВ «Леман Україна» договір постачання металопрокату № 22/11-М від
22.11.2006 року, де постачальником виступає ТОВ «Леман Україна», а покупцем -
ТОВ «Південно-східна промислова група»; акт прийому передачі виконаних послуг
за агентською угодою № 1/12 від 15.10.2006 року, у якому зазначено, що агентом
проведені послуги по супроводженню договору № 22-11-М від 22.11.2006 року.
Згідно наявних в
матеріалах справи договорів, на виконання зазначених угод ПП «Гліфада плюс»
здійснено пошук постачальників металопродукції та виконано інші обов'язки,
визначено п. 2.1. агентських угод, внаслідок чого ТОВ «Південно-східна
промислова група» укладено відповідні договори на постачання металопрокату із
наступними постачальниками:
договір
№ 22/11-М від 22.11.2006 року з ТОВ «Леман Україна» м.Донецьк;
договір
№ 90-79 від 28.12.2006 року з ПП «КВВМПУ» М.Севастополь;
договір
№ 90-79-1 від 01.02.2007 року з ПП «КВВМПУ» М.Севастополь;
договір
№ 11/02-П від 96.02.2007 року з ПП «Малік» Маріуполь;
договір
№ 12/2 від 12.02.2007 року з ТОВ «Агпромекспорт».
На виконання умов агентських угод та
підтвердження фактично наданих відповідних послуг сторонами - ТОВ «ПСПГ» та ПП
«Гліфада плюс» підписані акти прийому-передачі виконаних послуг на загальну
суму 317719,85 грн.( у т.ч. ПДВ):
• -
акт від 11.12.2006 р.- на суму 20000 грн.;
• -
акт від 20.03.2007 р. - на суму 87351,65
грн.;
• -
акт від 20.04.2007 р. - на суму 44153,28
грн.;
• -
акт від 25.05.2007 р. - на суму 45456,62
грн.;
• -
акт від 31.08.2007 р. - на суму 24966,38
грн.;
• -
акт від 31.10.2007 р. - на суму 72850,03
грн.;
• -
акт від 11.12.2007 р. - на суму 22941,89
грн.;
На підставі вказаних
актів позивачем проведена оплата агентських послуг ПП «Гліфада плюс», що
підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 317719,85 грн. та
виписані відповідні податкові накладні.
Згідно п.1.32 ст.1
Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська
діяльність - це будь-яка діяльність, направлена на отримання доходу.
Отже, шляхом надання
агентських послуг позивачем були укладені господарські угоди із постачальниками
металопродукції, внаслідок чого підприємство отримало дохід, а виплата
винагороди за вищезазначеними агентськими угодами документально підтверджена,
тому вартість придбаних агентських послуг правомірно віднесена позивачем до
складу валових витрат.
Оскільки правочин щодо надання агентських послуг був
спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме надання агентських
послуг із пошуку постачальників, які фактично мали місце, тому будь-які
підстави вважати зазначений правочин нікчемним відсутні.
Таким чином, колегія
суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що валові витрати і податковий
кредит з ПДВ за цими господарськими операціями позивачем відображені
правомірно, тому податкові повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної ДПІ м.
Маріуполя від 3 липня 2008 року № 0001112342/0 - у частині нарахування податку
на прибуток у сумі 62025,33 грн. та застосування фінансової санкції у сумі
26500,66 грн.; від 3 липня 2008 року № 0001122342/0 - у частині нарахування ПДВ
у сумі 49620,67 грн. та застосування фінансової санкції у сумі 24810,33 грн. -
є безпідставними.
На
підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції
правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, 198,
200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Жовтневої
міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького
окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року у справі №
2-а-14008/08 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного
адміністративного суду від 06 лютого 2009 року у справі № 2-а-14008/08 залишити
без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за
наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути
оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після
набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі
складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня
складення в повному обсязі - 22 травня 2009 року.
Головуючий
Судді
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2009 |
Оприлюднено | 04.06.2009 |
Номер документу | 3750009 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Старосуд М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні