Постанова

від 05.03.2014 по справі 813/177/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2014 року № 813/177/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лейко-Журомської М.В. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом прокурора Золочівського району Львівської області в інтересах держави в особі Золочівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Золочівського району Львівської області звернувся в інтересах держави в особі Золочівського районного центру зайнятості до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 5 171,27 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітний, одержуючи допомогу, працював по трудовому договору та отримував дохід. За таких обставин відповідач не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати допомогу з безробіття, тому зазначені кошти підлягають стягненню в судовому порядку.

10 лютого 2014 року відкрито скорочене провадження у даній справі та відповідачу надано строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову, роз'яснено наслідки такого неподання.

Оскільки відповідач повідомлений належним чином та з врахуванням того, що від нього не надходило заперечення проти позову, суд вважає за можливе, відповідно до частини 3 статті 183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що зайнятість це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно. Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.11.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного центру зайнятості в пошуках роботи та 13.11.2012 року йому надано статус безробітного на підставі власноручно підписаної заяви.

За час перебування на обліку ОСОБА_1 отримував у центрі зайнятості матеріальне забезпечення та соціальні послуги, зокрема йому було виплачено допомогу з безробіття.

Відповідно до абзацу 18 частини 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно з пунктом 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частина 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачає, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На виконання своїх повноважень, позивачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено Акт № 238 від 05.12.2013 року.

За результатами розслідування було встановлено, що ОСОБА_1, будучи зайнятою особою, а саме будучи з 13.05.2013 року до 08.11.2013 року працевлаштованим у ТзОВ «Люна», не міг підпадати під категорію безробітного, отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення.

Оскільки з 13.05.2013 року по 07.11.2013 року відповідачу здійснено нарахування та виплату допомоги з безробіття в сумі 5 171,27 грн., така допомога підлягає поверненню.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачу скеровувалось повідомлення № 1785/02 від 05.12.2013 року щодо відшкодування коштів у сумі 5 171,27 грн., проте такі кошти ним не повернуті.

Доказів вжиття заходів погашення заборгованості відповідачем суду не представлено, не надано доказів на спростування вимог.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 160-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (Львівська, область, Золочівський район, с. Солова; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Золочівського районного центру зайнятості (Львівська область, м. Золочів, вул.. Чайковського, 7; код ЄДРПОУ 20858854) кошти в сумі 5 171,27 грн. (п'ять тисяч сто сімдесят одну гривню 27 коп.).

Судові витрати з сторін не стягуються.

Постанова виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня одержання копії постанови апеляційної скарги, яка подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя М.В. Лейко-Журомська