Рішення

від 14.01.2014 по справі 266/1172/13-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 266/1172/13-ц

Провадженя№ 2/266/32/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

14.01.2014 м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Курбанової Н.М.

при секретарі - Жирковой М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Транс Інвест» про визнання недійсним пункту 4.1 контракту від 15.03.2012 року, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди , суд

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ТОВ «ТЕК «Транс Інвест» про визнання недійсним пункту 4.1 контракту від 15.03.2012 року, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 14 вересня 2011 року між ним і судновласником ТОВ «ТЕК «Транс- Інвест» був укладений контракт про прийняття його на роботу на судно «Куяльник» на посаду моториста - токаря 2 класу на строк шість місяців. Пунктом 4.1 даного контракту було оговорено розмір щомісячного заробітку, що дорівнює 800 доларів США або 6400,00 гривень за календарний місяць за курсом долара до гривні встановленим НБУ. До роботи на судні позивач приступив 15 вересня 2011 року і пропрацював без перерви на вказаній посаді до 06 серпня 2012 року. Але за весь цей період він отримав заробітну плату в сумі 800 доларів США лише у грудні 2011 року або 6 400 гривень за курсом долара до гривні встановленим НБУ. Сума боргу на день подачі позову складає 7 268 доларів США або 58144 гривні за курсом долара до гривні встановленим НБУ. У березні 2012 року на судно прибув представник компанії судновласника і повідомив, що на даний час не має грошей, щоб виплатити заборгованість по заробітній платі, запропонував укласти новий контракт, а при незгоді підписання даного контракт член екіпажу, який відмовився під підписання, буде списаний на берег без компенсації. Позивач був змушений, в надії хоч коли небудь отримати розрахунок, надати згоду на укладення нового контракту і продовжив працювати без отримання заробітної плати. 15 березня 2012 року він, під тиском представника судновласника, підписав контракт на роботу на судні ще на шість місяців плюс один місяць на розсуд компанії. В пункті 4.1 контракту було зазначено, що заробітна плата встановлюється в розмірі 1000,00 гривень за календарний місяць. Представник компанії пояснив, що йому і далі будуть нараховувати 800 доларів США щомісяця, а в контракті сума 1000грн. вказана для того, щоб не платити податки, до пенсійного фонду, тощо. Після закінчення строку дії контракту 06 серпня 2012 року відповідач не сплатив заборгованості по вказаному контракту. Вважає, що при підписанні контракту відповідач вів його в оману, відносно розміру заробітної плати. Тому просить визнати п.4.1 контракту від 15 березня 2012 року, між ним та відповідачем, відносно розміру заробітної плати - недійсним. Вважає, що за даним контрактом заробітна плата повинна становити не 1000,00 гривень щомісячно, а 800,00 доларів США, як в усній промові обіцяв представник компанії відповідача. Загальна сума заборгованості по першому контракту від 14 вересня 2011 року та по другому контракту від 15 березня 2012 року становить 58144 гривні. В зв'язку з існуючою заборгованістю та невиплатою розрахунку просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку починаючи з 06 серпня 2012 року і по день ухвалення рішення по справі у розмірі 51200,00 гривень. Його середня щомісячна заробітна плата була визначена контрактами та усними домовленостями в розмірі 800доларів США або 6 400 гривень за курсом долара до гривні встановленим НБУ. Звільнений з роботи він був 06 серпня 2012 року. В зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, він втратив нормальні життєві зв'язки з друзями і близькими, його сім'я на грунті відсутності коштів на утримання, розпалася, що призвело до його моральних страждань, розмір яких він оцінює в 50 000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 до відкритого судового засідання не з'явився, але надав заяву згідно якої позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача ТОВ «ТЕК «Транс Інвест», до відкритого судового засідання не з'явився за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, у звязку з чим суд, керуючись ч.4 статтею 169 Цивільного процесуального кодексу України, розглядає справу без його участі та на підставі статті 224 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності нез'явившегося представника відповідача ТОВ «ТЕК «Транс Інвест».

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за посвідченням моряка позивач є моряком закордонного плавання (а.с.8).

14 вересня 2011 року між компанією CAPITAL SUISSE INC. в особі директора Таранова П.О., який значиться «Судновласник» та ОСОБА_1, який значиться як «Робітник» було укладено контракт найма робітників плавскладу для роботи на судах судновласника CAPITAL SUISSE INC. Термін дії контракту 6 місяців плюс один на розсуд компанії, посада моторист - токар на судно «Куяльник», заробітна плата 800,00 доларів США за календарний місяць (а.с.4-6).

06 серпня 2012 року капітан ГЗС «Куяльник» видав довідку, що ОСОБА_1 працював на даному судні на посаді моториста-слюсаря з 15 вересня 2011 року по 06 серпня 2012 року, 10 місяців 21 день (а.с.11).

15 березня 2012 року між ТОВ «ТЕК «Транс Інвест» та ОСОБА_1 було укладено контракт про найм робітників плавскладу для роботи на судах судновласника ТОВ «ТЕК «Транс Інвест». Строк дії контракту 6 місяців, посада - моторист - електрик судна «Куяльник», заробітна плата 1000гривень за календарний місяць (а.с. 7-9).

Згідно ч.3 ст. 21 КЗпП України - контракт є особливою формою трудового договору і укладається він , коли його застосування відповідає законодавству.

Згідно п.7 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» - власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладання контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом.

Судом встановлено, що позивач 15 березня 2012 року підписав умови нового контракту з новим судновласником, відпрацював за даним контрактом 6 місяців,які були передбачені його умовами. Підтверджень того, що при укладанні нового контракту відповідач діяв протиправно,чи контракт був підписаний на якісь додаткових умовах позивач суду не надав. Контракт був підписаний без додаткових угод та заперечень з боку позивача, а тому суд вважає необґрунтованими вимоги позивача в частині визнання п.4.1 контракту від 15 березня 2012 року недійсним.

Згідно ст.116 КЗпП України передбачено, що при звільнені робітника виплата усіх сум, які йому передбачені від підприємства проводяться в день звільнення. Якщо робітник в день звільнення не працював,то вказані суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим робітником вимоги про розрахунок.

Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки,зазначені в ст..116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму ВС України №13 від 24.12.99р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» - установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні,що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи , організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,- наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заборгованість по заробітній платі існує, але підстав для стягнення заборгованості по контракту від 14 вересня 2011 року між позивачем та компанією CAPITAL SUISSE INC. у суду не має. До того ж відповідач ТОВ «ТЕК «Транс Інвест» не має відношення до даної заборгованості - судновласником була компанія CAPITAL SUISSE INC., позивач підписував контракт саме з даною компанією і був найманим робітником даної компанії. Тому суд враховує і стягує заборгованість по контракту від 15 березня 2012 року, з урахуванням того розміру заробітної плати , що вказана в контракті - 1000гривень.

До суду відповідачем не було надано розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, тому суд зробив розрахунок середнього заробітку при наявності тих даних, які містяться в матеріалах справи, враховуючи положення Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995року №100.Середній заробіток ОСОБА_1 за 1 день праці складає 33 гривні 33 копійки. День звільнення -06 серпня 2012року.

За період з 06 серпня 2012 року по 14 січня 2014 року, середній заробіток складає 17531,58 гривень і ця сума підлягає стягненню на користь позивача.

Заборгованість по контракту від 15 березня 2012 року за період праці на судні - з 15 березня 2012 року по 06 серпня 2012 року складає 4799,52 гривень.

Згідно ст.237-1 КЗпП України передбачено, що - відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди робітнику проводиться у випадку, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя .

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума моральної шкоди у розмірі 3000гривень. Затримка розрахунку при звільненні тривала та триває значний час, погашення заборгованості не проводилось, були порушені нормальні життєві устої.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 223гривень 31 копійок за задоволення позову майнового характеру.

Крім того, відповідно до п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подачу позовної заяви про стягнення моральної шкоди необхідно сплатити 1% від суми таких вимог, але не менш 0, 2 % мінімальної заробітної плати на відповідний рік, у зв'язку з тим, що позивачем такий збір при подачі позову сплачено не було, але позовні вимоги було задоволено, то такий судовий збір необхідно стягнути з відповідача, відповідно до вищенаведеної норми Закону у розмірі 229,40 гривень в доход держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 58-60, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 21,116, 117, 237-1 КЗпП України , суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Транс Інвест» про визнання недійсним пункту 4.1 контракту від 15.03.2012 року, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « Транспортно-експедиційна Компанія «Транс Інвест» (код ЄДРПОУ 37661384) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платні за період з 15 березня 2012 року по 14 січня 2014 року у розмірі 22331,10 гривень (двадцять дві тисячі триста тридцять одна гривня десять копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « Транспортно-експедиційна Компанія «Транс Інвест» (код ЄДРПОУ 37661384) на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 3000,00 гривень (три тисячі гривень нуль копійок).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « Транспортно-експедиційна Компанія «Транс Інвест» (код ЄДРПОУ 37661384) на користь держави судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру у розмірі 223,31 гривень та за подачу позовної заяви про стягнення моральної шкоди у розмірі 229,40 гривень, а всього 452,71 гривень (чотириста п'ятдесят дві гривні сімдесят одна копійка).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Курбанова Н. М.