Рішення

від 26.02.2014 по справі 916/3475/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р.Справа № 916/3475/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвої К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом малого приватного підприємства «Асва» до приватного підприємства «Південний експрес» про стягнення 31 268,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Асва» (далі по тексту - МПП «Асва») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства «Південний експрес» (далі по тексту - ПП «Південний експрес») про стягнення заборгованості в загальному розмірі 30 475,13 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 28 720,00 грн., пені в сумі 1 426,14 грн. та трьох відсотків річних в сумі 328,99 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів і послуг № 079 від 25.02.2013р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

Згідно із заявою від 13.02.2014р. позивачем було збільшено розмір заявлених позовних вимог до загальної суми 31 268,27 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 28 720,00 грн., пені в сумі 2 070,57 грн. та трьох відсотків річних в сумі 477,70 грн. Вказана редакція позовних вимог була прийнята до розгляду господарським судом.

Крім того, відповідно до заяви від 24.02.2014р. позивач просив суд розглядати справу за відсутності його повноважного представника.

Представник відповідача жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження ПП «Південний експрес" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт Комінтернівське, вул. Шкільна, 17, були повернуті суду через вибуття адресата, у зв'язку з чим, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ПП «Південний експрес» не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.02.2013р. між МПП «Асва» (Підприємство) та ПП «Південний експрес» (Замовник) було укладено договір купівлі-продажу товарів і послуг № 079, у відповідності до п. 1.1 якого Підприємство зобов'язується передати у власність Замовника, а Замовник зобов'язується оплатити товар (автомобільні шини/диски, далі за текстом - товар) у кількості в асортименті відповідно до замовлень, рахунків-фактур та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 4.4, 4.8 договору купівлі-продажу товарів і послуг № 079 від 25.02.2013р. датою поставки товарів вважається дата, зазначена у видатковій накладній на товар. Факт отримання товарів Замовником підтверджується видатковою накладною, яка оформлюється відповідно до вимог чинного законодавства України і засвідчується підписами та печатками сторін (у разі їх наявності).

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу товарів і послуг № 079 від 25.02.2013р. позивачем було передано у власність ПП «Південний експрес» товар на загальну суму 114 740,00 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № А1-0000485 від 25.02.2013р., № А2-0000481 від 18.04.2013р., № А2-0000768 від 10.06.2013р., № А2-0000840 від 27.06.2013р., № А1-0002538 від 29.07.2013р., № А2-0000953 від 08.08.2013р., № А2-0000954 від 08.08.2013р., № А2-0000955 від 08.08.2013р., № А2-0000966 від 09.08.2013р., які підписані представниками сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Згідно з п.п. 3.5, 4.1 договору купівлі-продажу товарів і послуг № 079 від 25.02.2013р. оплата товарів здійснюється Замовником за визначеною у рахунку-фактурі ціною та протягом 7 (семи) днів з дня поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підприємства.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За твердженнями позивача, які не були спростовані в установленому порядку, відповідачем було здійснено лише часткову оплату вартості товару, придбаного у позивача протягом спірного періоду, що є порушенням покладених на відповідача умовами договору купівлі-продажу товарів і послуг № 079 від 25.02.2013р. грошових зобов'язань, в результаті чого станом на момент вирішення даного спору у ПП «Південний експрес» утворилась прострочена заборгованість перед МПП «Асва» в сумі 28 720,00 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог МПП «Асва» в частині стягнення з ПП «Південний експрес» заборгованості за придбаний товар в сумі 28 720,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару, МПП «Асва» з посиланням на положення ст. 625 ЦК України було здійснено розрахунок трьох відсотків річних в сумі 477,70 грн., що є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Перевіривши здійснені позивачем розрахунок суми трьох відсотків річних, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ПП «Південний Експрес» трьох відсотків річних в сумі 477,70 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 6.3 договору купівлі-продажу товарів і послуг № 079 від 25.02.2013р. передбачено, що за прострочення здійснення розрахунку за товари або послуги Замовник зобов'язаний на вимогу Підприємства виплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, за кожен день такого прострочення.

З посиланням на п. 6.3 договору купівлі-продажу товарів і послуг № 079 від 25.02.2013р. позивачем було нараховано ПП «Південний експрес» до сплати пеню в сумі 2 070,57 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань. Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки пені, господарський суд визнає їх правильними та обґрунтованими, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із відповідача пені в сумі 2 070,57 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ПП «Південний експрес» перед МПП «Асва» в загальній сумі 31 268,27 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 28 720,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 477,70 грн. та пені в сумі 2 070,57 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із ПП «Південний експрес» на користь МПП «Асва» суми основного боргу в розмірі 28 720,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 477,70 грн. та пені в сумі 2 070,57 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, господарський суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 (з наступними змінами та доповненнями) наголошено наступне. Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Таким чином, до складу судових витрат по даній справі, перш за все, відносяться витрати зі сплати судового збору, понесені МПП «Асва» при пред'явленні даного позову. Також, на думку суду, до складу судових витрат по даній справі слід віднести витрати МПП «Асва» на відрядження свого представника до міста Одеси для участі в судовому засіданні, яке відбулось 05.02.2014р. та явка до якого була визнана судом обов'язковою, в загальній сумі 384,43 грн., факт понесення яких підтверджений копіями залізничних квитків.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача.

Таким чином, судові витрати, які складаються з: понесених позивачем витрат зі сплати судового збору за пред'явлення даного позову в сумі 1 720,50 грн. та витрат МПП «Асва» на відрядження свого представника для участі в судовому засіданні в сумі 384,43 грн. відповідно до положень ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на ПП «Південний експрес» у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Південний експрес» /67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт Комінтернівське, вул. Шкільна, 17, код ЄДРПОУ 35845720/ на користь малого приватного підприємства «Асва» /02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 6, код ЄДРПОУ 16399501/ суму основного боргу в розмірі 28 720 грн. 00 коп. /двадцять вісім тисяч сімсот двадцять грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 477 грн. 70 коп. /чотириста сімдесят сім грн. 70 коп./, пеню в сумі 2 070 грн. 57 коп. /дві тисячі сімдесят грн. 57 коп./, судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. /одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп./, витрати на відрядження представника в сумі 384 грн. 43 коп. /триста вісімдесят чотири грн. 43 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 03.03.2014р.

Суддя С.П. Желєзна