Постанова

від 06.03.2014 по справі 810/1487/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року 810/1487/14

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончевій О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненка С.С. (за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області Товариства з обмеженою відповідальністю «Регшляхбуд-08» підтвердження обґрунтованості арешту, - В С Т А Н О В И В:

4 березня 2014 року о 14 годині 10 хвилин до Київського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регшляхбуд-08» (далі по тексту - відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Регшляхбуд-08».

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що внаслідок недопуску відповідачем податкового керуючого до перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, першим заступником начальника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на виконання вимог пунктів 94.2.6 та 94.6 статті 96 Податкового кодексу України прийнято рішення від 4 березня 2014 року (час прийняття - 11 год. 00 хв.) про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Зважаючи на приписи пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, відповідно до яких обґрунтованість накладення адміністративного арешту за рішенням керівника (заступника) контролюючого органу має бути перевірена судом протягом 96 годин, позивач звернувся до суду з даним поданням.

У судовому засіданні, призначеному на 6 березня 2014 року, представник позивача підтримав викладені у поданні вимоги та просив суд визнати адміністративний арешт майна відповідача обґрунтованим.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений телеграмою (а.с. 59).

За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд подання за відсутності представника відповідача повідомленого належним чином.

Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши подання податкового органу, дослідивши інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17 січня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Регшляхбуд-08» зареєстроване як юридична особа (а.с. 9-11).

Як встановлено судом, за відповідачем рахується несплачене узгоджене грошове зобов`язання у таких сумах і з таких підстав:

Відповідно до декларації з податку на додану вартість №9013384194 від 30.03.2012 на суму 1942,00 грн.,№9034930191 від 19.06.2012 на суму 52823,00 грн.; №9034934606 від 19.06.2012 на суму 62 561,00 грн.; №9034934801 від 19.06.2012 на суму 53 068,00 грн.; №9034932974 від 19.06.2012 на суму 67 127,00 грн.; №9041349851 від 18.07.2012 на суму 280423,00 грн. (а.с. 36-53).

У зв`язку з тим, що відповідачем не було сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання у строки, визначені пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 та пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога № 603 від 19 квітня 2012 р. на суму 1537,82 грн. та прийнято рішення від 27 липня 2012 року №25/19-043 про опис майна відповідача у податкову заставу (а.с. 33).

Вказану вимогу було скеровано на адресу відповідача, та відповідно до розписки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення вручено уповноваженому представнику ТОВ «Регшляхбуд-08» 7 червня 2012 року. (а.с. 35)

Відомості про арешт на майно відповідача згідно акту опису №25/24-043 (а.с. 32) було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, про що свідчить Витяг ХР №662505 (а.с. 34)

Постановою Київського окружного суду від 16 жовтня 2012 року №4554/12/1070 стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регшляхбуд-08» податковий борг у розмірі 531673,46 грн. Зазначена постанова підлягала до негайного виконання. (а.с. 30). 10 грудня 2012 року на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду відкрите виконавче провадження №35612146. (а.с. 29)

Враховуючи, що заходи вжиті заявником та Державною виконавчою службою не призвели до повного погашення заборгованості за узгодженим грошовим зобов'язанням, податковим керуючим було вирішено здійснити перевірку стану збереження майна платників податку.

Так, 25 лютого 2014 року керівником Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийняте Повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі №5 (а.с. 12).

3 березня 2014 року податковим керуючим у супроводі начальника відділу погашення податкового боргу та СДІ відділу погашення податкового боргу здійснено виїзд до ТОВ «Регшляхбуд-08» за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Пушкіна, буд 27-а з метою інвентаризації описаного майна.

Посадовими особами ТОВ «Регшляхбуд-08» у доступі до проведення перевірки було відмовлено, факт відмови зафіксовано податковим органом в акті від 3 березня 2014 року №1 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим (а.с. 7). Відповідач відмовився підписувати акт, про що заявником здійснено запис у додатку до акту (а.с. 8).

Зважаючи на наведені вище обставини, 4 березня 2014 року першим заступником начальника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі приписів підпункту 94.2.6 пункту 94.2, абзацу 3 пункту 94.5 та пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України застосовано умовний адміністративний арешт майна відповідача, про що прийнято рішення від 4 березня 2014 року (а.с. 15), та подано до суду дане подання з метою підтвердження судом обґрунтованості його застосування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Так, функції контролюючих органів визначені статтею 191 Податкового кодексу України, серед яких: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків, зборів, платежів; здійснення погашення податкового боргу; звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.

У свою чергу, платники податків в силу приписів підпунктів 16.1.4 та 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, та не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнаються податковим боргом платника податків.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

При цьому, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу виникає право податкової застави (підпункт 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України).

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до абзацу 3 пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Повноваження зі здійснення опису майна платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу в силу приписів пункту 91.3 статті 91 цього Кодексу покладено на податкового керуючого.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (абзаци 1 та 4 пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 91.1 статті 91 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

У силу положень пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі регламентується Положенням про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7 грудня 2012 року №1298, зареєстрованим Міністерстві юстиції України27 грудня 2012 р. за № 2202/22514 (далі - Положення).

Пунктом 1.3 Положення встановлено, що метою проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.

Перевірка стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, може проводитись шляхом візуального контролю наявності у такого платника майна і стану його збереження, а також шляхом документального підтвердження (перевірка відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку та іншої інформації) наявності такого майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки (пункт 2.8 Положення).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.5 Положення право на проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, надано органам державної податкової служби України в особі податкового керуючого. Для проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

Пунктом 2.6 Положення встановлено, що підставою для оформлення вказаного повідомлення, відповідно до пункту 2.6 Положення, є погоджене керівником (заступником керівника) за місцем обліку платника податків подання податкового керуючого, в якому зазначається обґрунтування необхідності проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 3.1 та 3.2 Положення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, податковий керуючий попередньо повідомляє такого платника податків.

Безпосередньо при проведенні перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, податковий керуючий пред'являє платнику податків такі документи: службове посвідчення працівника органу державної податкової служби; копію наказу органу державної податкової служби про призначення податковим керуючим такого платника податків; повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, підписане керівником органу державної податкової служби та зареєстроване у такому органі державної податкової служби.

Відповідно до пункту 3.3 вказані документи є достатніми для проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, і оформлення додаткових документів не є необхідним.

Пунктом 3.8. передбачено, що у разі недотримання податковим керуючим вимог, передбачених цим Положенням, платник податків може не допустити податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, а також повідомити про факт порушення керівника відповідного органу державної податкової служби або оскаржити дії податкового керуючого відповідно до чинного законодавства.

З аналізу вищезазначеного, вбачається, що перевірка стану збереження майна здійснюється з метою встановлення фактичної наявності у платника майна, що перебуває у податковій заставі. У той же час, така перевірка здійснюється за достатніх підстав вважати, що платник податків вчиняє дії щодо відчуження майна, або інших дій, що свідчать про недобросовісність платника податків. Такі обставини зазначаються в у поданні податкового керуючого.

Недотримання податковим керуючим при здійсненні перевірки умов визначених положенням наділяє суб'єкта господарювання правом не допустити перевіряючих до перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі.

Суд зазначає, що заявником не було завчасно повідомлено відповідача про проведення перевірки. Відмітка із написом «ознайомлений і отримав», на яку посилається заявник у якості доказу на підтвердження ознайомлення відповідача із повідомленням про проведення перевірки не може бути взятою до уваги, оскільки не містить дати і часу ознайомлення, посади та підпису уповноваженої особи ТОВ «Регшляхбуд-08» (а.с. 12).

Відповідно до підпункту 94.2.6. пункту 94.2. статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 94.5. статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

У силу положень пункту 94.6, 94.10 статті 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що у разі, якщо платник податків перешкоджає законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків, у тому числі шляхом недопуску податкового керуючого до складення акта опису майна, винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, є адміністративний арешт майна платника податків, обґрунтованість застосування якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд зазначає, що рішення про арешт майна є розпорядчим документом, що дій (заборони вчинення дій) щодо визначеного об'єкта - майна, яке має певні ознаки: приналежність, вартість, характеристики, місцезнаходження тощо. Відсутність ознак, які б вирізняли майно саме як об'єкт арешту, в рішенні унеможливлює можливість встановлення об'єкта арешту як такого, як і унеможливлює застосування статті 94 Податкового кодексу щодо неможливості арешту майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Разом з тим, досліджене судом рішення про застосування адміністративного арешту від 4 березня 2014 року (а.с.15) не містить переліку майна, найменування, вказівки на його вартість, місцезнаходження або інші характеристики, що дозволили б ідентифікувати таке майно у якості об'єкту арешту.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник, як суб'єкт владних повноважень, має право на звернення до суду лише в випадках та межах, встановлених законом. Дана норма процесуального закону виключає можливість виходу суду за межі вимог подання.

Із пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України слідує, що суд не приймає рішення про застосування адміністративного арешту, а лише підтверджує правильність такого адміністративного арешту майна та своїм рішенням легалізує рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту.

Зважаючи обставини встановлені в судовому засіданні, що свідчать про недопущення відповідачем заявника до проведення перевірки стану збереження майна платника податків, суд все ж не вбачає підстав для задоволення подання заявника про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, оскільки заявник в рішенні про застосування арешту майна не визначив, яке саме майно ТОВ «Регшляхбуд-08» підлягає арешту. Отже заявником не підтверджено і не обґрунтовано об'єкт арешту, що унеможливлює сам арешт.

За таких обставин, подання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 69-71, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Регшляхбуд-08» (код ЄДРПОУ 35519632), - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.