Рішення

від 10.02.2014 по справі 910/23579/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23579/13 10.02.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БРАМА ВК"

до приватного підприємства "АЛЬФА-ДІАНА"

про стягнення 71.400,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Бондаренко І.І. - за довіреністю від 03.01.2014 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАМА ВК" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до приватного підприємства "АЛЬФА-ДІАНА" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 71.400,00 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на підставі укладеного між сторонами даного спору договору від 10.08.2012 № ДК00127, поставив відповідачеві товар на суму 66.000,00 грн, який останній отримав, але оплатив його частково в сумі 15.000,00 грн у зв'язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилася основна заборгованість в сумі 51.000,00 грн. Крім того, з огляду на те, що відповідач порушив своє грошове зобов'язання за договором від 10.08.2012 № ДК00127, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 40 % від несплаченої суми, а саме в сумі 20.400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "БРАМА ВК" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/23579/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014, за клопотанням представника позивача, продовжено розгляду спору в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвали, винесені судом у даній справі, надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Відповідач свого повноважного представника у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.02.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "БРАМА ВК", як постачальником, (далі - позивач) та приватним підприємством "АЛЬФА-ДІАНА", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір від 10 серпня 2012 року № ДК00127 (далі - Договір).

У відповідності до п. 2.1 Договору позивач зобов'язаний передати відповідачеві товар, відповідно заявок останнього, а також документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із ним, а відповідач, у свою чергу, зобов'язується прийняти товар відповідно до видаткових накладних, а також сертифікати та інші документи до товару; підписати та повернути позивачеві екземпляр видаткової накладної щодо кожної поставки та оплатити товар згідно з розділом 4 Договору.

Ціна, кількість, асортимент товару визначається в національній валюті України та вказуються в накладних що визнаються специфікаціями та є невід'ємною частиною Договору (п. 3.1 Договору).

10 липня 2013 року сторони Договору уклали до нього Додаткову угоду № 1, у відповідності до якої останні продовжили строк дії Договору, а саме до 31.12.2013, а також п. 4.1 Договору виклали у такій редакції: «відповідач сплачує вартість товару протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки.

Як визначено сторонами у п. 9.3 Договору у випадку, якщо прострочення оплати перевищує 10 (десять) календарних днів, відповідач сплачує позивачеві штраф в розмірі 40 (сорок) відсотків від несплаченої суми, але не менше 500 (п'ятсот) гривень.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив відповідачеві товар на загальну суму 66.000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 01.08.2013 № 00Г/66212. Зазначену накладну з боку відповідача підписано його особою, яка згідно довіреності, оформленої у вигляді додатку до Договору, уповноважена на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей на підставі Договору і, водночас, підпис особи відповідача скріплено відбитком печатки останнього (засвідчені копії названих накладної та довіреності наявні у справі).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок прострочення відповідачем обов'язку за Договором, яке полягає в оплаті отриманого ним товару, відповідач у строк, закріплений у п. 4.1 Договору, оплату отриманого товару на користь позивач здійснив частково в сумі 15.000,00 грн, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 51.000,00 грн.

Крім того, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення правил здійснення ним господарської діяльності, позивачем заявлено позовну вимогу про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді штрафу в розмірі 40 % від суми заборгованості, а саме в сумі 20.400,00 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем перед позивачем заборгованості сторонами судового процесу до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором, підлягає задоволенню в повному обсязі, в сумі 51.000,00 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, оскільки відповідач порушив своє грошове зобов'язання за Договором, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 20.400,00 грн є правомірними, тому, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "АЛЬФА-ДІАНА" (01042, м. Київ, Печерський район, вул. Патриса Лумумби, буд. 19; ідентифікаційний код 24720420, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БРАМА ВК" (49044, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Чкалова, буд. 12, кімната 201; ідентифікаційний код 35203810, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 51.000,00 (п'ятдесят одна тисяча) грн 00 коп.; штраф в сумі 20.400,00 (двадцять тисяч чотириста) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17 лютого 2014 року.

Суддя С.В. Балац