Рішення

від 04.03.2014 по справі 913/355/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 березня 2014 року Справа № 913/355/14

Провадження № 30/913/355/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк Агроплюс», м. Ірпінь, смт. Ворзель Київської області

до відповідача Приватного підприємства «Антрацитагрорезерв», селище Дякове Антрацитівського району Луганської області

про стягнення 89 492 грн. 08 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: Сердюк Н.О., довіреність б/н від 16.12.2013;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк Агроплюс" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "Антрацитагрорезерв" про стягнення заборгованості у розмірі 89492 грн. 08 коп., а саме: основного боргу у розмірі 62870 грн. 49 коп., пені у розмірі 2667 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 615 грн. 47 коп., штрафу у розмірі 12574 грн. 09 коп., відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 10764 грн. 98 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати поставленого товару.

18.02.2014 та 04.03.2014 відповідач у судові засідання не з'являвся, явку повноважного та компетентного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Луганської області, які направлялися відповідачу за належною юридичною адресою: площа Леніна, село Дякове, Антрацитівський район, Луганська область, 94690, поверталися підприємством зв'язку з посиланням на відсутність адресату.

Відповідно до п. п. 3.9.1 п. 3.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2012 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

14 травня 2013 року між сторонами у цій справі був укладений договір поставки № ЛМ335 (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити і передати у власність покупця (відповідач у справі) насіння та/або засоби захисту рослин та/або міндобрива та/або мікродобрива (іменоване надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах визначених цим договором (п.п. 1.1 п. 1 договору).

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 договору асортимент, ціна, строк оплати, одиниця виміру, кількість, вартість партії товару визначається сторонами в Специфікації (ях) до даного договору або в видаткових накладних.

Згідно з п.п. 5.1 п. 5 договору покупець здійснює оплату за товар в українських гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно рахунку - фактури у порядку і строки, що визначені у Специфікації (ях), які є невід'ємною частиною цього договору. В разі поставки товару згідно видаткових накладних оплата товару здійснюється на умовах повної попередньої оплати згідно рахунку - фактури постачальника, але в будь - якому випадку не пізніше 10 (десяти) календарних днів після поставки товару. Оплата згідно рахунку - фактури дійсна в межах терміну визначеному в рахунку - фактурі. В разі не оплати відповідного рахунку - фактури у вищевказаний строк, рахунок-фактура анулюється і сторони погоджують інший асортимент, ціну, кількість тощо товару, при цьому, у постачальника не виникає жодного зобов'язання щодо поставки товару, зазначеного в анульованому рахунку-фактурі.

Підпунктом 5.8, 5.8.1, 5.8.2 пункту 5 договору в разі поставки товару до його повної оплати покупець зобов'язується сплатити відсотки за користування товарним кредитом у такому порядку: в період до кінцевого строку оплати вартості товару, зазначеної в відповідній Специфікації (ях) до договору відсотки за користування товарним кредитом не нараховуються, початком нарахування відсотків за користування товарним кредитом вважається: наступний день за днем кінцевої дати сплати вартості товару зазначеної в відповідній Специфікації (ях) до договору або наступний день за днем поставки неоплаченого покупцем товару (в разі поставки на умовах попередньої оплати).

Плата за користування товарного кредиту становить 0,1% від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен календарний день користування, починаючи з дати, визначеної в п. 5.8.2 до дня оплати товару в повному обсязі (п.п. 5.8.3 п. 5 договору).

За порушення строку оплати, який вказано в відповідній (их) Специфікації (ях) до договору та (або) п. 5.1, та (або) п. 5.3, та (або) п. 9.3 даного договору, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.п. 7.4 п. 7 договору).

Підпунктом 7.5 пункту 7 договору передбачено, що за порушення строку оплати, який вказано в відповідній (их) Специфікації (ях) до договору та (або) п. 5.1, та (або) п. 5.3, та (або) п. 9.3 даного договору більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує постачальникові штраф в розмірі 20% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Підпунктом 9.1 пункту 9 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині невиконання зобов'язань - до повного їх виконання. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, які залишилися невиконаними.

На виконання умов договору позивачем та відповідачем було оформлено Специфікації, що передбачали наступні умови розрахунку за поставлений товар.

Згідно з умовами оформленої специфікації від 13.05.2013 до договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату на наступних умовах: 30% - у розмірі 14 722,06 грн. у строк до 16.05.2013; 70% - у розмірі 34 351,47 грн. у строк до 01.10.2013.

Відповідно до умов зазначеної специфікації позивачем поставлено товар за видатковою накладною № 218 від 20 травня 2013 року на суму 19762 грн. 08 коп. та видатковою накладною № 185 від 15 травня 2013 року на суму 29311 грн. 45 коп. Відповідач за цією специфікацією здійснив оплату в розмірі 9 815,00 грн. Заборгованість відповідача за цією специфікацією становить 39258,53 грн.

Згідно з умовами оформленої специфікації від 27.05.2013 до договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату на наступних умовах: 30% - у розмірі 1 056,02 грн. у строк до 28.05.2013; 70% - у розмірі 2 464,06 грн. у строк до 01.10.2013.

Відповідно до умов зазначеної специфікації позивачем поставлено товар за видатковою накладною № 276 від 27 травня 2013 року на суму 3520 грн. 08 коп. Відповідач не здійснив жодної оплати за вказаною специфікацією. Заборгованість відповідача за цією специфікацією становить 3520,08 грн.

Згідно з умовами оформленої специфікації від 27.05.2013 до договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату на наступних умовах: 30% - у розмірі 5 331,46 грн. у строк до 28.05.2013; 70% - у розмірі 12 440,06 грн. у строк до 01.10.2013.

Відповідно до умов зазначеної специфікації позивачем поставлено товар за видатковою накладною № 277 від 27 травня 2013 року на суму 17771 грн. 52 коп. Відповідач за цією специфікацією здійснив оплату в розмірі 4260,00 грн. Заборгованість відповідача за цією специфікацією становить 13 511, 52 грн.

Згідно з умовами оформленої специфікації від 31.05.2013 до договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату на наступних умовах: 30% - у розмірі 912,10 грн. у строк до 31.05.2013; 70% - у розмірі 2 128,22 грн. у строк до 01.10.2013.

Відповідно до умов зазначеної специфікації позивачем поставлено товар за видатковою накладною № 313 від 31 травня 2013 року на суму 3040 грн. 32 коп. Відповідач за цією специфікацією здійснив оплату у розмірі 610,00 грн. Заборгованість відповідача за цією специфікацією становить 2430,32 грн.

Згідно з умовами оформленої специфікації від 11.07.2013 до договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату на наступних умовах: 30% - у розмірі 468,01 грн. у строк до 11.07.2013; 70% - у розмірі 1 092,01 грн. у строк до 01.10.2013.

Відповідно до умов зазначеної специфікації позивачем поставлено товар за видатковою накладною № 451 від 15 липня 2013 року на суму 1560 грн. 02 коп. Відповідач не здійснив жодної оплати за вказаною Специфікацією. Заборгованість відповідача за цією специфікацією становить 1560,02 грн.

Згідно з умовами оформленої специфікації від 27.08.2013 до договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату на наступних умовах: 30% - у розмірі 777,01 грн. у строк до 27.08.2013; 70% - у розмірі 1 813,01 грн. у строк до 01.11.2013.

Відповідно до умов зазначеної специфікації позивачем поставлено товар за видатковою накладною № 513 від 27 серпня 2013 року на суму 2590 грн. 02 коп. Відповідач не здійснив жодної оплати за вказаною специфікацією. Заборгованість відповідача за цією специфікацією становить 2590,02 грн.

Крім того, відповідно до умов специфікацій до договору від 13 травня 2013 року, від 27 травня 2013 року, від 11 липня 2013 року визначено, що умови, передбачені п. 5.8 договору не розповсюджуються на вказані специфікації, а за користування товарним кредитом покупець сплачує постачальнику 0,07% від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожний календарний день користування.

У відповідності до договору позивач поставив, а відповідач належним чином отримав товар на загальну суму 77555,49 грн. згідно наступних видаткових накладних: № 185 від 15.05.2013 на суму 29 311,45 грн.; № 218 від 20.05.2013 на суму 19 762,08 грн.; № 276 від 27.05.2013 на суму 3 520,08 грн.; № 277 від 27.05.2013 на суму 17 771,52 грн.; № 313 від 31.05.2013 на суму 3 040,32 грн.; № 451 від 15.07.2013 на суму 1560,02 грн.; № 513 від 27.08.2013 на суму 2590,02 грн.

Відповідно до виписок з банківських рахунків відповідачем було здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 14 685,00 грн., а саме: 20.05.2013 - оплата в розмірі 9 815,00 грн.; 30.05.2013 - оплата в розмірі 4 260,00 грн.; 05.06.2013 - оплата в розмірі 610,00 грн.

Таким чином, в порушення умов договору відповідач не оплатив в повному обсязі поставлений позивачем товар, заборгованість відповідача за договором поставки № ЛМ335 від 14.05.2013 складає 62870,49 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем договірних зобов'язань стосовно поставки товару на загальну суму 77555 грн. 49 коп., про що свідчать видаткові накладні № 185 від 15 травня 2013 року, № 218 від 20 травня 2013 року, № 276 від 27 травня 2013 року, № 277 від 27 травня 2013 року, № 313 від 31 травня 2013 року, № 451 від 15 липня 2013 року, № 513 від 27 серпня 2013 року (а. с. 22-28), які належним чином підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, що відповідачем не спростовано.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 14685 грн. 00 коп. згідно наданих позивачем банківських виписок (а. с. 41-44).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 62870 грн. 49 коп. Доказів погашення заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 62870 грн. 49 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач на підставі п. п. 7.4 п. 7 договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 2667 грн. 05 коп. за період з 02.10.2013 по 29.01.2014 згідно з розрахунком (а. с. 4).

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми пені у розмірі 2667 грн. 05 коп. за період з 02.10.2013 по 29.01.2014.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 615 грн. 47 коп. за період з 02.10.2013 по 29.01.2014 згідно з розрахунком (а. с. 5).

Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої суми.

Крім того, позивачем на підставі п. п. 7.5 п. 7 договору нараховано штраф у розмірі 20% від вартості несвоєчасно оплаченого товару у розмірі 12574 грн. 09 коп. за розрахунком (а. с. 5).

Перевіривши розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого до стягнення штрафу у розмірі 12574 грн. 09 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Пунктом 5 вказаної статті передбачено, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України), у тому числі процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п'ята статті 694 названого Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов'язань, ані штрафною санкцією. При цьому , пеню необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, що є платою саме за користування ними, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування товарним кредитом відповідно до частини п'ятої статті 694 ЦК України та стягуються незалежно від наявності вини боржника.

Позивачем на підставі п.п. 5.8.3 п. 5 договору та специфікацій нараховано відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 10764 грн. 98 коп. за наданим 04.03.2014 детальним розрахунком.

Перевіривши розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості у розмірі у розмірі 62870 грн. 49 коп., пеню у розмірі 2667 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 615 грн. 47 коп., штраф у розмірі 12574 грн. 09 коп., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 10764 грн. 98 коп.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Антрацитагрорезерв», 94690, Луганська область, Антрацитівський район, село Дякове, площа Леніна, буд. 14, код 34720153, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк Агроплюс», 08296, Київська область, місто Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Окружна, буд. 11, код 37508617, заборгованість у розмірі 62870 грн. 49 коп., пеню у розмірі 2667 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 615 грн. 47 коп., штраф у розмірі 12574 грн. 09 коп., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 10764 грн. 98 коп., судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 07.03.2014

Суддя І.П. Голенко