Вирок

від 07.03.2014 по справі 199/1233/14-к

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/1233/14-к

(1-кп/199/84/14)

ВИРОК

іменем України

26 лютого 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

за участі обвинуваченого ОСОБА_4 ,

за участі представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 42014041630000005 відносно обвинуваченого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, уродженця Черкаської області, Чорнобаївського району, с. Старий Коврай, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , на утриманні неповнолітніх та непрацездатних не маючого, раніше притягався до кримінальної відповідальності:

06.09.2013 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 3631 , ч.1 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді штрафу в сумі 9000.00 гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 42014041630000005 відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.366 КК України

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений та представник потерпілого заявили клопотання про затвердження угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим, за якою, органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у тім, що він з 2003 року являючись директором ТОВ ВКФ «Альтаір» (код за ЕДРПОУ 32502123), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. газети Правда», 35, офіс 900 - 1. Основними видами діяльності підприємства за КВЕД - 2010: 49.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні матеріали, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. 21.11.2011 року ТОВ ВКФ «Альтаір» було отримано ліцензію № 588453 від Державної архітектурно - будівельної інспекції України, інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області, згідно додатку до ліцензії - перелік робіт провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури вказане підприємство має право виконувати будівельні та монтажні роботи, зведення несучих та огороджувальних конструкцій будівель та споруд, фундаментів, роботи опорядження конструкцій та устаткування, улаштування покрівель, інжинірингові роботи, бути генеральним підрядником у будівництві. В службові обов`язки ОСОБА_6 як директора підприємства входить ведення адміністративно - розпорядчої діяльності, підписання різного характеру договорів, відкриття поточних та вкладних рахунків в банках тощо. Приблизно в січні 2013 року ОСОБА_6 в особі директора ТОВ ЖФ «Альтаір» було підписано ряд договорів підряду на виконання ремонтно - будівельних робіт з КЗ «Дніпропетровській центр первинної медико -санітарної допомоги № 8», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Софії Ковалевської, 53а. Предметами вищевказаних договорів підряду виступали ремонтні роботи в середині приміщення лікарні, а саме капітальний ремонт коридору 2-го поверху, реєстратури та вхідної групи будівлі КЗ «ДЦПМСД № 8», загальна сума договору є динамічною і складає 836 451, 00 гривень, в тому числі ПДВ 139 408, 50 гривень. Приблизно наприкінці літа 2013 року робітники ТОВ ВКФ «Альтаїр» приступили до виконання ремонтно - будівельних робіт ганку вказаної лікарні. В ці роботи входило: облицювання стелі на готовому каркасі декоративним пластиком, підшивка карнизу, облицювальні роботи, демонтаж асфальтобетонного покриття підлоги, демонтаж каркасів для акустичних конструкції стелі, монтування металоконструкцій, монтаж металевого огородження, огородження сходових проймів, фарбування металоконструкції масляними составами. Вартість вказаних робіт з будівельними матеріалами склала 121 825 гривень. Вищевказані ремонтні роботи фактично було завершено 24.01.2014 - 25.01.2014 року, а відповідні акти прийому виконаних будівельних робіт форми КБ - 2в, а саме Акт № 8 за листопад 2013 року на суму 47 019 гривень та Акт № 7 за вересень 2013 року на суму 74 806 гривень були підписані ОСОБА_7 раніше завершення будівельних робіт, а саме Акт № 8 було підписано 12.11.2013 року, Акт № 7 - 30.09.2013 року. Грошові кошти за виконані роботи за Актом № 7 у розмірі 74 806, 70 гривень від КЗ «ДЦПМСД №8» згідно платіжного доручення № u2776261 було отримано директором TOB ВКФ «Альтаір» ОСОБА_7 30.12.2013 року, за Актом № 8 було отримано згідно платіжного доручення № U2776317 грошові кошти у сумі 47 019, 72 гривень 30.12.2013 року. Таким чином, директор ТОВ ВКФ «Альтаір» ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, вніс до офіційних документів Акту № 7 від 30.09.2013 року та Акту № 8 від 21.11.2013 року форми КБ - 2в прийому виконаних робіт завідомо неправдиві відомості про виконання ремонтних робіт, які фактично не були виконані. Так, станом на 24.01.2014 року не виконано облаштування стелі ґанку сайдингом, не змонтовані перила на сходах ґанку та інші.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся, не оспорюючи фактичні обставини справи, підтвердив обставини про час і місце вчиненого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні учасники процесу просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, зокрема прокурор просив затвердити угоду та застосувати вимоги ст. 69 КК України тим самим не позбавляти ОСОБА_4 права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні прокурор надав укладену між обвинувачуваним та потерпілим угоду про визнання винуватості за ч. 1 ст. 366 КК України. За змістом цієї угоди, що відповідає приписам ст. 472 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за встановлених вище обставин відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого в обвинувальному акті, добровільно в повному обсязі відшкодував майновий збиток по кримінальному провадженню, та погодився на призначення покарання, узгодженого сторонами угоди, у виді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян із застосуванням вимог ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Суд не вбачає в угоді взятих на себе обвинуваченим зобов`язань, які він, очевидно, не мав би можливості виконати.

Сторонам угоди роз`яснено вимоги ст. 476 КПК України про наслідки невиконання укладеної ними угоди.

Сторони угоди, підтвердили свою обізнаність з обмеженнями в праві оскарження вироку внаслідок укладення цієї угоди та затвердження її судом, що передбачені ст.ст. 394, 424 КПК України. Як вбачається з угоди, її сторони на свій розсуд вільно розпорядилися лише своїми правами, що відповідає принципу диспозитивності за ч. 1 ст. 26 КПК України, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність порушень прав, свобод чи інтересів сторін кримінального провадження або інших третіх осіб, яких умови цієї угоди не стосуються.

Обвинувачений в судовому засіданні пояснив суду, що угоду він уклав добровільно без впливу будь-якої обставини, необумовленої в угоді. Стверджував, що скарги на органи досудового розслідування та прокурора під час кримінального провадження не подавав і нині таких не має. Відповідно, суд переконався у судовому засіданні в добровільності укладення угоди за відсутності, поза всяким розумним сумнівом, обґрунтованих підстав стверджувати про протилежне.

Добуті об`єктивні відомості про предмет злочину у своїй сукупності з відомостями про обстановку його виявлення прямо викривають ОСОБА_4 у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей

кваліфікуються за ч.1 ст.366 КК України, виключаючи будь-які сумніви в істинності та в добровільності його зізнання, яке відповідно до ст. 18 і ч. 2 ст.95 КПК України може бути покладене в основу його обвинувачення як вільне самовикриття.

Суд, оцінивши всі обставини справи, за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку про достатність належних і допустимих доказів для встановлення фактичних підстав для визнання винуватості ОСОБА_4 у скоєному.

Умисні дії ОСОБА_4 , що виразилися у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, правильно сторонами угоди кваліфіковані як злочин невеликої тяжкості за ч. 1 ст. 366 КК України, позов не заявлено, і щодо якого допускається укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 з`ясовано, що він своїми щирими показаннями активно сприяв проведенню кримінального провадження стосовно нього та швидкому розслідуванню всіх обставин вчиненого ним злочину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, що дає суду підстави для застосування вимог ст. 69 КК України в частині додаткового покарання.

Таким чином, при укладенні угоди та при узгодженні покарання враховано характер і тяжкість обвинувачення та інші обставини на загальних засадах призначення покарання за ст.ст. 1, 65 КК України, як того вимагає ст. 470 КПК України, чим визначається відповідність умов угоди інтересам суспільства, в тому числі, у невідворотності справедливого покарання та забезпечення швидшого судового провадження.

Суд, перевіривши законність угоди, за стійким внутрішнім переконанням вважає за можливе її затвердити з ухваленням цього вироку, оскільки в судовому засіданні не встановлені обставини, які би тому перешкоджали відповідно до ст. 474 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 474,475 КК України, суд

ПРИСУДИВ:

Угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим у кримінальному проваджені відносно ОСОБА_4 внесену в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42014041630000005 - задовольнити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.366 КК України та на підставі ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 4250.00 гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська, з підстав порушення порядку розгляду угоди і призначення неузгодженого покарання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяАмур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 -Почтовик