Рішення

від 24.02.2014 по справі 905/9140/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.2014 Справа № 905/9140/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - КРОКУС" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛАЙФ" м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 75000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача : Летучий В.П.- за довіреністю №б/н від 18.11.2013р.

від відповідача : Прощенко О.С. - за довіреністю №б/н від 10.02.2014р.

В судовому засіданні 24.02.2014р. було оголошено усну перерву на 24.02.2014р. о 13:40 год.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО - КРОКУС" м. Харків звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛАЙФ" м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 75000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору постачання товару №89 від 27.02.2012р., позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату, однак свої зобов'язання відповідач виконав не в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 75000,00 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України.

31.01.2014р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №442 від 29.01.2014р., в якому позовні вимоги визнає частково.

13.02.2014р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №577 від 11.02.2014р., в якому зазначає, що в процесі розгляду справи відповідач оплатив заборгованість у розмірі 20000,00 грн.

24.02.2014р. представник позивача через канцелярію суду надав пояснення, в яких зазначив, що в процесі розгляду справи відповідачем частково оплачено заборгованість у розмірі 20000,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти стягнення заборгованості, але вимоги щодо стягнення адвокатських послуг просив суд задовольнити частково.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

27.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІДЛАЙФ" м. Донецьк (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО - КРОКУС" м. Харків (Продавець), укладено договір постачання №89.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник зобов'язується передавати у власність покупцю сировину для виробництва комбікорму (зернові) в кількості у відповідності до підписаних специфікацій, які є невід'ємною частиною чинного договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 Договору, загальна вартість договору приблизно складає: 5000000,00 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що строк постачання товару зазначається сторонами у підписаних специфікаціях.

Відповідно до п. 2.4 Договору, постачання товару повинно супроводжуватися наступними товаросупроводжувальними документами: видаткова накладна на партію товару; податкова накладна; рахунок - фактура; товарно - транспортна накладна.

Згідно з п. 2.6 Договору, датою постачання товару вважається дата зазначена у товарній накладній.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата постачаємого постачальником товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника зазначений у чинному договорі на підставі отриманих від постачальника рахунків та на умовах зазначених у підписаних специфікаціях.

Відповідно до п. 4.2 Договору, ціна за одиницю товару, який постачається постачальником в рамках цього договору, узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару та зазначається у підписаних сторонами специфікаціях.

Згідно п. 8.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013р., або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Специфікацією №15 від 07.03.2013р. до договору постачання товару №89 від 27.02.2012р., сторони визначили порядок та строки оплати товару: перерахування 100% вартості кожної поставленої постачальником партії товару на поточний рахунок постачальника у строк, що не перевищує двадцять робочих днів з дати постачання відповідної партії товару.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Договор №89 від 27.02.2012р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору постачання товару №89 від 27.02.2012р., на підставі видаткових накладних: №15/03-3 від 15.03.2013р. на суму 54640,00 грн.; №15/03-1 від 15.03.2013р. на суму 54320,00 грн.; №14/03 від 14.03.2013р. на суму 55920,00 грн.; №11/03 від 11.03.2013р. на суму 50600,00 грн., позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 215480,00 грн. (а.с. 10, 11)

Відповідачем було частково оплачено заборгованість у розмірі 140480,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. (а.с. 12-25)

В процесі розгляду даної справи, відповідач частково оплатив заборгованість у розмірі 20000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. (а.с. 72-81)

Пунктом 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем оплачений частково основний борг у розмірі 20000,00 грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Таким чином, сума невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем складає 55000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути с відповідача витрати по сплаті за послуги адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Таким чином, витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.06.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО - КРОКУС" м. Харків, в особі директора Лук'янова В.Н.., діючого на підставі статуту (Клієнт) та адвокатом Летючим В.П., діючим на підставі свідоцтва (Адвокат), укладено договір про надання правової допомоги №38аю-13.

Відповідно умов договору, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсягах та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 4.1 Договору, гонорар адвоката за даним договором складає 10000,00 грн.

Здійснення витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО - КРОКУС" м. Харків підтверджується видатковим касовим ордером від 12.09.2013р. на суму 8500,00 грн. та платіжним дорученням №10261 від 12.09.2013р. на суму 1500,00 грн. (а.с. 30, 31)

Виходячи з правової позиції Вищого господарського суду України, сформульованої в п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р., вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, та те, що характер розглядуваного спору не представляє істотної складності, суд дійшов висновку, про часткове стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті за послуги адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження по справі № 905/9140/13 в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 20000,00 грн.

В частині стягнення заборгованості у розмірі 55000,00 грн. позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛАЙФ" (83001, м. Донецьк, майдан Конституції, б. 1, ЄДРПОУ 35710888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - КРОКУС" (61001, м. Харків, вул. Польова, б. 67, ЄДРПОУ 37459942) заборгованість у розмірі 55000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., витрати по сплаті за послуги адвоката розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 03.03.2014 року.

Надруковано 5 примірників:

1-до справи;

2-позивачу;

2-відповідачу