Рішення

від 03.03.2014 по справі 902/35/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 березня 2014 р.

Справа № 902/35/14

за позовом : Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) ( Русанівський б-р.,8, м. Київ, 02154)

до : Приватного підприємства "Вінницька Паляниця" (Приватне підприємство "ОНУР") ( вул. Тарногродського,40, м. Вінниця)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ).

про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування на суму 9566,93 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

позивача : Гриченко Т.Л.,

відповідача : не з'явився,

третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов моторним (транспортним) страховим бюро України (МТСБУ) до приватного підприємства "Вінницька Паляниця" (Приватне підприємство "ОНУР") про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування на суму 9566,93 грн.

Ухвалою суду від 10.01.2014 року порушено провадження у справі за № 902/35/14 з призначенням судового засідання на 28.01.2014 року та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 28.01.2014 року відкладено розгляд справи на 18.02.2014 року, з причин викладених в даній ухвалі.

Ухвалою суду від 18.02.2014 року розгляд справи було відкладено на 03.03.2014 року, з об'єктивних підстав.

В судове засідання 03.03.2014 року прибув представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача не з'явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про свідчить поштове повідомлення наявне в матеріалах справи.

Представник третьої особи не з'явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про свідчить поштове повідомлення наявне в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 вересня 2010 року водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz 407». д.н.з. НОМЕР_1 рухався по вул. 50-років Перемоги в м. Вінниці, об'їжджаючи перешкоду не витримав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2, чим спричинив пошкодження транспортного засобу, який належить ОСОБА_2.

Автомобіль марки «Mercedes-Benz 407». д.н.з. НОМЕР_1 належить приватному підприємстві «ОНУР» ( ПП Вінницька паляниця»), на підставі договору оренди автотранспортного засобу від 03.11.2009 року. Відповідно до п.1.1. даного договору Орендодавець передає, а орендар приймає за плату на встановлений цим договором термін в користування наступне майно: автотранспортний засіб: назва. Тип ТЗ; марка модель: «Mercedes-Benz 407»; рік випуску 1986; двигун, кузов, рама, коляска,: шасі ( кузов, рама) НОМЕР_3; реєстраційний номер НОМЕР_1; свідоцтво про реєстрацію: НОМЕР_4, видане Вінницьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України 3.11.2004 року. Відповідно до п.4.1. договору термін оренди складає 3(три) роки, тобто до третього листопада дві тисячі дванадцятого року ( а.с. 31-32).

На дату скоєння дорожньої пригоди водій ОСОБА_1 являвся працівником ПП «ОНУР, що підтверджується наказом № 6-к від 06.09.2010 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду водія до ПП «ОНУР», копія якого міститься в матеріалах справи ( а.с. 27).

Як видно з матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Разом з тим, відповідач теж не застрахував свою відповідальність.

При цьому, позивач в поясненнях та в позові зазначає, що до моторно (транспортного) страхового бюро України була надана копія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової дальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8773486 приватного підприємства «ОНУР» з терміном з 04.11.2009 року до 03.11.2010 року, який виданий ЗФ АСТ «Вексель» ( а.с. 13).

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідно до постанови Господарського суду м. Києва від 18.05.2010 року ЗФ АСТ «Вексель» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, копія постанови міститься в матеріалах справи ( а.с. 37-38). А тому, укладений договір страхування цивільно-правової відповідальності (поліс ВС/8773486) з ПП «ОНУР» припинив свою дію 18.05.2010 року.

Відповідно до п.6 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі визнання господарським судом страховика банкрутом відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладенні таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються, про що був направлений лист від 03.03.2011р. № 4865/3-2-05 і наданий строк до відшкодування заподіяної шкоди потерпілому у добровільному порядку ( а.с. 25).

Вина водія ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеного ДТП підтверджується постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2010р., копія якої міститься в матеріалах справи ( а.с 15).

Позивач зазначає, в результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль "Фольксваген»" з державним номерним знаком НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, що відображено в повідомленні про випадок від 13.09.2010 року ( а.с.26).

Відповідно до звіту № 10/130 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку, автомобіля марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 від 21 вересня 2010 року, складеного ПП «ОСОБА_3» - складає 11480,31 грн. ( а.с. 16-18).

Відповідно до довідки № 1 від 22.03.2011 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих , шкода по пошкодженому майну становить 9 566,93 грн.( а.с. 23).

Зазначена шкода в сумі 9566,93 грн. не була відшкодована потерпілій особі.

Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою № б/н від 14.03.2011 року, до якої було додано копію полісу обов'язкового рахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/ 7713177 з терміном дії - з 02.10.2009 р. до 01.10.2010 р. ( а.с. 11,13).

У зв'язку з настанням події, передбаченої п. 41.1 ст. 41 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІV Моторно (транспортне) страхове бюро України 28 березня 2011 р. здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 9566, 93 грн., що підтверджується копією наказу Моторно (транспортного) страхового бюро України № 733 від 25.03.2011 р., та копією платіжного доручення № 1260 від 25.03.2011 р. на суму 9566,93 грн. (а.с.24)

Моторно (транспортне) страхове бюро України листом № 8327/3-2-05 від 15.04.2011 року звернулось до ПП «ОНУР», про відшкодування в добровільному порядку витрати в сумі 9566,93 грн. ( а.с. 12). ПП «ОНУР» не здійснило відшкодування.

19.08.2012 року Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулась з претензією до приватного підприємства « Вінницька паляниця» ( ПП «ОНУП») про відшкодування витрат у добровільному порядку, та яка залишена без задоволення.

Тому, позивач на підставі до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІV, після проведення виплати ОСОБА_2 у Моторно (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до приватного підприємства «ОНУР», оскільки останній як уже зазначалось являється власником автомобіля марки «Mercedes-Benz 407». д.н.з. НОМЕР_1.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 25 закону України "Про страхування" №85/96 від 07.03.96 передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, а саме платіжне доручення № 1260 від 25.03.3011 року на суму 9566,93 грн., його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 9566,93 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з власника (відповідача) шкоди в порядку регресу в розмірі 9566,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб - автомобіль марки «Mercedes-Bens 407». д.н.з. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки «Фольксваген». д.н.з. НОМЕР_2 належить відповідачу.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст. 1188 ЦК України).

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника (ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодування особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки «Mercedes-Benz 407». д.н.з. НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що транспортний засіб - автомобіль марки «Mercedes-Benz 407». д.н.з. НОМЕР_1, належить на праві власності відповідачу

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобілем марки «Mercedes-Benz 407». д.н.з. НОМЕР_1, вимог Правил дорожнього руху України під час виконання своїх трудових обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу (претензії № б/н від 19.08.2013 року).

Проте відповідач відповіді на звернення не надав, суму завданої шкоди не відшкодував.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, розмір шкоди підтверджується матеріалами справи і не спростований відповідачем, а тому, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9566,93 грн. страхового відшкодування шкоди в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням витрат зі сплати судового збору на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Вінницька Паляниця" (Приватне підприємство "ОНУР") (вул. Тарногродського,40, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 30247853) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України ( Русанівський б-р.,8, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ 21647131) 9566,93 грн. шкоди в порядку регресу та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити учасникам процесу рекомендованими листами.

Повне рішення складено 07 березня 2014 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу ( вул. Тарногродського,40, м. Вінниця)

3- третій особі (АДРЕСА_1 ).