Рішення

від 03.03.2014 по справі 901/4234/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.2014 Справа № 901/4234/13

За позовом Сакської міжрайонної прокуратури Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Сакського міжрайонного управління водного господарства

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром - Уютне»

про стягнення 371396,41 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Яринкіна І.В., довіреність №131-11/18 від 14.02.2014, провідний юрисконсульт,

від відповідача - не з'явився,

від прокуратури - Шрамко К.В., прокурор відділу прокуратури м. Сімферополя, службове посвідчення №021462 від 23.10.2013.

СУТЬ СПОРУ: Сакська міжрайонна прокуратура Автономної Республіки Крим, діючи в інтересах держави в особі Сакського міжрайонного управління водного господарства, звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром - Уютне» суми заборгованості за договором №128 від 20.05.2012 у розмірі 337111,03 грн, пені у розмірі 10687,61 грн, штрафу у розмірі 23597,77 грн, а також судових витрат.

Позовні вимоги прокуратури обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з подачі дніпровської води №128 від 20.05.2013 щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг з подачі дніпровської води, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити суму основного боргу у розмір 337111,03 грн, пеню у розмірі 10687,61 грн, штраф у розмірі 23597,77 грн.

Відповідач явку представника у судове засідання, яке відбулось 03.03.2014, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.12.2013 за №17805195 (а. с. 35-37). Факт отримання відповідачем судової кореспонденції підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 41).

Відповідач відзиву або заперечень на позов суду не надав, однак неодноразово заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, зокрема, у зв'язку з необхідністю надання сторонам можливості попередньо погодити розмір, порядок і строки сплати заборгованості, оскільки між сторонами досягнуто домовленості про погашення заборгованості відповідачем у добровільному порядку та триває процес погодження проекту мирової угоди.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2014 продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2013 між Сакським міжрайонним управлінням водного господарства (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром - Уютне» (Замовник) було укладено договір №128 про надання послуг з подачі дніпровської води (а. с. 11), згідно до умов якого Постачальник бере на себе зобов'язання забезпечити подачу води з точок водовиділу на міжгосподарській меліоративній мережі у внутрішньогосподарську меліоративну мережу Замовника для поливу сільськогосподарських культур на умовах даного договору у разі відсутності заборгованості за послуги з подачі води та використаної електроенергії за попередні роки. Замовник зобов'язався здійснювати оплату вартості послуг з подачі отриманих обсягів води та використаної електроенергії на умовах цього договору.

Згідно п. 3.4 договору факт надання послуг підтверджується актом подачі-приймання об'ємів поданої води та звірки об'ємів використаної електроенергії на насосній станції №123, який складається Постачальником та надається Замовнику. Акти повинні бути підписані Замовником та по одному екземпляру повернені Постачальнику у п'ятиденний строк з моменту отримання. У разі не повернення актів, або заперечень за ними у вказаний строк, послуги вважаються виконаними, а об'єми за актами - узгодженими.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата вартості послуг з подачі води на полив земель, що зрошуються, здійснюється за договірною ціною подачі 1 куб. м води з 50% передоплатою за послуги з подачі води та 10% передоплатою за електроенергію на її подачу на поле.

Розрахунок за надані послуги за договором здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 4.3 договору).

Пунктом 4.4 договору встановлено, що підставою для розрахунку за фактично надані Замовнику об'єми води на полив земель, що зрошуються, є виставлений Постачальником рахунок на оплату за послуги з подачі води та використану електроенергію на її подачу, акт подачі-приймання об'ємів води, акт звірки об'ємів використаної електроенергії за насосною станцією №123, згідно діючого на період розрахунків тарифу за 1 кВт/час електроенергії, до встановленого НКРЕ порядку.

Договір набирає сили з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за умовами даного договору (розділ 8 договору).

Протоколом узгодження цін на комплекс робіт, пов'язаних з подачею води на полив (а. с. 12) сторонами встановлено вартість для планового водокористування 0,30 грн.

Сакське міжрайонне управління водного господарства на виконання умов договору №128 від 20.05.2013 у період з червня 2013 року по вересень 2013 року надавало Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром - Уютне» послуги з подачі води, що підтверджується наявними у матеріалах справи та підписаними обома сторонами актами подачі-приймання води на підставі щоденних записів у диспетчерському журналі. Об'єми використаної електроенергії підтверджуються актами звірки розрахунків за спожиту електроенергію (а. с. 13-15, 50).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем надано послуг та використано електроенергії з подачі води на поле всього на суму 839607,96 грн.

Згідно наявних у матеріалах справи банківських виписок (а. с. 75-80) у рахунок оплати наданих послуг з подачі води та використаної електроенергії відповідачем було перераховано позивачу лише 502496,93 грн.

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом майнових прав та законних інтересів позивача, прокуратура посилається на те, що у порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідачем не в повному обсязі оплачено вартість послуг з подачі води та використаної електроенергії, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 337111,03 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що між Сакським міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром - Уютне» виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір про надання послуг.

Відповідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Слід зазначити, що всі наявні у матеріалах справи акти подачі-приймання води та акти звірки розрахунків за спожиту електроенергію підписані обома сторонами без заперечень. Крім того у матеріалах справи наявне клопотання про відкладення розгляду справи від 20.01.2014 за вих. №20-01/1 (а. с. 58), в якому відповідач, зокрема, зазначає, що між сторонами у справі досягнуто домовленості про погашення заборгованості відповідачем у добровільному порядку, триває процес проведення звірки по розрахункам та погодження проекту мирової угоди. Тобто, фактично відповідач не заперечує проти існування за ним заборгованості, її розмір він також не спростовує.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем свої зобов'язання за договором №128 від 20.05.2013 виконані належним чином, однак відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг з подачі води та оплати використаної електроенергії у порушення умов договору не виконав, у зв'язку із чим за ним станом на час розгляду справи утворилась заборгованість у розмірі 337111,03 грн.

Відповідач на час розгляду справи у суді не представив доказів погашення існуючої за ним заборгованості, доводів позивача не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення 337111,03 грн заборгованості за договором надання послуг з подачі дніпровської води №128 від 20.05.2013 підлягають задоволенню.

Твердження відповідача щодо досягнення між сторонами домовленості про погашення заборгованості відповідачем у добровільному порядку та тривання на даний час процесу погодження проекту мирової угоди суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем не представлено суду жодних доказів у підтвердження зазначених обставин. Крім того у матеріалах справи містяться пояснення позивача, в яких він зазначає, що на адресу управління від відповідача не надходило будь-яких заяв відносно відстрочки або розстрочки суми заборгованості.

За період прострочки відповідачем виконання своїх зобов'язань за договором надання послуг з подачі дніпровської води №128 від 20.05.2013 (загалом з 11.09.2013 по 16.12.2013) прокурором відповідно до умов договору нарахована пеня у розмірі 10687,61 грн та штраф у розмірі 23597,77 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами частини 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статтями 1 та 3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.3 договору визначено, що розрахунок за надані послуги за договором здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним. За спливом вказаного строку Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки до повного погашення заборгованості, а за прострочку понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання щодо оплати наданих послуг з подачі води та використаної електроенергії, а відтак стягнення з відповідача пені та штрафу є обґрунтованими вимогами.

При цьому суд погоджується із здійсненим розрахунком штрафу, враховуючи його розмір та період нарахування, а тому задовольняє позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 23597,77 грн.

Разом з тим суд не погоджується з наданим прокурором розрахунком пені у розмірі 10687,61 грн.

Загальним періодом нарахування пені прокурором заявлено період з 11.09.2013 по 16.12.2013.

Слід зазначити, що заборгованість за актами подачі-приймання води та актами звірки розрахунків за спожиту електроенергію за червень та липень 2013 року станом на 21.08.2013 погашено відповідачем платежами у розмірі 73800,00 грн від 10.07.2013, 65728,05 грн від 11.07.2013, 80000,00 грн від 16.08.2013, 43000,00 грн від 19.08.2013, 139968,88 грн від 21.08.2013.

Таким чином, на початок заявленого позивачем періоду для нарахування пені, заборгованість за актами подачі-приймання води та актами звірки розрахунків за спожиту електроенергію за червень та липень 2013 року була погашена відповідачем.

Розрахунок пені здійснено судом за актами подачі-приймання води та актами звірки розрахунків за спожиту електроенергію за червень - вересень 2013 року за заявлений позивачем період заборгованості з 11.09.2013 по 16.12.2013 з урахуванням пункту 4.3 договору, часткової оплати та зміни облікової ставки Національного банку України, виглядає наступним чином:

за актом подачі-приймання води та актом звірки розрахунків за спожиту електроенергію за серпень 2013 року на суму 359077,84 (17.09.2013 оплачено 100000,00 грн)

з 11.09.2013 по 16.09.2013

359077,84 х 2 х 6,5 / 365 / 100 х 6 = 767,34,

з 17.09.2013 по 16.12.2013

259077,84 х 2 х 6,5 / 365 / 100 х 91 = 8396,96;

за актом подачі-приймання води та актом звірки розрахунків за спожиту електроенергію за вересень 2013 року на суму 78033,19 грн

з 11.10.2013 по 16.12.2013

78033,19 х 2 х 6,5 / 365 / 100 х 67 = 1862,11.

Всього за підрахунком суду пеня складає 11026,41 грн.

З наведеного розрахунку вбачається що розмір пені (11026,41 грн), який розраховано судом, перевищує розмір пені, заявлений прокурором до стягнення, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Сакського міжрайонного управління водного господарства про стягнення пені в межах розміру заявлених позовних вимог - у розмірі 10687,61 грн.

З урахуванням викладеного позовні вимоги Сакської міжрайонної прокуратури Автономної Республіки Крим заявлені в інтересах держави в особі Сакського міжрайонного управління водного господарства підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується виходячи з 2-х відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Загальна ціна позову Сакської міжрайонної прокуратури Автономної Республіки Крим, заявленого в інтересах держави в особі Сакського міжрайонного управління водного господарства, складає 371396,41 грн.

Таким чином, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача у дохід Державного бюджету складає 7427,93 грн (371396,41 х 2 / 100 = 7427,93).

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 03.03.2014.

Повне рішення складено 06.03.2014.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром - Уютне» (96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Євпаторійська, 8, код ЄДРПОУ 36111910) на користь Сакського міжрайонного управління водного господарства (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Промишленна, 11-А, код ЄДРПОУ 01039576) суму основної заборгованості у розмірі 337111,03 грн, пеню у розмірі 10687,61 грн, штраф у розмірі 23597,77 грн та 7427,93 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна