АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/651/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 45 Коваль А. Б. Доповідач в апеляційній інстанції Бородійчук В. Г. РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчук В. Г. суддів Подорога В. М. , Демченко В. А. при секретарі Волвенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника дочірнього підприємства «Харвіст-Умань» - Вахмякова Олександра Сергійовича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7, діючого в інтересах ОСОБА_8 до дочірнього підприємства «Харвіст-Умань» про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації договору та відшкодування збитків.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника ДП «Харвіст-Умань», колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
03 червня 2013 року ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ДП «Харвіст-Умань» про витребування у відповідача земельної ділянки площею 2,9115 га, розташованої в адміністративних межах Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка їй належить згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації договору оренди вказаної земельної ділянки № 13 від 11 листопада 2006 року укладеного між нею та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що в червні 2012 року, відповідно до даних Управління Держкомзему в м. Умані та Уманському районі Черкаської області їй стало відомо, що за відповідним зверненням ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «ММК ім. Ілліча» - на даний час ДП «Харвіст-Умань» від 10 січня 2007 року за № 040779400193 в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» зареєстровано договір оренди земельної ділянки № 13 від 11 листопада 2006 року, укладеного між позивачкою та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «ММК ім. Ілліча» на земельну ділянку площею 2,9115 га в адміністративних межах Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області строком на 20 років, починаючи з дати його державної реєстрації, але ОСОБА_8 зазначає, що це не відповідає дійсності, оскільки цей договір спадкодавцем майна ОСОБА_9 не укладався і вона навіть не здогадувалася про його існування, а дізналася лише в червні 2012 року, у зв'язку з чим примірник договору був витребуваний та направлений на дослідження до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Відповідно до висновку № 1527-П, № 2476-ТЕД почеркознавчого та технічного дослідження документів - підпис у графі «орендодавець» в оригіналі договору оренди № 13 від 11 листопада 2006 року, укладеного між ОСОБА_9 та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «ММК ім. Ілліча» зареєстрованого 10 січня 2007 року виконано не ОСОБА_9, а іншою особою.
Також, договір вважається неукладеним, оскільки відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» згаданий договір не є укладеним і відповідно не може бути зареєстрований, в зв'язку з необхідністю наявності невід'ємної частини договору, а саме: плану або схеми земельної ділянки, кадастрового плану земельної ділянки, акту визначення меж в натурі, проекту відведення земельної ділянки. Вказані документи відсутні і до договору долучені не були.
Оскільки, договір оренди земельної ділянки № 13 від 11 листопада 2006 року, зареєстрований за відповідним зверненням ДП «Ілліч-Агро Умань» від 10 січня 2007 року за № 040779400193 є неукладеним, тому позивач просив витребувати майно ОСОБА_8 з чужого незаконного володіння та скасувати його державну реєстрацію. Також просив стягнути з відповідача завдані збитки у вигляді витрат на проведення експертного почеркознавчого дослідження в сумі 735,60 грн. та витрати затрачені ним на сплату судового збору за подачу позовної заяві в розмірі 992,26 грн..
23 вересня 2013 року представник ОСОБА_8 - ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою (а.с. 53) про збільшення позовних вимог в якій просив збільшити заявлені позивачем ОСОБА_8 позовні вимоги, а саме визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 13 від 11 листопада 2006 року, укладеного між ОСОБА_9 та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «ММК ім. Ілліча» (ДП «Харвіст-Умань») на земельну ділянку площею 2,9115 га (рілля), кадастровий номер 7124385300:02:000:0422 в адміністративних межах Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області, зареєстрованого 10 січня 2007 року за № 040779400193 в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК».
24 жовтня 2013 року представник ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подав клопотання (а.с. 65-66), в якому просив подану ним заяву про збільшення розміру позовних вимог залишити без розгляду.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2013 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 13 від 11 листопада 2006 року укладений між ОСОБА_9 та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «ММК ім. Ілліча» (ДП «Харвіст-Умань») на земельну ділянку площею 2,9115 га (рілля), кадастровий номер 7124385300:02:000:0422 в адміністративних межах Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області, зареєстрованого 10 січня 2007 року за № 040779400193 в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК».
Витребувано з чужого незаконного володіння відповідача в особі ДП «Харвіст-Умань» земельну ділянку площею 2,9115 га, кадастровий № 7124385300:02:000:0422 в адміністративних межах Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області за межами с. Максимівна, державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ЧР № 013597 шляхом зобов'язання останнього повернути вказане майно законному власнику ОСОБА_8.
Стягнуто з ДП «Харвіст-Умань» на користь ОСОБА_8 судовий збір у сумі 992 грн. 26 коп. та витрати за проведення експертного дослідження в сумі 735 грн. 60 коп..
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ДП «Харвіст-Умань» - Вахмяков О.С. просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2013 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Всі здійснені судові витрати просить покласти на позивача та стягнути їх на користь відповідача.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а судове рішення до скасування із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи із слідуючих обставин.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку, причини неявки суду не повідомили.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, дане рішення суду вказаним вимогам не відповідає.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки № 13 від 11 листопада 2006 року (а.с. 9-10), зареєстрованого 10 січня 2007 року в ДП «Уманський районний центр державного земельного кадастру» за № 040779400193 ОСОБА_9, будучи власником земельної ділянки за власною згодою, передав її в оренду ДП «Ілліч-Агро Умань». Проти даної обставини справи сторони під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечували.
Також встановлено, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 013597 з відміткою приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу 12 вересня 2011 року за реєстровим № 1590 видане свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку на підставі якого ця земельна ділянка переходить до ОСОБА_8.
Звертаючись до суду з позовом, в своїй позовній заяві (а.с. 3-4) позивач вказувала, що на підставі висновку № 1527-П, № 2476-ТЕД почеркознавчого дослідження (а.с. 13-16) підпис в графі орендодавець в договорі оренди землі № 13 від 11 листопада 2006 року, укладеного між ОСОБА_9 та ДП «Ілліч-Агро Умань ВАТ «ММК ім. Ілліча» на земельну ділянку площею 2,9115 га (рілля), кадастровий номер 7124385300:02:000:0422 в адміністративних межах Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області, зареєстрованого 10 січня 2007 року за № 040779400193 в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» виконаний не громадянином ОСОБА_9, а іншою особою, тому просила витребувати з чужого незаконного володіння відповідача вказану земельну ділянку та скасувати її державну реєстрацію.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що укладений договір оренди земельної ділянки належним чином з власником укладений не був, волевиявлення власника на укладення такого договору також не було і підпис на договорі виконаний не орендарем, а іншою особою, тому визнав його недійсним. На підставі цього висновку, районний суд також зробив висновок про витребування з чужого незаконного володіння відповідача в особі ДП «Харвіст-Умань» земельної ділянки площею 2,9115 га, кадастровий № 7124385300:02:000:0422 в адміністративних межах Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області за межами с. Максимівна, державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ЧР № 013597 шляхом зобов'язання останнього повернути вказане майно законному власнику ОСОБА_8.
Колегія суддів не може визнати такі висновки суду законними і вважає, що вони підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Як встановлено під час дослідження матеріалів справи і на даній обставині наголосив представник апелянта в суді апеляційної інстанції, в процесі розгляду справи представником позивача від імені самого позивача до суду дійсно подавалась заява (а.с. 53) про збільшення позовних вимог, в якій позивач просила збільшити заявлені нею позовні вимоги, а саме визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 13 від 11 листопада 2006 року, укладеного між ОСОБА_9 та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «ММК ім. Ілліча» (ДП «Харвіст-Умань») на земельну ділянку площею 2,9115 га (рілля), кадастровий номер 7124385300:02:000:0422 в адміністративних межах Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області, зареєстрованого 10 січня 2007 року за № 040779400193 в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК».
Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що 24 жовтня 2013 року представник ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подав клопотання (а.с. 65-66), в якому просив подану ним заяву про збільшення розміру позовних вимог залишити без розгляду.
Тому, на думку колегії суддів, вирішуючи спір та визнаючи договір оренди земельної ділянки недійсним, районний суд фактично вийшов за межі позовних вимог, оскільки станом на момент ухвалення рішення 18 грудня 2013 року такої вимоги позивачем вже не заявлялося, оскільки своєю заявою від 24 жовтня 2013 року в прохальній частині позивач просила залишити позовні вимоги в частині визнання договору оренди землі без розгляду.
В позовній заяві позивач зазначала, що вважає договір неукладеним, оскільки він підписаний не ОСОБА_9 і як наслідок цього, просила витребувати майно з чужого незаконного володіння та скасувати його державну реєстрацію.
Ч. 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Так, згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
ЗУ «Про оренду землі» визначає істотні умови договору оренди землі, яких необхідно дотримуватись при його укладанні.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час укладання договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Як встановлено в суді апеляційної інстанції, під час укладення договору оренди землі, сторони досягли всіх істотних умов відносно нього, оскільки план або схема земельної ділянки, її кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі є складовими технічної документації на земельну ділянку, складеними компетентними особами, до спірного договору додано Державний акт на право власності на земельну ділянку І-ЧР № 013597 від 25 листопада 2002 року.
Ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 135 ЗК України й ст. 18 ЗУ «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Судом встановлено, що договір зареєстрований 10 січня 2007 року в ДП «Уманський районний центр державного земельного кадастру» за № 040779400193, тобто він є чинним, оскільки пройшов державну реєстрацію.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Волевиявлення учасника правочину повинне бути вільним та відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 8 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» недійсним може бути визнано лише укладений договір.
Колегія суддів дійшла до висновку про те, що договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації, вимога про визнання договору недійсним на момент ухвалення рішення суду позивачем вже не ставилася, а отже, оспорювання й витребування спірної ділянки із чужого незаконного володіння без визнання цього договору оренди землі недійсним не ґрунтується на вимогах, встановлених ст. 210, ст. 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. 18 ЗУ «Про оренду землі».
Тому, на підставі вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про часткове задоволення позовних вимог є неправильним і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника дочірнього підприємства «Харвіст-Умань» - Вахмякова Олександра Сергійовича задовольнити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7, діючого в інтересах ОСОБА_8 до дочірнього підприємства «Харвіст-Умань» про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації договору та відшкодування збитків скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, діючого в інтересах ОСОБА_8 до дочірнього підприємства «Харвіст-Умань» про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації договору та відшкодування збитків відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :
Суд | Апеляційний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2014 |
Оприлюднено | 12.03.2014 |
Номер документу | 37514037 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Черкаської області
Бородійчук В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні